, 0:

Однією з основних проблем нової редакції Закону буде саме визнання іноземного провадження

Дмитро Тупчієнко «Тупчієнко і партнери, ЮФ» Адвокат, керуючий партнер

До проблематики транскордонного банкрутства слід віднести визнання іноземного провадження і допуск представника іноземного провадження до справи, а також розмежування основного та похідних проваджень.

Стосовно визнання іноземного провадження на території України слід перш за все зазначити дифузність термінології. Так, у законодавстві Великої Британії термін «банкрутство» (bankruptcy) стосується лише фізичних осіб; щодо юридичних осіб застосовується процедура адміністрування (administration) або ліквідації (liquidation) у разі неплатоспроможності (insolvency); це три різні за змістом процедури і провадяться вони різними державними органами, причому не завжди судами (напр., Агентством з питань неплатоспроможності – Insolvency Servicе). Директори і акціонери можуть почати процес ліквідації без участі суду за рішенням акціонерів і призначення ліцензованих практикуючих ліквідаторів  – зазвичай не-юристів. У законодавстві США термін «банкрутство» (bankruptcy) застосовується як до юридичних, так і до фізичних осіб. Тому однією з основних проблем нової редакції Закону буде саме визнання іноземного провадження.

Українські суди повинні будуть з’ясовувати наявність міжнародних договорів про взаємне надання правової допомоги між Україною і державою, про визнання й виконання рішення суду якої надійшло клопотання.

Правова колізія може полягати в тому, що міжнародні договори про правову допомогу поширюються лише на суб’єкти держав – учасниць. Однак може виникнути ситуація, коли юридична особа – банкрут є транснаціональною компанією і має центральний орган управління в державі, з якою в України немає відповідного договору про правову допомогу. Станом на 13.02.2012 р. Україною були укладені 27 таких договорів і ще стосовно 22 договорів було оформлене правонаступництво за договорами колишнього СРСР. До переліку країн, з якими укладено такі договори, входять країни, що є колишніми республіками СРСР (т. зв. Мінська конвенція), а також колишні країни РЕВ, Канада та Фінляндія. Це все. Ані з США, ані з Великобританією, ані з Німеччиною, ані з Францією, тобто з основними світовими економіками, станом на сьогодні таких договорів не укладено.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0