05 листопада 2013, 10:00

Договір про безоплатне надання громадянам медичної допомоги

Поняття, природа, елементи

Опубліковано в №45 (387)

Роман Майданик
Роман Майданик д.ю.н., професор, завідувач кафедри цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Підстави зобов’язань безоплатного надання медичної допомоги


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Вітчизняне законодавство розрізняє правові режими безоплатного надання медичної допомоги та оплатних медичних послуг за суб’єктом виконання таких зобов’язань, підставами їх виникнення та особливостями фінансування наданих медичних послуг (медичної допомоги).

У зв’язку з цим важливе значення мають питання щодо підстав медичної допомоги, яка надається громадянам безоплатно державними та комунальними закладами охорони здоров’я.

Відповідно до ст. 8 Основ законодавства України про охорону здоров’я (далі – Основи законодавства) кожен громадянин має право на безоплатне отримання в державних та комунальних закладах охорони здоров’я медичної допомоги, до якої належать: екстрена, первинна, вторинна (спеціалізована), третинна (високоспеціалізована) та паліативна медична допомога. Держава гарантує безоплатне надання медичної допомоги в державних та комунальних закладах охорони здоров’я також за епідемічними показаннями та безоплатне проведення медико­соціальної експертизи.

Лише на підставах і в порядку, передбачених законами України, державні та комунальні заклади охорони здоров’я застосовують примусові заходи медичного характеру щодо осіб, які вчинили суспільно небезпечні діяння, проводять примусовий медичний огляд або примусову госпіталізацію інших громадян, права яких обмежено у зв’язку зі станом їх здоров’я, а також у зв’язку з проведенням карантинних заходів (ст. 9 Основ законодавства).

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати