Популярні матеріали

24 жовтня 2018, 10:49

Нові перепони для платників податків Відшкодування витрат на правничу допомогу

Олександр Шемяткін
Олександр Шемяткін «КМ Партнери, ЮФ» Партнер
Тетяна Сучик
Тетяна Сучик «КМ Партнери, ЮФ» старший радник

З 15 грудня 2017 року набув чинності Кодекс адміністративного судочинства України (далі – КАС України) у новій редакції, яким внесено зміни, зокрема в частині компенсації витрат на правничу допомогу під час розгляду судами адміністративних справ. З цього часу відсутні будь-які обмеження максимального розміру компенсації таких витрат, на відміну від того, як було раніше. Однак тепер законодавець підготував нам дещо цікавіше, ніж встановлення граничної межі розміру компенсації, а саме встановив такі собі критерії «співмірності» витрат низці чинників. Зокрема, ч. 5 ст. 134 КАС України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт; з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; з обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі з впливом вирішення справи на репутацію сторони або з публічним інтересом до справи.

Як вбачається з вищезазначених критеріїв, вони є оціночними та суб’єктивними. Що означає «складність» справи? Як визначити, чи співмірна заявлена до компенсації сума часу, витрачена кожним окремим адвокатом на ведення справи? Як з'ясувати важливість справи для сторони? Всі ці питання залишаються на розсуд суду та підлягають оцінці в кожному конкретному випадку.

А платники, насправді, замість граничного розміру, отримали новий і більш винахідливий спосіб обмеження компенсацій витрат на правничу допомогу – критерії «співмірності».

Що думають суди з цього приводу?

Розглянемо, що відбувається на практиці з відшкодуванням витрат, виходячи з нових положень КАС України? Як суди визначають співмірність? Які суми відшкодовуються платникам податків?

Аналіз судових рішень демонструє, що достатньо часто заявлена платником податків сума витрат до відшкодування підлягає «коригуванню». Трапляються ситуації, коли суд задовольняє вимоги про стягнення судових витрат у повному розмірі, однак у таких випадках, як правило, «ціна питання» складає до 10 000 грн.

В тих ситуаціях, коли суд вважає, що відбулося завищення витрат на правничу допомогу, з чим судді пов’язують та чим обґрунтовують таке завищення? З яких причин зменшують розмір витрат до відшкодування? З аналізу рішень вбачається, що в багатьох випадках суд керується неспівмірністю витрат з часом, витраченим представником на вчинення процесуальних дій. Також суд зменшує витрати з огляду на їх неспівмірність зі складністю справи. Розглянемо деякі рішення.

Наприклад, у додатковому рішенні Харківського окружного адміністративного суду від 10.05.2018 р. у справі №820/3098/17 суд дійшов висновку, що судові витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 4 300 грн є надмірними. В результаті відшкодуванню підлягала сума 2 000 грн: «Враховуючи, що справа, щодо якої адвокат надавав послуги, є справою незначної складності, суд зазначив, що складання адвокатом у межах цієї адміністративної справи документів, а також представництво інтересів у судовому засіданні не потребує значного часу, такі послуги не є послугами значного обсягу. Таким чином, суд дійшов висновку, що заява про відшкодування позивачу судових витрат, пов'язаних з правничою допомогою адвоката, підлягає частковому задоволенню в сумі 2000 грн».

Варто назвати складові вартості послуг, які в результаті склали заявлену стороною суму до відшкодування в розмірі 4 300 грн, з яких 300 грн коштувало стороні складання адвокатського запиту, 1500 грн – складання та подання позовної заяви, 300 грн – складання клопотання про поновлення провадження у справі, 1500 грн – складання відповіді на відзив, 300 грн – підготовка клопотання про доручення технічного запису, 400 грн – представництво інтересів у судовому засіданні. Однак всі ці дії, на думку суду, «не є послугами значного обсягу», а отже, підлягають зменшенню до 2 000 грн.

Подібна «аргументація» (чи краще сказати, її відсутність), з позиції завищення часу на вчинення дій та складності справи, спостерігається в додатковому рішенні Харківського апеляційного адміністративного суду у справі №818/1533/17 від 16.05.2018 р., в якому суд дійшов висновку про обґрунтованість витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн із заявлених до відшкодування 20 000 грн. На думку колегії суддів, «заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, та їх обсягом…». Що стосується складності цієї справи та її обсягу, тут розглядалося питання правомірності донарахування позивачеві грошового зобов’язання з ПДВ у розмірі 734 121 грн, з яких судом апеляційної інстанції було задоволено 698 028 грн.

Київський окружний адміністративний суд у справі №369/6287/17 у постанові від 05.04.2018 р. дійшов висновку про «справедливість» витрат у розмірі 1 500 грн із заявлених 7 500 грн. При цьому варто зазначити, що на весь супровід справи, який в результаті коштувало стороні 7 500 грн, адвокат витратив 15 годин, що включало правовий аналіз питання щодо можливості підготовки до суду позовної заяви, збирання доказів на підтвердження вимог позивача, підготовку позовної заяви та пакета документів для подання позовної заяви до суду, представництво в судових засіданнях. Однак, на думку суду, «на засадах співмірності та справедливості на користь позивача підлягає стягненню 1 500 грн». На цьому обґрунтування зменшення витрат завершується.

Таким чином, підсумовуючи практику з відшкодування витрат на правничу допомогу за новими нормами КАС України, вбачається, що найчастіше витрати значно зменшуються. «Справедливим» та «співмірним» (саме в лапках), на думку деяких суддів, є відшкодування адвокатові витрат за ведення справи у розмірі 1 500 – 2 000 грн.

«Справедливі» витрати у співвідношенні із суддівською винагородою

В аспекті відшкодування витрат у такому розмірі, з позиції аргументу неспівмірності суми з часом, витраченим на ведення справи, цікаво було б зіставити таку суму із суддівською оплатою, вирахувавши, скільки «за ставкою» судді складе 2 000 грн, а також чи реально за цей час вчинити всі процесуальні дії, які вчинили адвокати?

Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», заробітну плату суддів формують посадові оклади із застосуванням підвищувальних коефіцієнтів та доплати. В Таблиці 1 наведемо базові оклади суддів. Звертаємо увагу, що тут ми взяли мінімальні розміри посадових окладів, враховуючи розд. XII «Прикінцеві та Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (починаючи з 2020 р. базові оклади будуть вищими).

таб1

До базового розміру посадового окладу додатково застосовуються підвищувальні коефіцієнти, залежно від кількості населення в населеному пункті, в якому суддя здійснює правосуддя (від 1,1 до 1,25). Окрім таких коефіцієнтів, встановлюється також щомісячна доплата за вислугу років: від 15% (якщо стаж роботи складає більше ніж 3 роки) до 80% (зі стажем понад 35 років). Якщо суддя обіймає адміністративну посаду, то йому окремо здійснюється щомісячна доплата від 5% до 10% посадового окладу. Крім того, не варто забувати про щомісячні доплати за наукові ступені (15-20% посадового окладу), а також доплати за роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці, що варіюється залежно від ступеня секретності інформації (5-10% окладу). Таким чином, в сумі розмір окладу може бути вдвічі більшим, ніж «базовий» оклад.

Наприклад, якщо взяти суддю першої інстанції, який працює у м. Києві та має стаж роботи більше ніж 5 років, його зарплата становитиме близько 51 000 грн без всіх інших доплат, а судді Київського апеляційного суду зі стажем понад 10 років – близько 82 000 грн.

Якщо з наведених окладів вирахувати вартість 1 години роботи судді (в середньому 160 год/міс), то вона складатиме 320 грн/год для судді першої інстанції, 510 грн/год для судді Київського апеляційного суду. Відповідно, якщо виплачуються надбавки, то погодинна оплата зросте.

Тепер порахуємо, скільки часу роботи судді з розрахунку такої мінімальної погодинної «ставки» складе 2 000 грн. За погодинною ставкою судді першої інстанції 2 000 грн – це еквівалент близько 6 годин; для судді Київського апеляційного суду – менше ніж 4 години.

Таким чином, виходячи з оплати суддів з розрахунку 2 000 грн, відшкодуванню підлягає 4-6 годин роботи судді. Тут варто нагадати той обсяг робіт і час, витрачений адвокатами у справах, які ми наводили вище, в яких судді дійшли висновку про неспівмірність часу, витраченого адвокатом, та обсягу виконаних робіт.

У справі №820/3098/17 адвокат вчинив такі дії: склав та подав позовну заяву, склав клопотання про поновлення провадження у справі, підготував відповідь на відзив, підготував клопотання про доручення технічного запису, здійснив представництво інтересів у судовому засіданні. У справі №818/1533/17 заявлена вартість включала відрядження, підготовку відзиву на апеляційну скаргу, ознайомлення з матеріалами справи. У справі №369/6287/17 адвокат витратив 15 год на супровід справи, що включало правовий аналіз питання щодо можливості підготовки до суду позовної заяви, збирання доказів на підтвердження вимог позивача, підготовку позовної заяви та пакета документів для подання позовної заяви до суду, представництво в судових засіданнях.

Постає питання про те, чи реально за менше ніж 4 години та максимум за 6 годин (з розрахунку оплати праці судді) вчинити всі перелічені представником дії? Хотілося б, щоб ці цифри були перед очима у суддів, коли вони приймають рішення про відшкодування стороні витрат на правничу допомогу в розмірі 2 000 грн, принаймні з огляду на такий критерій як неспівмірність витрат з часом, витраченим представником на вчинення процесуальних дій.

Інститут відшкодування на шляху до розвантаження судів. Все в наших руках!

Окремо варто зазначити, що у світі інститут відшкодування судових витрат з податкового органу, що програв податковий спір, є ефективним інструментом для боротьби зі зловживанням податковими органами своїми правами. Цей механізм також застосовується як інструмент для спонукання податкових органів до вирішення спорів переважно в досудовому порядку. Наприклад, у США більшість податкових спорів вирішується в досудовому порядку, а в суд потрапляють, за різними оцінками, лише від 5% до 10% податкових спорів.

Отже, такий інститут може бути використаний для розвантаження судової системи в Україні, коли до суду потраплятимуть лише якісні акти перевірки з обґрунтованою позицією податкового органу, адже в іншому випадку такий спір (необґрунтований) виллється «у копієчку» бюджету.

Наразі законодавство дозволяє відшкодовувати витрати без обмежень, з огляду на їх розумність, що оцінюється судами. Для розуміння того, скільки насправді бізнесу коштує ведення судового спору, наведемо дослідження «50 провідних юридичних фірм України 2017», що проводилося виданням «Юридична практика», щодо погодинної вартості послуг фахівців провідних юридичних фірм.

таб2

Цифри говорять самі за себе: юридичні послуги – це недешево. Вартість ведення справи може коштувати клієнту сотні тисяч гривень. В цьому аспекті хотілося б звернути увагу на судову практику, в якій суди зайняли протилежну позицію в частині відшкодування витрат, ніж наведена вище. У низці справ суди задовольнили вимоги про відшкодування витрат, якщо сторона надала докази понесення таких витрат, а опонент не довів, що такі витрати не є співмірними та/або взагалі не клопотав про їх зменшення. Наприклад, Одеський апеляційний адміністративний суд у додатковій постанові від 13.08.2018 р. у справі №490/8946/17 визнав обґрунтованими витрати позивача на правничу допомогу, надану адвокатами в суді апеляційної інстанції, у розмірі 150 000 грн.

Варто звернути увагу, що відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, за клопотанням іншої сторони. Водночас ч. 7 ст. 134 КАС України передбачає, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Тобто з аналізу цих норм вбачається, що суд не за власною ініціативою переглядає витрати, а робить це за клопотанням сторони, яка має довести неспівмірність таких витрат. Однак з аналізу рішень не завжди вбачається, що протилежна сторона клопотала про зменшення витрат. Та й взагалі, таке зменшення видається більше ініціативою суду, ніж податкового органу.

Підсумовуючи, зазначимо, що зміни, внесені до КАС України в частині відшкодування витрат на правничу допомогу, загалом оцінюються позитивно та «проєвропейськи». Ми відійшли від практики автоматичного обмеження заявлених витрат. Нагадаємо, що старим КАС України передбачалося обмеження граничного розміру компенсації, що встановлювався Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу в цивільних та адміністративних справах» від 20.12.2011 р. №4191-VI. Відшкодуванню підлягали витрати з розрахунку не більше ніж 40% від встановленої законом мінімальної місячної заробітної плати за одну годину участі представника у справі (з 2017 р. – 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб протягом 2017 р.), що у 2012-2017 рр. становила від 429,2 грн/год (у 2012 р.) до 640 грн/год (у 2017 р.).

До того ж непоодинокими були випадки, коли судді з посиланням на зазначений закон обмежували обсяг робіт, що підлягали відшкодуванню, лише представництвом у судому засіданні. До речі, нещодавно Велика Палата Верховного Суду визнала такий підхід неправомірним. Все це мало наслідком те, що основна стаття витрат платника податків на правничу допомогу (підготовка позову, всіх процесуальних документів, збір та подача доказів тощо) не була відшкодована.

З прийняттям нових правил відшкодування витрат на правничу допомогу ми отримали всі можливості, щоб цей інститут запрацював ефективно, що в майбутньому дозволило б розвантажити суди від необґрунтованих спорів. Робота цього механізму залежить від практики відшкодування витрат, яку суди формують вже зараз. Саме від того, який вектор зададуть суди у своїх рішеннях сьогодні, залежатиме подальша ефективність функціонування інституту. Важливо, щоб всі учасники процесу та суд діяли добросовісно: представники сторін – у частині заявлення судових витрат, а суди – визначаючи співмірність таких витрат.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати