27 серпня 2013, 14:38

Нью-Йоркська конвенція чи Київська угода

Хто кого?

Опубліковано в №33-34 (375-376)

Маркіян Мальський
Маркіян Мальський «Arzinger» Керівник Західноукраїнського філіалу
Володимир Яремко
Володимир Яремко «Arzinger» Адвокат, юрист практики Альтернативного вирішення спорів

Порядок визнання і виконання рішень міжнародного комерційного арбітражу регулюється Розділом VIII (ст.ст. 390–401) Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України). Відповідно до ч. 1 ст. 390 ЦПК України, рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності.

У випадку визнання рішення міжнародного комерційного арбітражу застосовується Нью­Йоркська конвенція про визнання і виконання іноземних арбітражних рішень 1958 року (далі – Нью­Йоркська конвенція). Сторонами Нью­Йоркської конвенції, окрім України, є близько 150 держав світи, що робить її одним з найдієвіших і найуспішніших міжнародних договорів у сфері міжнародного комерційного права.

Водночас, при визнанні та виконанні рішень міжнародного комерційного арбітражу, винесених у країнах – членах Співдружності Незалежних Держав (далі – СНД), виникає питання застосування іншого міжнародного договору – Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності 1992 року (далі – Київська угода). При цьому всі сторони Київської угоди (Білорусь, Вірменія, Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Узбекистан, Україна і Росія), окрім Туркменістану, ратифікували також і Нью­Йоркську конвенцію. Відповідно постає питання вибору застосування Київської угоди чи Нью­Йоркської конвенції. Це питання актуальне з огляду на наступне.

 

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати