Популярні матеріали

05 лютого 2018, 11:05

Круті віражі на обріях міжнародної торгівлі

Наталія Ісаханова
Наталія Ісаханова «Сергій Козьяков та Партнери, АФ» партнер
Олеся Кривецька
Олеся Кривецька «Сергій Козьяков та Партнери, АФ» старший юрист

Підбиваючи підсумки 2017 р. у міжнародній торгівлі, слід зробити огляд найактуальніших питань для України та світу.

Серед позитивних результатів торговельної політики України варто відзначити набуття чинності Угодою про вільну торгівлю між Україною та Канадою, а також збільшення Європейським Союзом обсягу тарифних квот для деяких важливих для нашої економіки товарних груп сільськогосподарської продукції. Наприкінці грудня 2017 року Уряд затвердив Експортну стратегію України на період 2017–2021 рр., а також підтримав законопроект про приєднання України до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження (Конвенція Пан-Євро-Мед). Україна продовжує ефективно використовувати правові механізми Світової організації торгівлі для протидії торговельній війні з боку Росії.

Стосовно глобальних питань у міжнародній торгівлі, найбільша увага міжнародної спільноти була сконцентрована на виході Великобританії зі складу ЄС, зовнішньоторговельній політиці США, наданні Китаю статусу країни з ринковою економікою, а також змінах до регламентів ЄС щодо заходів протидії демпінгу та субсидіям у торгівлі, які вводять нову методику розрахунку демпінгової маржі та розміру субсидії для імпорту товарів з третіх країн у випадку суттєвого викривлення ринкової рівноваги або широкомасштабного державного втручання в економіку.

СПОРИ ЗА УЧАСТЮ УКРАЇНИ В СОТ

У другій половині 2017 р. Україна розпочала дві нові суперечки у Світовій організації торгівлі.

Перша справа була ініційована Україною у вересні 2017 р. проти Казахстану. Вона стосується антидемпінгових заходів, які діють на митній території Євразійського економічного союзу (в тому числі Казахстану) стосовно імпорту деяких видів трубної продукції українського походження. Відповідні антидемпінгові заходи були запроваджені рішенням Колегії Євразійської економічної комісії №48 від 02.06.2016 р. за результатом перегляду антидемпінгових заходів у зв’язку із закінченням строку їх застосування. Наразі сторони ведуть офіційні консультації згідно з процедурою врегулювання спорів у рамках СОТ.

Другий спір був ініційований Україною у жовтні 2017 р. проти Росії стосовно заборони імпорту в Росію та обмежень транзиту через територію Росії низки товарів походженням з України: сокової продукції, кондитерських виробів, пива та інших видів алкогольної продукції, шпалер та іншого настінного покриття. Україна вбачає у зазначених торговельних обмеженнях порушення зобов’язань Росії, закріплених у Генеральній угоді про тарифи й торгівлю 1994 р., відповідних угодах СОТ, які регулюють питання технічних бар’єрів торгівлі, санітарних і фітосанітарних заходів, процедур спрощення торгівлі, а також у Протоколі вступу Росії до СОТ.

Окрім того, у травні 2017 р. Росія ініціювала спір проти України стосовно низки заходів, запроваджених Україною з 2014 р. щодо товарів і послуг російського походження. Одне з найважливіших правових питань, яке постає у рамках зазначеного спору – це потенційне застосування Україною ст. XXI ГАТТ 1994 р. у контексті економічних санкцій проти окремих російських компаній і громадян (стаття про «винятки з міркувань національної безпеки»).

Станом на кінець 2017 р. між Україною та Росією розглядається 5 суперечок у СОТ. У 3-х спорах Україна бере участь як позивач, у 2-х – як відповідач. У першій половині 2018 р. очікуються рішення Групи експертів СОТ щодо двох справ: стосовно обмежень торгівлі залізничним обладнанням українського походження (відповідач – Росія) та щодо антидемпінгових заходів, запроваджених Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі стосовно імпорту аміачної селітри походження з Російської Федерації (відповідач – Україна). Рішення Групи експертів у спорі щодо обмежень транзиту українських товарів через територію Росії (за позовом України) очікується наприкінці 2018 р.

ЗАКОНОДАВЧІ ЗМІНИ ЄС У СФЕРІ ТОРГОВЕЛЬНОГО ЗАХИСТУ

20.12.2017 р. набули чинності зміни до регламентів ЄС щодо застосування антидемпінгових та компенсаційних заходів (Регламент (ЄС) 2016/1036 і Регламент (ЄС) 2016/1037). Відповідні зміни закріплені у Регламенті (ЄС) Європейського парламенту та Ради ЄС 2017/2321 від 12.12.2017 р.

Нещодавно ухвалений регламент закріплює новий підхід ЄС до розрахунку собівартості виробництва й нормальної вартості товару в рамках майбутніх антидемпінгових та антисубсидиційних розслідувань Європейської комісії. Нове законодавство запроваджує перелік випадків «суттєвих викривлень» ринку, які відбуваються тоді, коли дані про внутрішні ціни або витрати виробництва (включаючи витрати на сировину та енергію), на думку Європейської комісії, не є результатом функціонування вільного ринку в країні експорту, оскільки підлягають державному втручанню.

Попри заяви офіційних представників ЄС про те, що нова методика не орієнтована на жодну з конкретних країн, у відповідних експертних колах панує думка, що нові зміни формуватимуть підходи Європейської комісії в майбутніх антидемпінгових розслідуваннях, передусім, щодо імпорту з Китаю.

Необхідність розробки та ухвалення в ЄС нової методики була зумовлена тим, що у грудні 2016 р. закінчився 15-річний перехідний період згідно з умовами вступу Китаю до СОТ, після чого держава автоматично набула статусу країни з ринковою економікою. Це докорінно змінило усталену практику торговельних розслідувань у головних юрисдикціях, які протягом багатьох років активно застосовували антидемпінгові заходи щодо китайського імпорту на основі конструювання нормальної вартості для товарів, які походять із країн з неринковою економікою. Для ЄС новий статус Китаю становить проблему, тому що може негативно вплинути на стан металургійної промисловості держав-членів ЄС, де притік дешевої металургійної продукції з Китаю спричинить подальше скорочення зайнятості.

Більшість експертів із торговельного права критикують нову методику ЄС як таку, що не відповідає стандартам Угоди СОТ про застосування ст. VI ГАТТ 1994 р. («Угода про антидемпінг»), оскільки може призвести до розрахунку необґрунтовано високої демпінгової маржі та, як наслідок, застосування необґрунтовано високих ставок антидемпінгових заходів Європейською комісією.

НАСЛІДКИ ВИХОДУ ВЕЛИКОБРИТАНІЇ З ЄС ДЛЯ МІЖНАРОДНОЇ ТОРГІВЛІ

У міжнародних колах науковців та юристів-практиків панує думка, що після виходу Великобританії з ЄС її торговельна політика буде спрямована на збільшення обсягу торгівлі з країнами, які динамічно розвиваються. Передбачається, що Великобританія укладе торговельні угоди з Китаєм, Бразилією та державами Перської затоки. Також слід очікувати, що Великобританія розпочне переговори з такими країнами як Австралія, Нова Зеландія та Індія. Можливим є укладення нової торговельної угоди зі США. Торговельні відносини між Великобританією та ЄС можуть розвиватися за кількома сценаріями: укладення нової двосторонньої торговельної угоди між сторонами або набуття Великобританією статусу асоційованого члена у митному союзі ЄС. У будь-якому випадку ці питання будуть вирішуватися шляхом переговорів між Великобританією та ЄС. Насамкінець, після виходу з ЄС Великобританії, доведеться вести окремі переговори з державами-членами СОТ щодо закріплення окремих тарифних та інших поступок держави як члена СОТ. У цьому контексті вже зрозуміло, що одним із найгостріших предметів майбутніх переговорів Великобританії в рамках СОТ стане перерозподіл обсягів тарифних імпортних квот для сільськогосподарської продукції між Великобританією та ЄС.

ЗОВНІШНЬОТОРГОВЕЛЬНА ПРАКТИКА США

Вихід США з Договору про транстихоокеанське партнерство (Договір TPP) на початку 2017 р. завдав серйозного удару економіці Мексики та іншим латино- американським країнам (насамперед, Перу та Чилі). Такий крок, без перебільшення, зумовлює фактичне переформатування структури торгівлі Тихоокеанського регіону. Якщо говорити про Мексику, то вона постраждала найбільше. З огляду на залежність її економіки від експорту (перед- усім, до США), Договір TPP надавав Мексиці можливість виходу на нові ринки.

Ще один «революційний» крок Дональда Трампа – ініціювання перегляду Північноамериканської угоди про вільну торгівлю – містить багато ризиків для США. Незважаючи на всі останні успіхи Китаю, Канада та Мексика все-таки залишаються найближчими сусідами й важливими торговельними партнерами США. Перегляд Угоди НАФТА може спровокувати збій в нинішніх потоках імпорту з вищевказаних країн, що призведе до підвищення цін на імпортні товари на внутрішньому ринку США.

Не меншу загрозу перегляд Угоди НАФТА становить для економіки Мексики. Враховуючи динаміку розвитку міжнародних торговельних відносин, деякі положення Угоди НАФТА справді потребують перегляду. Наприклад, сторони досягли згоди щодо вдосконалення положень про електронну торгівлю, регулювання телекомунікаційних послуг та енергетики, узгоджені регуляторні практики, дотримання стандартів щодо захисту навколишнього середовища. Однак, як показав досвід попередніх раундів тристоронніх переговорів, головним джерелом неузгодженостей між сторонами надалі залишатимуться пропозиції США щодо скасування процедури врегулювання спорів згідно з гл. 19 Угоди НАФТА, а також пропозиція щодо зміни правил походження для автомобілів. Остання пропозиція полягає у тому, що автомобілями «регіонального» походженням з держав НАФТА можуть вважатися лише автомобілі, половина матеріалів і частин у складі яких виробляється у США.

Загалом, зовнішньоторговельний курс США завдає відчутного удару СОТ, оскільки ставить під сумнів доцільність існування Органу з вирішення спорів. Судячи з останніх заяв, Адміністрація Дональда Трампа має намір ігнорувати будь-які рішення СОТ, які загрожують суверенітету країни. На думку деяких аналітиків, це пов’язано з тим, що керівництво США шукає можливість для застосування торговельних санкцій в односторонньому порядку. У цьому контексті також слід звернути увагу на зусилля США, спрямовані на блокування процесу формування нового складу Апеляційного органу СОТ.

Отже, 2017 р. продемонстрував тенденції, не спрямовані на користь відкритості в міжнародній торгівлі. Також не додають оптимізму результати 11-ї Міністерської конференції СОТ, яка нещодавно відбулася у м. Буенос-Айрес (Аргентина) та не увінчалася підписанням жодних суттєвих багатосторонніх домовленостей.

Вже зараз очевидно, що 2017 р. залишає відкритими питання у зовнішньоторговельній політиці, які в наступному році стануть визначальними для подальшого розвитку міжнародної торгівлі для України та світу.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати