14 січня 2019, 14:05

Огляд санкційних режимів 2018 року

Опубліковано в Вибір клієнта: ТОП-100 найкращих юристів України

Олена Омельченко
Олена Омельченко «Ілляшев та Партнери, ЮФ» партнер, керівник практики Міжнародної торгівлі, адвокат, к.ю.н.
Іван Божко
Іван Божко «Ілляшев та Партнери, ЮФ» адвокат

Останнім часом вже нікого не дивує застосування санкцій як до окремих фізичних чи юридичних осіб, так і до деяких секторів економіки певних країн. Окреме місце у санкційних режимах приділяється обмеженням, що впливають на торгівлю та економічне зростання. У цьому питанні 2018 р. не був винятком.

Санкції США

Традиційним лідером серед країн, які застосовують цей достатньо поширений на сьогодні інструмент торгово-економічних обмежень, залишаються Сполучені Штати Америки. Свою санкційну активність у 2018 р. США розпочали з введення обмежень стосовно Венесуели. Коли 19.03.2018 р. Президент США Дональд Трамп підписав указ, згідно з яким резидентам США та іншим особам, підпорядкованим юрисдикції США, було заборонено здійснювати будь-які трансакції з цифровою валютою, коінами й токенами, що були емітовані Урядом Венесуели. Окрім того, цей указ заблокував активи 4-х посадовців Уряду Венесуели та заборонив резидентам США встановлювати з ними будь-які ділові зв’язки. Зазначені санкції були пов’язані з тим, що влада Венесуели намагалася у дещо специфічний спосіб, шляхом емісії національної криптовалюти «Петро», обійти раніше застосовані США спеціальні економічні обмеження. Протягом року санкційний список США також поповнили посадовці з оточення Президента Венесуели – Мадуро.

Одними з найжорсткіших обмежувальних заходів, введених у 2018 р., стали санкції проти Ірану, які можна вважати логічним продовженням виходу США з «ядерної угоди». Фактично Сполучені Штати не просто відновили попередні санкції, які охоплювали понад 900 пов’язаних з Іраном суб’єктів, але й значно їх посилили. Зокрема, під нові санкції потрапили 50 іранських банків та пов’язаних з ними осіб, понад 200 осіб і суден з транспортного та енергетичного секторів, іранські авіалінії та їх цивільний повітряний флот (67 літаків), а також майже 250 осіб та пов’язані з ними активи, які підлягали блокуванню і перебували у спеціальному санкційному списку, дія якого була зупинена через підписання Спільного всеосяжного плану дій щодо Ірану («ядерна угода»).

Проте найбільш серйозними вважаються санкції, що стосуються обмежень на придбання іранських нафтопродуктів. Зокрема, потрапити під санкції США може будь-яка країна, яка не здійснила «значного зменшення» обсягів закупівлі сирої нафти в Ірані. Оцінювати, чи відбулося «значне зменшення», буде Державний Секретар за погодженням з Міністром фінансів, Міністром енергетики та Директором Національної розвідки. При цьому до уваги буде братися як відсоткове скорочення, так і припинення контрактів, що передбачають поставку в майбутньому тощо.

Наслідки порушення вказаних обмежень можна вважати насправді катастрофічними, оскільки іноземні фінансові установи, які братимуть участь у значних фінансових операціях з іранськими фінансовими інститутами, ризикуватимуть втратити доступ до своїх кореспондентських і транзитних рахунків у США, що фактично зробить неможливим подальше нормальне функціонування таких «порушників». Санкції проти Ірану в оновленому вигляді створюють значні ризики для постачальників товарів, послуг та кредиторів іранських контрагентів, у тому числі за попередньо укладеними контрактами.

Також 2018 р. не став винятком у питаннях подальшого розширення санкцій Сполучених Штатів щодо Російської Федерації. Їх доповнення тривало протягом усього року шляхом включення нових осіб (державних діячів, компаній та банків) до SDN-списку. Цей пакет санкцій передбачає заборону відчуження чи переведення боргів, капіталів та інших активів, пов’язаних з підсанкційними особами, експорт ними товарів із США, а також будь-яких платежів на їхню користь (окрім випадків, передбачених спеціальними ліцензіями).

Оновлення санкцій продовжилося у серпні, підставою для цього стала справа з отруєнням Скрипалів. Пов’язані з цим обмеження приймаються у два етапи. Перший етап полягає у припиненні будь-якого закордонного фінансування РФ, що підпадає під регулювання Закону «Про контроль за експортом озброєння»; відмові РФ у кредитуванні, кредитних гарантіях чи іншій фінансовій допомозі, що надається урядом США; забороні експорту до РФ важливих з позиції національної безпеки товарів і технологій. Більш жорстким вважається другий етап, введення якого можна очікувати наприкінці цього року. Уряд США розглядає кілька варіантів, які можуть передбачати заборону банкам США кредитувати уряд РФ, окрім операцій з придбання продовольчих та сільськогосподарських товарів, значне обмеження торгівлі та дипломатичних відносин між країнами, а також заборону на авіаційне сполучення компаній, що перебувають у власності або контролюються державою. Проте цей варіант другого етапу санкцій не можна назвати остаточним, оскільки можливе їх відкладення та пом’якшення або введення надзвичайно жорстких обмежень та заборон.

Аналіз санкцій, введених США за цей рік, вчергове підтверджує наявність надзвичайно широкого арсеналу засобів, які можуть застосовуватися в економічній та інших сферах взаємовідносин з іншими державами, окремими фізичними та юридичними особами. Значний розвиток санкційного інституту та серйозність можливих наслідків у вигляді потрапляння під ті чи інші санкції призвели до того, що перед укладенням правочинів резиденти США проводять детальний аналіз на їх відповідність санкційному законодавству і включають специфічні розділи до господарських правочинів, які передбачають гарантії та запевнення сторін щодо дотримання вимог чинного санкційного режиму.

Це пов’язано з тим, що санкції США мають надзвичайно широкий (всеосяжний) характер, розповсюджуються на будь-які трансакції з підсанкційними суб’єктами, підлягають застосуванню як до нових правовідносин з ними, так і до тих, що виникли раніше (в тому числі раніше укладені договори, замовлення на поставку товарів та послуг тощо). Окрім того, на відміну від будь-яких інших (за винятком санкцій РБ ООН), санкції США мають екстратериторіальний характер і розповсюджуються не лише на резидентів США, але й на будь-яких інших суб’єктів, які певним чином пов’язані з підсанкційними (наприклад, які здійснюють з ними господарські операції, надають фінансову, технологічну та інші види підтримки, перебувають під контролем або афілійовані з ними тощо).

Санкції ЄС

Достатньо скромним на фоні санкційної активності США виглядає перелік обмежувальних заходів, прийнятих ЄС, який полягає переважно у пролонгації раніше вжитих, аніж прийнятті нових санкцій. Варто зауважити, що санкції ЄС в основному побудовані на рішеннях, прийнятих РБ ООН, та діють з ними паралельно. Однак ЄС також має 24 власні повністю автономні санкційні програми. Саме аналізу зазначених програм, як правило, приділяється найбільше уваги з боку європейських компаній напередодні встановлення нових ділових зв’язків. З-поміж автономних санкційних програм ЄС, які існували у 2018 р., варто відзначити наступні.

Розпочався рік з доповнення санкційних списків стосовно КНДР, до якого було включено 17 фізичних осіб, пов’язаних з незаконною торговою діяльністю, яка спрямована на ухилення від санкцій ООН (список самостійних санкцій ЄС проти КНДР налічує 58 фізичних та 10 юридичних осіб). Окрім того, Рада ЄС впровадила санкції щодо 7 високопосадовців з Венесуели. Згодом (25.06.2018 р.) до них приєдналися ще 11 осіб, діяльність яких була пов’язана з порушеннями, що відбулися під час травневих виборів у Венесуелі.

Також у 2018 р. були застосовані нові санкції ЄС проти РФ. Зокрема, в березні було продовжено дію раніше вжитих секторальних та персональних обмежувальних заходів, які на той час охопили 150 фізичних та 38 юридичних осіб (дію зазначених санкцій нещодавно було пролонговано до 15.03.2019 р.).

У травні вказаний перелік було поповнено 5-ма фізичними особами, причетними до організації президентських виборів РФ на території анексованого Криму, а в липні 6-ма компаніями через участь у будівництві Керченського мосту.

Окрім того, 18.06.2018 р. Рада ЄС ще на рік продовжила дію санкцій, пов’язаних з анексією Кримського півострову. Дія цих санкцій фактично обмежена лише територією Криму та включає заборону на імпорт товарів, що походять із Криму, на купівлю європейськими компаніями нерухомості та суб’єктів господарювання у Криму, на їх фінансування чи надання їм пов’язаних послуг, на захід круїзних лайнерів до кримських портів, на поставку товарів і технологій кримським компаніям.

Що стосується секторальних санкцій ЄС, які обмежують доступ основних російських державних фінансових установ до ринків капіталу ЄС, забороняють імпортно-експортні операції зі зброєю і товарами подвійного призначення та скорочують доступ до технологій, які можуть бути використані у розвідці та добуванні нафти, то їх також було продовжено до 31.01.2019 р.

Отже, санкційна активність ЄС у 2018 р. зосередилася на пролонгації дії раніше прийнятих обмежень. Зокрема, 25.10.2018 р. окремими рішеннями Ради ЄС на рік було продовжено дію санкцій стосовно Бурунді, Гвінеї та частини Молдавської Республіки (так званої Придніпровської Молдавської Республіки). У листопаді ЄС продовжив дію санкцій проти Венесуели ще на рік.

Зазначене розкриває одну з особливостей функціонування санкційного інституту ЄС та його відмінність від аналога США. Більшість санкцій США діють до моменту прийняття спеціального рішення про їх скасування, натомість обмежувальні заходи ЄС мають тимчасовий характер та автоматично припиняють свою дію у разі непоновлення протягом строку їх дії. Саме тому щороку можна спостерігати ситуацію, як розгораються дискусії всередині ЄС щодо подальшої долі тих чи інших спеціальних обмежень. Це характеризує санкції ЄС як більш гнучкі й такі, що більш точно відповідають актуальній ситуації на міжнародній арені.

Санкції РФ

Значний ажіотаж викликало введення 01.11.2018 р. персональних санкцій Російською Федерацією на підставі постанови Уряду РФ №1300. Затверджений Урядом РФ список налічує 322 фізичних особи та 68 компаній, які переважно є резидентами України, щодо яких застосовані спеціальні обмеження у вигляді блокування безготівкових грошових коштів, бездокументарних цінних паперів та майна на території РФ, а також заборони на виведення капіталу за межі території РФ. Зазначені санкції підлягають застосуванню не лише до осіб, які безпосередньо вказані у постанові №1300, але й до юридичних осіб, які знаходяться під контролем підсанкційних суб’єктів.

Заслуговує на увагу той факт, що введені санкції побудовані на положеннях прийнятого в цьому році Закону «Про заходи випливу (протидії) на недружні дії Сполучених Штатів Америки та інших іноземних держав», яким передбачається можливість введення достатньо широкого переліку обмежувальних заходів. Той факт, що санкції проти України були прийняті в тому вигляді, який існує на сьогодні, свідчить про те, що їх введення не мало на меті повного припинення будь-яких господарських операцій між суб’єктами господарювання держав.

Аналізуючи постанову №1300, прийняту Урядом РФ, можна сказати, що персональні санкції РФ дещо схожі на українські, оскільки мають цільовий вузько-спрямований характер, на відміну від санкцій США. До того ж прийняті в чинному вигляді санкції фактично не перешкоджають проведенню господарських операцій через посередників. Однак, враховуючи незначний проміжок часу, що сплинув з дати введення персональних санкцій РФ, наразі зарано говорити про їх ефективність.

Санкції України

Також подальшого розвитку зазнає український санкційний інститут. З 2015 р. вже традиційним стало щорічне введення нових персональних економічних та інших обмежувальних заходів щодо окремих осіб, пов’язаних зі збройною агресією РФ. Цього року відбулося достатньо значне його зростання – до 1759 фізичних та 768 юридичних осіб, тоді як у 2017 р. ці цифри становили 1228 та 468 осіб.

Цього року не обійшлося без певних нововведень. Зокрема, специфічний вид санкцій було застосовано на підставі Рішення РНБО від 01.03.2018 р. до 4-х українських банків, які є дочірніми до російських банків (Сбербанк, Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк, ВТБ Банк, БМ Банк), у вигляді запобігання виведенню капіталів за межі України на користь пов’язаних осіб. Специфічність цього виду санкцій полягає в тому, що поряд з кількома винятками він підлягає застосуванню до ширшого кола осіб, ніж інші подібні заходи, оскільки його дія фактично не обмежується переліками фізичних та юридичних осіб, затвердженими рішеннями РНБО України. Надалі Національний банк України шляхом внесення змін до Постанови №654 «Про забезпечення реалізації і моніторингу ефективності персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів» надав роз’яснення, який вид банківських операцій підпадає під дію вказаної санкції.

Серед іншого, слід зазначити, що не закінчуються спроби судового захисту від введених санкцій (прецеденти задоволення подібних вимог наразі відсутні в українській судовій практиці). На сьогодні у провадженні Касаційного адміністративного суду знаходяться кілька справ, які перебувають на стадії дослідження матеріалів, що стали підставою для застосування санкцій. Особливість розгляду подібних справ обумовлена тим, що вказані відомості можуть бути державною таємницею, а тому потребують від учасників процесу дозволу на доступ до інформації відповідного ступеня секретності.

Також варто виокремити специфіку введення українських та російських санкцій, на відміну від США та ЄС, що полягає у захисті внутрішнього ринку шляхом використання цього інструментарію. Наприклад, застосування Росією ембарго щодо імпорту продуктових товарів з деяких країн, а також застосування Урядом України заборони щодо ввезення на митну територію України товарів, що походять з Російської Федерації.

Висновки

Загалом, у 2018 р. збереглась тенденція щодо розширення санкційних списків (особливо щодо персональних). Це свідчить про те, що зазначений вид обмежувальних заходів набуває все більшої актуальності та все частіше є альтернативою таким засобам широкої дії як ембарго, оскільки дозволяє здійснити максимальний вплив на осіб, які безпосередньо відповідальні за події, що стають підставою для їх вжиття.

Не менш насиченим обіцяє бути наступний рік. Зокрема, вихід Великої Британії з ЄС призведе до формування окремої самостійної санкційної політики, яка, очевидно, здійснюватиме достатньо серйозний вплив на ситуацію, що склалася на міжнародній арені. Не менший вплив персональні санкції здійснюють на приватноправову сферу. В умовах сьогодення необачна ділова практика може коштувати компанії втрати не лише значних сум, але й можливості виходу на ринки окремих світових регіонів, тобто втрати всіх або значної кількості наявних і потенційних клієнтів та/або доступу до джерел кредитування. У зв’язку з цим звичайною діловою практикою (як за кордоном, так і в Україні) стає звернення до спеціалістів для аналізу ризиків, що супроводжують ту чи іншу господарську операцію.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати