31 січня 2017, 14:53

Міжнародна технічна допомога в Україні

Нові можливості для українського бізнесу від міжнародних донорів

Опубліковано в №4-5 (554-555)

Роман Шуляр
Роман Шуляр «PHENOMENA, LLC» партнер
Богдан Бурлака
Богдан Бурлака «PHENOMENA, LLC» юрист

Понад 9 млрд доларів США – стільки становить сума міжнародної технічної допомоги (далі – МТД), отриманої Україною за роки співробітництва з міжнародними донорами. Ці ресурси реалізовуються як в рамках великих загальнодержавних проектів, так і на місцевому рівні (підтримка регіонів чи окремих населених пунктів). Серед основних напрямків залучення МТД можна назвати наступні: реформування енергетичного сектору та судової системи, стимулювання розвитку соціальної сфери, поліпшення інвестиційного клімату, посилення оборонного комплексу, вдосконалення регуляторної політики, розвиток підприємництва та конкуренції на внутрішньому ринку тощо. Яскравими прикладами успішно реалізованих проектів із залученням МТД є будівництво нового конфайнменту на ЧАЕС, запуск системи державних закупівель «Prozorro», реформування газового сектору країни, корпоративна реструктуризація НАК «Нафтогаз України», реформа патрульної поліції. Основними донорами МТД в Україні є Сполучені Штати Америки, Європейський Союз, Канада, Німеччина, Швеція, Швейцарія, Японія, Туреччина, Данія, а також організації системи ООН, Світовий банк, ЄБРР, ОЕСР.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Досить часто МТД сприймається виключно як допомога публічному сектору на загальнодержавні та муніципальні потреби. Однак таке розуміння є надто вузьким, адже на сьогодні в Україні також успішно працюють проекти МТД, орієнтовані на підтримку приватного сектору. У цій статті ми розглянемо питання надання МТД саме в аспекті бізнесу та коротко зупинимося на основних юридичних моментах, які необхідно мати на увазі суб’єктам господарювання, що претендують на отримання МТД.

Бізнес-пропозиція

На сьогодні в Україні вже є низка проектів МТД, які встигли успішно зарекомендувати себе у сфері підтримки вітчизняного бізнесу. Наприклад, «Програма лідерства, сприяння експорту, залучення інвестицій та розвитку», що діє в Україні з 2015 р. Програма реалізовується фондом Western NIS Enterprise Fund, заснованим у 1994 р. за фінансування уряду США через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID). Одним із напрямків цієї програми є фінансування на вигідних умовах українських суб’єктів господарювання, які в рамках своєї комерційної діяльності забезпечують реалізацію соціальних чи екологічних програм або вирішують певні соціальні питання для соціально-незахищених верств населення України чи екологічні питання. Таке фінансування вже встигли отримати Львівська пекарня «Горіховий дім» (підтримує центр для жінок, що опинилися у складних життєвих обставинах), Колективне підприємство «Садовод» (забезпечує продуктами харчування лікувальні заклади та сприяє зайнятості сільського населення Черкаського району), ательє «My Atelier» (працевлаштовує внутрішньо переміщених осіб та допомагає вразливим групам населення). Очікується, що загальна сума кредитів у межах програми протягом наступних 3-х років складе 100 млн грн.

Ще одним прикладом проектів МТД у сфері бізнесу є «Канадсько-український проект з підтримки торгівлі та інвестицій» (CUTIS), що реалізовується Конференційною радою Канади (the Conference Board of Canada). Цей проект запущений в Україні у зв’язку з очікуваним впровадженням зони вільної торгівлі між Канадою і Україною та має на меті адаптацію товарів і послуг українського бізнесу до споживчого ринку Канади задля їх подальшого збуту. В рамках проекту проводяться семінари та тренінги з метою підготовки українських суб’єктів підприємницької діяльності до виходу на канадський ринок.

Серед інших проектів МТД, спрямованих на підтримку приватного сектору, можна відзначити «Партнерство заради інновацій: розвиток сімейних ферм, об’єднаних в сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи», а також «Збільшення потужностей для професійного вирощування картоплі в Україні шляхом забезпечення якісним насіннєвим матеріалом та технологіями малих і середніх фермерів». Обидва проекти реалізовуються за кошти уряду США (через USAID). Їхньою метою є збільшення обсягу виробництва молочної продукції шляхом збільшення кількості сімейних ферм та збільшення ефективності агровиробництва разом з покращенням прибутковості бізнесу малих і середніх фермерів.

Як це працює?

Основним нормативно-правовим актом, що регулює питання МТД в Україні, є Постанова Кабінету міністрів України №153 від 15.02.2002 р. «Про створення єдиної системи залучення, використання та моніторингу міжнародної технічної допомоги». Ця постанова досить широко трактує поняття «міжнародна технічна допомога» та визначає, що МТД може залучатися у вигляді фінансових ресурсів (наприклад, грантів чи стипендій), майна, прав інтелектуальної власності, робіт і послуг, а також інших ресурсів, що не заборонені законодавством.

Загалом, реалізація МТД здійснюється наступним чином. Донор (іноземна держава чи міжнародна організація, що надає МТД) обирає виконавця (резидента чи нерезидента), який буде безпосередньо реалізовувати відповідний проект МТД. Через виконавця донор надає МТД реципієнту, яким може виступати будь-яка особа або організація державної, приватної або комунальної власності. З боку держави реалізацію проекту МТД контролює бенефіціар – центральний орган виконавчої влади, Рада міністрів АРК, облдержадміністрація, Київська чи Севастопольська міськдержадміністрація, до компетенції яких належить реалізація державної політики у відповідній галузі чи регіоні, де передбачається впровадження проекту МТД, та які зацікавлені в результатах виконання такого проекту.

На рівні держави головним координатором діяльності, пов’язаної із залученням МТД, є Мінекономрозвитку. Зокрема, Мінекономрозвитку проводить експертизу та погоджує запити потенційних реципієнтів на одержання МТД; готує та надсилає іноземним державам і міжнародним організаціям офіційні звернення щодо залучення та використання МТД; проводить державну реєстрацію проектів МТД та акредитацію виконавців; веде єдиний реєстр проектів, що реалізуються в Україні з використанням ресурсів міжнародних фінансових організацій та МТД; проводить (разом з відповідними бенефіціарами) моніторинг виконання та дотримання умов реалізації проектів МТД. На своєму веб-сайті (www.me.gov.ua) Мінекономрозвитку публікує перелік зареєстрованих чинних проектів МТД з інформацією про відповідних донорів, реципієнтів, бенефіціарів, а також про загальну вартість і терміни виконання проектів МТД.

В чому користь?

Проекти МТД відкривають для українського бізнесу нові можливості та надають низку переваг.

По-перше, в рамках проекту МТД суб’єкт господарювання часто може отримати важкодоступні (іноді й унікальні) ресурси. Це може бути, наприклад, спеціальне обладнання, консультації першокласних експертів або певні права інтелектуальної власності.

По-друге, МТД – це здебільшого безкоштовний або дуже дешевий ресурс. Отримати такий ресурс за аналогічною вартістю поза проектами МТД у наш час досить складно, а інколи просто неможливо.

По-третє, ресурси, що отримує реципієнт в рамках МТД, звільняються від оподаткування. Наприклад, якщо реципієнт імпортує обладнання за кошти МТД, він отримує податкову пільгу у вигляді звільнення від сплати митного збору та податку на додану вартість.

Пам’ятаємо про обов’язки

Згідно з українським законодавством, реципієнт має низку обов’язків, які надають можливість бенефіціару здійснювати моніторинг проекту МТД та забезпечують прозорість процесу залучення і використання МТД. Зокрема, реципієнт зобов’язаний подавати бенефіціару регулярні звіти про стан реалізації та результати проекту МТД, а також копії протоколів засідань наглядових рад та експертних груп, що створюються для супроводження проекту МТД (якщо це передбачено проектом). Реципієнт також зобов’язаний оприлюднити на своєму веб-сайті або в засобах масової інформації певні відомості стосовно отримання ним МТД.

Отже, варто зазначити, що проекти МТД мають свою специфіку, через що далеко не кожен бізнес може/хоче претендувати на отримання МТД. Наприклад, з причин невідповідності кваліфікаційним критеріям щодо потенційних реципієнтів або через небажання розкривати в ЗМІ певну інформацію (розкриття якої вимагається законодавством про МТД чи умовами відповідного проекту). При цьому для окремих категорій суб’єктів господарювання проекти МТД можуть виявитися унікальною можливістю реалізувати свої бізнес-плани та вибороти належне місце на українському ринку або за кордоном.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати