Популярні матеріали

29 травня 2018, 16:20

Інвестклімат: циклон чи антициклон?

Ключові новели акціонерного законодавства в контексті захисту інвестицій

Олександр Виговський
Олександр Виговський «Ілляшев та Партнери, ЮФ» Адвокат

Як свідчать показники глобального дослідження «Doing Business», Україна значно відстає у темпах покращення умов ведення бізнесу та інвестиційної привабливості для іноземних інвесторів. Важливим кроком на цьому шляху є поліпшення регуляторного клімату в країні, створення законодавчих передумов захисту капіталовкладень та інтересів дрібних інвесторів.

Як свідчить світова практика, значна частка інвестування здійснюється у формі портфельних інвестицій, коли інвестори придбавають пакети акцій (зазвичай невеликі) на вторинному ринку без наміру суттєво впливати на процес управління підприємством. Передумовою безпечного здійснення портфельних інвестицій є наявність ефективного механізму захисту прав міноритарних акціонерів, інтересам яких може бути завдана шкода внаслідок дій мажоритарних акціонерів або зловживань з боку менеджменту. Підвищення якості корпоративного управління з урахуванням інтересів дрібних акціонерів забезпечить збільшення обсягу інвестицій в акціонерний капітал.

Законодавчі зміни, які відбулися протягом останнього року в регулюванні акціонерних правовідносин, були спрямовані саме на підвищення рівня захисту міноритарних інвесторів. Насамперед, це стосується вдосконалення в Законі України «Про акціонерні товариства» механізму викупу акцій новим мажоритарним акціонером у міноритаріїв за результатами придбання контрольного (більше ніж 50% акцій) або значного контрольного (75% акцій і більше) пакета акцій та появи процедури примусового продажу акцій міноритарних акціонерів власнику домінуючого контрольного пакета (95% і більше акцій) (так званий «squeeze-out»).

Концентрація великого пакета акцій в руках нового мажоритарного акціонера завжди містить загрозу для дрібних акціонерів (наприклад, придбання компанії може бути частиною заходів щодо усунення конкурента на ринку, внаслідок чого новий контролер отримає змогу «викачати» активи з цільового підприємства, а ринкова ціна акцій при цьому може значно знизитися), тому надання їм можливості продати свої акції за справедливою ціною є важливим засобом захисту інвестицій.

Щоправда, в деяких іноземних країнах пороговий показник, який зумовлює можливість реалізації міноритаріями своїх акцій у межах такої процедури, є більш низьким (на рівні 30-33%). Процедура «squeeze-out», яка свого часу викликала жваві дискусії через те, що вона нібито дозволяє мажоритарію «видавлювати» з товариства дрібних акціонерів, насправді також захищає міноритарних інвесторів, які у разі концентрації в одних руках 95% і більше акцій втрачають можливість будь-якого впливу на процес управління товариством. Вартість їхніх пакетів акцій на фондовому ринку буде суттєво знижена внаслідок набуття домінуючого контролю. Тепер закон забезпечує можливість продажу їхніх акцій за ринковою вартістю, а отже надає змогу отримати справедливу компенсацію за свої інвестиції. Враховуючи той факт, що реалізація механізму «squeeze-out» є правом, а не обов’язком домінуючого контролера, законодавець також надав міноритарним акціонерам право вимагати викупу в них акцій за справедливою вартістю («sell-out»).

Інші важливі законодавчі зміни, спрямовані на покращення інвестиційного клімату, стосуються корпоративних договорів. Світовий досвід свідчить про широке застосування механізмів укладення таких договорів як одного з найефективніших засобів захисту прав та інтересів інвесторів, які отримують можливість на договірному рівні вирішити ключові питання функціонування та управління компанією. Можливість укладення договорів між акціонерами раніше передбачалася ст. 29 Закону України «Про акціонерні товариства», однак роки, що минули з дня набрання чинності цим Законом, засвідчили неефективність застосування цієї норми у зв’язку з недостатнім законодавчим врегулюванням процедури укладення таких договорів та проблемами з їх примусовою реалізацією в судовому порядку.

Тепер ст. 26-1 Закону України «Про акціонерні товариства» містить ґрунтовні положення щодо предмета і змісту такого договору, розкриття інформації про його укладення, судового захисту прав сторін такого договору. Договором між акціонерами може бути передбачено обов'язок його сторін голосувати певним чином на загальних зборах акціонерів товариства, погоджувати придбання або відчуження акцій за заздалегідь визначеною ціною або у разі настання визначених у договорі обставин утримуватися від відчуження акцій до настання визначених у договорі обставин, а також вчиняти інші дії, пов'язані з управлінням товариством. Тепер права сторін договору між акціонерами, в тому числі право вимагати відшкодування завданих внаслідок порушення договору збитків, стягнення неустойки, виплати компенсації, застосування інших заходів відповідальності, підлягають судовому захисту. Можливість договірного врегулювання питань щодо участі в управлінні акціонерним товариством та здійснення права власності на акції є важливим чинником зменшення ризиків, пов’язаних з інвестуванням у міноритарні пакети акцій.

Водночас нові законодавчі положення не вирішують питання щодо можливості підпорядкування договору між акціонерами іноземному правопорядку та можливості вирішення спорів між акціонерами у міжнародному комерційному арбітражі (на цьому часто наполягають іноземні інвестори), що безперечно послаблює ефективність застосування цього договірного інструменту регулювання акціонерних правовідносин.

При цьому дієвість окреслених законодавчих змін, а отже і покращення інвестиційного клімату в країні, значною мірою залежатиме від правозастосовної практики та можливості реального, а не лише декларативного, захисту інтересів міноритарних інвесторів.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати