01 жовтня 2013, 16:11

Форс-мажор у будівництві

Проблеми та рішення

Опубліковано в №40 (382)

Антон Клименко
Антон Клименко «POLEX, АК» Старший юрист

Діяльність у будівельній сфері завжди характеризувалася підвищеним рівнем ризику, втім, водночас і вищим рівнем рентабельності, ніж у інших галузях. Особливий результат будівельної діяльності, його довготривалий характер породжує як жорсткіші вимоги щодо здійснення такої діяльності, так і суворіші гарантії (у т.ч. і більші терміни щодо відшкодування збитків). Але навіть за таких вимог непоодинокими є факти неспроможності підрядника чи забудовника виконати власні зобов’язання, причому інколи спричинені обставини, передбачити які завчасно було просто неможливо.

Зважаючи на це, у багатьох випадках забудовники чи підрядники намагаються виправдати невиконання власних зобов’язань саме обставинами непереборної сили, форс-мажору. Тому в цій статті ми спробуємо розібратись, які факти, випадки, події можуть дійсно вважатись обставинами непереборної сили в будівництві.

 

Непереборна сила, випадок та форс-мажор

 

Чинне законодавство розглядає окремо обставини непереборної сили, випадок та факт форс-мажору. Перш за все слід зазначити, що головною метою надання певним обставинам такого статусу є доказування можливості звільнення сторони договору від відповідальності за його невиконання.

Згідно з ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) особа, яка порушила зобов’язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов’язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України (далі – ГКУ), у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов’язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за таких умов здійснення господарської діяльності. ЦКУ прямо не дає визначення обставинам непереборної сили, але в ч. 1 ст. 263 ЦКУ зазначається, що перебіг позовної давності зупиняється, якщо пред’явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за таких умов подія (непереборна сила). Отже, можна зробити висновок, що положеннями ЦКУ та ГКУ встановлено такі характеристики обставин, які можуть розглядатись як підстави для звільнення від відповідальності за порушення зобов’язання:

– випадковість;

– невідворотність за таких умов;

– надзвичайність.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати