На сьогодні виникає все більше і більше конфліктів між закладами охорони здоров’я, лікарями і пацієнтами. І такі конфлікти у цивілізованих суспільствах можуть вирішуватись лише у юридичній площині. Але право завжди трохи відстає від потреб правового регулювання, ця тенденція спостерігається у кожній галузі, а для медичної вона тим більш актуальна.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Тож спільне обговорення між лікарями, юристами та пацієнтами проблем і потреб у галузі правового регулювання медицини є на сьогодні вкрай необхідним.
29 серпня 2017 р. Комітет з медичного і фармацевтичного права Асоціації адвокатів провів майстер-клас «Медичне право: реалії практики в Україні і зарубіжних країнах» як захід з підвищення кваліфікації адвокатів. У заході брали участь як адвокати, так і лікарі-практики, керівники закладів охорони здоров’я та представники пацієнтських організацій.
«Людство зараз перейшло в біоінформаційну добу, яка несе нові виклики для правового регулювання», - зазначила Радмила Гревцова, Голова комітету з медичногоі фармацевтичного права Асоціації адвокатів України та ведуча майстер-класу
Доповідачка звернула увагу на світові тренди, що складаються на сьогодні у відносинах лікар-пацієнт, а саме:
- розвиток кібермедицини, тобто застосування інтернету для надання медичної допомоги і медичних послуг (це власне те, що зараз знаходиться у фокусі уваги в багатьох зарубіжних країн);
- юридизація медичної діяльності, коли межі лікарського розсуду вже не можуть існувати поза межами права. (це на разі є предметом занепокоєння багатьох лікарів);
- медикалізація суспільства, що пов’язана з розвитком нових медичних технологій (трансплантація органів, допоміжні репродуктивні технології та ін.) і їх впливом на життя людини.
Які ж виклики стоять зараз перед світовою спільнотою, і що ми маємо зараз враховувати? На 23 Всесвітньому конгресі з медичного права, організованому Всесвітньою асоціацією з медичного права, порушувалися питання, що стосуються адаптації норм медичної етики до викликів, пов’язаних з біомедициною і з «електронною охороною здоров’я» та забезпеченням кібербезпеки.
На думку Радмили Гревцової, в Україні ситуація трохи складніша, бо нам належить вирішувати ще й додаткові завдання: провести реформу охорони здоров’я, в тому числі запровадити самоврядування в охороні здоров’я, що дасть можливість оперативно реагувати на потреби сучасності .
На майстер-класі також було зосереджено увагу на тому, як бачить права і обов’язки лікаря пацієнта та закладу охорони здоров’я сучасна судова практика в Україні.
«Коли ми говоримо про законодавче регулювання відносин лікар-пацієнт в Україні, я завжди раджу лікарям придбати Цивільний кодекс України і Кримінальний кодекс України. А ще – ретельно ознайомитися з Основами законодавства України про охорону здоров’я. Адже, навіть знаючи інструкції і накази МОЗ України, медики часто-густо не знають своїх прав і обов’язків, визначених Цивільним кодексом та Основами. Здебільшого лікарі мають і досить поверхове уявлення про підстави юридичної відповідальності», - підкреслила експерт.
Щодо адвокатів, то їм важливо знати тенденції судової практики.
Доповідачка зупинилась на цілій низці проблемних питань реалізації прав людини у сфері охорони здоров’я.
Право на життя. До проблемних питань, пов’язаних з цим правом, належать, наприклад, оформлення констатації смерті людини; відмежування відмови від певних видів медичного втручання від забороненої в Україні евтанації; невирішеність законодавством низки питань, пов’язаних із застосуванням допоміжних репродуктивних технологій (адже право на репродуктивне відтворення є елементом права на життя), можливість відмови від певної медичної інформації.
«У зарубіжних країнах широко обговорюють закріплення і реалізацію «права не знати» певну медичну, наприклад, свою генетичну інформацію. В той час як в Україні поки що пацієнтам нерідко доводиться боротися за отримання медичної інформації, на яку вони мають право відповідно до законодавства», - зауважила адвокат, навівши приклади із судової практики.
Право на отримання медичної допомоги. Йшлося про те, чи може український пацієнт захистити своє конституційне право на безоплатну медичну допомогу в державних і комунальних закладах. Наводилися приклади, коли судом був задоволений позов пацієнта про відшкодування коштів на лікування і коли пацієнтові було відмовлено у задоволенні позову.
Право на вибір лікаря та медичного закладу. Це право є вельми актуальним з огляду на сучасні реформаторські ініціативи.
Право на інформацію, що має три складові:
- право на інформацію про стан здоров’я;
- право на інфо»»рмацію про медичне втручання, тобто застосування медодів профілактики, діагностики, лікування, пов’язаних з впливом на організм людини;
- право на інформацію про умови надання тих самих медичних послуг (наприклад, скільки це коштує).
«Приблизно 70 % від всіх конфліктів, що виникають у галузі охорони здоров’я, знаходяться в інформаційній площині», - зауважила спікер.
При реалізації цього права виникає чимало питань, які Радмила Гревцова розглянула на прикладах зі свої адвокатської та з судової практики. Особливий інтерес аудиторії викликало питання щодо можливості отримання пацієнтом копій медичної документації.
Право на таємницю про стан здоров’я.
«Медичні працівники і керівники закладів охорони здоров’я нерідко помилково ототожнюють медичну інформацію (інформацію для пацієнта) і лікарську таємницю (інформацію про пацієнта), звідси і багато непорозумінь», - зауважила юрист.
Право на вибір методів медичного втручання. Доповідачка зупинилася на проблемних питаннях отримання і оформлення інформованої згоди, а також відмови від медичного втручання. Велику зацікавленість викликали питання, пов’язані з оформленням акту про відмову від медичного втручання і пов’язана з цим судова практика.
Право на належну якість медичної допомоги та медичних послуг.
Чимало уваги було приділено і блоку юридичної відповідальності за правопорушення у сфері охорони здоров’я.
Радмила Гревцова також торкнулася питань, які стоять на порядку денному у зв’язку з реформою охорони здоров'я.
«Запроваджуючи електронну охорону здоров’я, необхідно забезпечити ефективний захист персональних даних та сумісність вітчизняних медичних інформаційних систем з такими системами країн ЄС, а це важливо з огляду на Генеральний Регламент із захисту персональних даних ЄС, який набере чинності 28 травня 2018 року», - відзначила експерт.
Цей захід став ефективним майданчиком для обговорення практичних правових питань медичної галузі, деяких трендів розвитку медичного права в Україні і за кордоном.