Популярні матеріали

07 липня 2015, 15:52

Поновлення програми Генеральної системи преференцій США чи другий шанс для українського експорту?

Богдана Марчук
Богдана Марчук «Jurimex, ЮК» молодший юрист

Завдяки підписанню 29 червня 2015 року Президентом США  Бараком Обамою Закону про розширення торгівельних преференцій від 2015 року (Trade Preferences Extension Act of 2015) www.congress.gov, в України з’явилася можливість експортувати до США на рівні з іншими країнами, що розвиваються, близько 5000 найменувань товарів у безмитному режимі.

Так, розділом ІІ даного Закону безмитний режим експорту визначених товарів, термін дії якого закінчився ще у липні 2013 року, знову стає можливим від 29 липня 2015 року до 31 грудня 2017 року для африканських, близькосхідних, балканських та пострадянських країн.

Слід нагадати, що Генеральна система преференцій (далі - ГСП) - це система, яка визначає преференційні тарифні умови для окремих товарів, що експортуються з країн, які розвиваються (країни-бенефіціари), у розвинуті країни (країни-донори). Такі системи існують більш, як у 25 розвинутих країн світу. Показовим прикладом є пакет автономних преференційних заходів у торгівлі з Україною щодо скорочення або скасування митних зборів на товари, що походять з України,  запроваджений Європейським Союзом. Програма ж Генеральної системи преференцій США була створена у січні 1976 року на основі Акту про торгівлю 1974 року  (The Trade Act of 1974) https://legcounsel.house.gov/Comps/93-618.pdf, який був включений до глави 19 Кодексу США 1926 року (далі – Кодекс) www.law.cornell.edu/uscode/text. Відтоді програма ГСП надає переваги безмитного статусу для більше 3500 товарів з країн-бенефіціарів, що розвиваються (BDCs), а також додатково 1500 товарів з найменш розвинутих країн-бенефіціарів (LDBDCs). Загальний перелік товарів, які підпадають під ГСП, включає більшість оподаткованих митними зборами виробів та напівфабрикатів, а також окремі товари сільського господарства, рибальства та промислові товари первинної переробки.

Основними вимогами віднесення товару до режиму ГСП є:

- безпосереднє включення товару до переліку GSP-eligible articles;

- прямий імпорт з країни-бенефіціара, що розвивається (BDC) на митну територію США без проходження через територію будь-якої іншої держави, а у випадку такого проходження – відсутність будь-яких торгівельних відносин між такими країнами;

- вирощення та виробництво на території країни-бенефіціара (BDC). Так, за загальним правилом, сума вартості матеріалів, вироблених в країні-бенефіціара, і прямих витрат на операції обробки, виконаної в цій країні повинна дорівнювати не менше 35 відсотків від оціночної вартості товару. При цьому, не є виробництвом на території країни-бенефіціара просте компонування та упакування товару, а також розбавлення товару водою або іншою речовиною, що не змінює суттєво характеристик товару). В окремих випадках, визначених секретарем Казначейства США та після його консультацій з торговим представником США, можуть встановлюватися інші вимоги щодо походження товару з країни-бенефіціара;

- необхідність подання імпортером запиту на безмитний режим, шляхом розміщення на митному документі відповідного програмного індикатора (А, А+, або А*) перед номером товару, що визначений Узгодженим списком тарифів США (СВР Form 7501).

Важливо зазначити, що, згідно зі статтею 2463 Кодексу США 1926 року, включення деяких товарів до режиму ГСП забороняється, зокрема, до таких товарів належать більшість текстильних виробів, годинники, взуття, робочі рукавички та інші шкіряні вироби.

Згідно зі статтею 2462 (с) Кодексу, при визначенні будь-якої країни, як країни-бенефіціара, звертається увага на наступні аспекти:

- рівень економічного розвитку країни, яка виявила бажання стати учасницею програми ГСП, у тому числі показника ВНП, рівня життя його мешканців;

- ймовірність надання пільгових тарифних режимів для такої країни іншими великими розвинутими державами;

- ступінь гарантії забезпечення країною справедливого та розумного доступу до ринків і основних товарних ресурсів;

- ступінь гарантії надання адекватного та ефективного захисту прав інтелектуальної власності;

- ступінь проведення заходів, спрямованих на вдосконалення інвестиційного клімату в країні (в тому числі вимог до продуктивності експорту) та зменшення або усунення бар'єрів в торгівлі послугами;

- прийняття та вживання заходів з надання працівникам у цій країні міжнародно визнаних прав працівників. До таких прав, зокрема належать: право на об'єднання; право на організацію та ведення колективних переговорів; заборона на використання будь-якої форми примусової чи обов'язкової праці; прийнятні умови праці відносно мінімальної заробітної плати, годин роботи, безпеки та охорони праці та здоров'я; мінімальний вік для прийому на роботу дітей, і заборона найгірших форм дитячої праці (всі форми рабства, торгівля дітьми, боргова кабала та кріпосна залежність, або примусова чи обов'язкова праця, включаючи примусове чи обов'язкове вербування дітей для використання у збройних конфліктах; використання, вербування або пропонування дитини для заняття проституцією, виробництва порнографічної продукції чи для порнографічних цілей; використання, вербування або пропонування дитини для заняття протиправною діяльністю, зокрема, для виробництва та продажу наркотиків; робота, яка за своїм характером чи умовами, в яких вона виконується, може завдати шкоди здоров'ю, безпеці чи моральності дітей).

Отже, як випливає із розглянутих положень статті 2462 (c) Кодексу, користування програмою ГСП для України може стати реальним виключно у разі дотримання усіх перерахованих вище вимог. Особливу увагу Україні слід звернути увагу на наявність ефективного захисту прав інтелектуальної власності, який, окрім загальних положень, що містяться у Законі про торгівлю 1974 року, також передбачається рядом міжнародних угод та двосторонніх угод з питань авторського та патентного права, стороною яких являється Україна (серед них: Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС), яка, у свою чергу, зобов'язує країни-члени додержуватися міжнародних багатосторонніх конвенцій щодо охорони прав інтелектуальної власності, а саме Паризької конвенції (1967, ст. 1-21) і Додатку Бернської конвенції про захист творів літератури та мистецтва (1971) (за винятком ст. 6, яка стосується «морального права автора»), а також низкою нормативно-правових актів національного законодавства (ЗУ «Про авторське право і суміжні права» від 1993 року, ЗУ «Про охорону прав на винаходи  і корисні моделі» від 1994 року, ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» від 1993 року, ЗУ «Про охорону прав на сорти рослин» від 1993 року тощо).

Не менш важливим є високий рівень захисту трудових прав, що регламентується Загальною декларацією прав людини (1948 p.), Міжнародною конвенцією про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (1966 p.), Конвенцією про ліквідацію усіх форм дискримінації по відношенню до жінок (1979 p.), Міжнародною конвенцією про захист прав усіх трудящих-мігрантів та членів їх сімей (1990 p.), Конвенцією про права дитини (1989 р.), положеннями декларацій, конвенцій та рекомендацій  Міжнародної організації торгівлі і, звісно ж, Кодексом законів про працю України від 1971 року.

Для успішного впровадження програми Генеральної системи преференцій українські компанії також повинні продемонструвати відповідність критеріям правил походження товару, що встановлені ЗУ «Про охорону прав на зазначення походження товарів» від 16 червня 1999 року та Рішенням «Про затвердження Інструкції про порядок визначення країни походження товарів/послуг, оформлення та засвідчення сертифікатів відповідних форм» від 27.02.2002 N 21(5).

То кому ж, дійсно, вигідне поновлення програми Генеральної системи преференцій США? Розглядаючи механізм реалізації даної програми, стає зрозумілим, що переваги від продовження терміну дії програми матимуть обидві сторони.

Звісно, задовольнятимуться потреби американських імпортерів. Адже саме вони звільняються від сплати мит за товари, визначені в Узгодженому списку тарифів США.

Досить цікавим є факт зворотної дії Закону про розширення торгівельних преференцій від 2015 року. Так,  положення Закону поширюється на операції, пов’язані із ввезенням товарів,  які охоплюються системою ГСП, на митну територію США від 31 липня 2013 року (зворотна дія Закону). Звідси слідує, що імпортери в Сполучених штатах отримують право на відшкодування мит, які було справлено з них щодо охоплених Актом товарів після закінчення терміну програми ГСП у липні 2013 року. Для отримання даного права імпортери зобов’язані протягом 180 днів після набрання чинності Закону подати заяву на надання преференцій за програмою ГСП, яка міститиме інформацію, достатню для того, щоб Прикордонно-митна служба США мала можливість визначити місце здійснення операції, пов’язаної з ввезенням товару (імпортом), або ж реконструювати місце здійснення такої операції, якщо точного місця визначити неможливо. Відшкодування мит здійснюватиметься не пізніше 90 днів після подання вищезазначеної заяви.

Не менш вигідним поновлення програми Генеральної системи преференцій США є і для України. По-перше, таке поновлення безсумнівно матиме позитивний вплив на майбутні показники експорту українських товарів в США. Аналізуючи статистичні показники структури експорту українських товарів в Сполучені Штати Америки за 2011-2014 роки, стає очевидним його поступовий ріст з 2011 року до середини 2013 року та різкий занепад у 2014 році. Так, якщо у 2011 році експорт українських товарів у США становив 2552,3 млн. дол. США, у 2012 році – 2607,7 млн. дол. США, то у 2013 році – 2163,6 млн. дол. США, а в 2014 році – 1372,2 млн. дол. США. Хоча не слід забувати і про хитку валютно-курсову політику, яка бентежила Україну протягом 2014 року. По-друге, безмитний режим експорту українських товарів зробить їх конкурентоспроможними на міжнародному ринку.

Таким чином, поновлення програми Генеральної системи преференцій США дає Україні промінь надії на стрімке відновлення зовнішньоекономічних відносин із заокеанським партнером. Але, не слід забувати, що кожному праву кореспондує відповідний обов’язок. Зрозуміло, що такому серйозному партнеру, як Сполучені Штати потрібні гарантії зрілої держави, і виключно в інтересах України надати їх якнайшвидше.

Повний перелік сільськогосподарської та промислової продукції, яка охоплена системою ГСП, можна знайти за посиланням ustr.gov/sites/default/files/.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати