03 грудня 2013, 16:21

Контроль якості медичної допомоги як механізм захисту прав людини

Особливості правозастосування у сфері охорони здоров’я

Опубліковано в №49 (391)

Ірина Сенюта К.ю.н., доцент, адвокат, президент ВГО «Фундація медичного права та біоетики України»

Нещодавно було прийнято новий наказ МОЗ України, що деталізував порядок контролю якості медичної допомоги, який сьогодні справедливо є одним із ключових правничих інструментів у забезпеченні прав людини у сфері охорони здоров’я. Його нормативний старт відбувся в 2009 р., коли МОЗ України підготувало Наказ «Про порядок контролю та управління якістю медичної допомоги» від 24.02.2010 р. № 189. У цьому підзаконному нормативно­правовому акті було закріплено мету здійснення контролю якості медичної допомоги, а саме забезпечення прав пацієнтів на одержання медичної допомоги в необхідному обсязі й належної якості шляхом оптимального використання кадрових і матеріально­технічних ресурсів охорони здоров’я, застосування досконалих медичних технологій. За ці роки накази в контексті контролю якості змінювалися не раз, привносячи щоразу нові сегменти, але все ж важливість механізму залишається незмінною.

Під «юридичну лупу», аби «збільшити» деякі нормативні положення і з’ясувати окремі елементи цього механізму, потрапили два накази в сфері контролю якості медичної допомоги, що є чинними сьогодні:

1. Наказ МОЗ України «Про затвердження Порядку контролю якості медичної допомоги» від 28.09.2012 р.
№ 752 (далі – Наказ № 752).

2. Наказ МОЗ України «Про організацію клініко­експертної оцінки якості медичної допомоги» від 06.08.2013 р. № 693 (далі – Наказ № 693).

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати