04 червня 2013, 14:10

Застосування норм у кримінальному процесі

Деякі особливості судового розгляду за новим Кримінальним процесуальним кодексом України

Опубліковано в №23 (365)

Олег Острійчук Заступник прокурора Полтавського району Полтавської області, аспірант НАПУ

Наразі юристи-практики перебувають у стадії очікування набрання чинності новим Кримінальним процесуальним кодексом України, який прийнятий Верховною Радою України 13.04.2012 року.

Про необхідність реформування кримінального процесу розмови почались одразу після здобуття Україною незалежності. Та лише цього року відбулися рішучі зміни в цьому контексті.

Одним з досягнень нового КПК має стати суттєве підвищення оперативності кримінального провадження. У Кодексі закладено велику кількість норм та інститутів, які повинні сприяти дотриманню максимально стислого строку від початку досудового розслідування до прийняття кінцевого рішення.

Зараз триває період дослідження, осмислення та коментування положень нового Кодексу. І не дивно, що дане питання викликало резонансний інтерес серед юристів. Поява різнопланових поглядів до деяких питань застосування норм кримінального процесуального кодексу є позитивним, оскільки деякі погляди можливо запровадити при внесенні змін до Кодексу.

У цій статті ми спробуємо вказати на деякі недоліки та проблемні питання, які можуть постати при застосуванні норм глави 27 та 28 Кримінального процесуального кодексу.

Загальна мета змін процедури судового розгляду – скоротити строки судового розгляду до мінімуму, при цьому забезпечивши права учасників провадження. Попри це, вбачаємо, допущені й деякі негативні прояви, які потребують доопрацювання.

Судовий розгляд кримінальної справи – це встановлена законом система процесуальних дій суду та учасників судового розгляду, послідовне проведення яких спрямоване на всебічне, повне і об’єктивне дослідження матеріалів справи, встановлення в ній істини і винесення на цій основі законного, обґрунтованого і справедливого вироку.

Ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу передбачає можливість затвердження двох видів угод: 1) про примирення між потерпілим та обвинуваченим чи підозрюваним; 2) між прокурором та обвинуваченим чи підозрюваним про визнання винуватості.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати