16 квітня 2013, 17:36

Інтелектуальна власність та ціна лікарських засобів

Quo vadis?

Опубліковано в №16 (358)

Оксана Кашинцева
Оксана Кашинцева голова сектору фармацевтичного права Комітету медичного та фармацевтичного права НААУ, керівник Центру гармонізації прав людини та прав інтелектуальної власності НДІ ІВ НАПрН України, к.ю.н., юрист БФ «Пацієнти України»

Українське суспільство подолало складний 20-річний шлях усвідомлення соціальної цінності інтелектуальної власності. Дискусії, що точилися на початку 90-х років щодо правової природи інтелектуальної власності, знаходилися у лещатах радянського розуміння значення та цінності інтелекту людини для суспільства. Натомість уже кінець 90-х у національній правовій доктрині інтелектуальної власності характеризується абсолютизацією прав винахідника, які відповідно до міжнародних норм та стандартів, сформованих за останні 20 років, де-факто ставляться вище за інтереси суспільства, де-юре закріплюють серед умов патентоспроможності відповідність інтересам суспільства та моралі.

Власне суспільна мораль як категорія динамічна і стала каменем спотикання щодо сучасного розуміння меж взаємопроникнення прав інтелектуальної власності та прав людини. За 20 років в українському суспільстві вже сформовано розуміння непристойності й ганебності привласнення чужого інтелектуального доробку. Нас відучили простягати руки до чужої інтелектуальної власності й разом з цим відучили простягати руку допомоги тим, хто є її заручником.

Сучасне розуміння моральності процесу монополізації інтелектуальної власності зазнає суттєвих змін насамперед завдяки активній позиції громадських пацієнтських організацій, які наразі чи не єдині, шляхом медіації та адвокації з основними гравцями фармацевтичного ринку, намагаються узгодити їхні апетити з фінансовими можливостями суспільства.

Саме тому серед пріоритетних наукових завдань науково-дослідних інституцій, які опікуються формуванням сучасної доктрини інтелектуальної власності, є повернення до пріоритету природних прав людини. Сучасність змушує нас «гуманізувати» право інтелектуальної власності, поставити його на служіння інтересам суспільства та забезпечити відповідні стимули науковій діяльності. З цією метою Науково-дослідним інститутом інтелектуальної власності НАПрН України засновано Центр гармонізації прав людини та прав інтелектуальної власності, в основу діяльності якого покладено Концепцію розвитку наукового напрямку «Гармонізація прав людини та прав інтелектуальної власності в сфері медицини та фармації».

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати