Сьогодні правоохоронні органи не завжди розуміють законність вилучення грошових коштів під час обшуку та досить часто замість правомірного вилучення йдуть або на крадіжку, або на подальше неправомірне утримання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Якщо слідчим суддею не було надано дозволу на вилучення особистих грошових коштів, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України таке майно визнається тимчасово вилученим та підлягає поверненню, у випадку якщо воно не було заарештовано у порядку та на підставах ч. 5 ст. 171 КПК України, а саме не пізніше наступного дня.
Розглянемо особливості визнання майна тимчасово вилученим. Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, встановлено: «Вилучені речі та документи, які не належать до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не належать до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном». Вилучені грошові кошти можуть:
1. Бути предметом злочину.
2. Не містити на собі слідів злочину.
Якщо з предметом злочину більш-менш зрозуміло, оскільки таке вилучення зазвичай відбувається під час здійснення контрольної закупки або передачі хабара, то з особистими коштами трохи складніше. Необхідно довести, що саме ваші особисті кошти та саме ці купюри є предметом злочину. Зазвичай вилучення грошових коштів дозволяють слідчі судді та слідчий безпосередньо вилучає все, що погано лежить.
Відповідно до ст. 131 КПК України, тимчасове вилучення майна є видом забезпеченням кримінального провадження. Для можливості його подальшого утримання та накладення арешту у кримінальному провадженні слідчим повинна бути доведена наявність обґрунтованої підозри, чого вимагає ч. 3 ст. 132 КПК України. Також у рішенні ЄСПЛ «Камензінда проти Швейцарії» суд дійшов висновку, що для проведення обшуку обов’язковим критерієм є наявність обґрунтованої підозри щодо знаходження предметів саме у приміщенні, в якому проводиться обшук. Тобто слідчий повинен довести звʼязок вчиненого кримінального правопорушення та знаходження грошових коштів, які необхідно вилучити.
Тобто, якщо вилучені документи не вказані в ухвалі слідчого судді, але вони містять на собі сліди злочину, не можуть вважатися тимчасово вилученим майном.
Коли та як гроші можуть бути визнані речовими доказами?
Незважаючи на те, що кошти, можливо, заарештувати та тримати їх у межах кримінального провадження як належний доказ, слідчі визнають вилучені грошові кошти речовими доказами, що оформлюють постановою.
Визнання речовими доказами можливо лише щодо вилучених речей і документів, які входили до переліку, щодо якого судом прямо надано дозвіл на їхнє відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, заарештованого майна відповідно до правил ст. 98 КПК України, але визнання речовими доказами тимчасово вилученого майна за пропуском стадії накладення на нього арешту відповідно до правил ч. 5 ст. 171 КПК України, чинним КПК України не передбачено.
Ідентифікація та індивідуалізація грошових коштів
Грошові кошти є специфічним майном, яке вилучається та досить часто ухвали слідчих суддів про обшук містять загальне посилання на грошові кошти, які здобуті злочинним шляхом. Після отримання такої ухвали слідчий вважає, що має право вилучити всі гроші. Але необхідно зазначити, що наразі вже є стала судова практика, яка визначає, що у разі надання дозволу на вилучення коштів, здобутих злочинним шляхом, ці грошові кошти повинні бути ідентифіковані шляхом позначення серії та номеру купюри саме в ухвалі слідчого судді, оскільки тільки так можливо встановити належність коштів до певного злочину.
Принцип індивідуалізації судового рішення закріплений п. 6 ч. 2 ст. 235 КПК України, а саме: «Ухвала про дозвіл на обшук житла чи іншого володіння особи має містити перелік речей, документів, або осіб, для виявлення яких проводиться обшук».
За аналогією можна користуватись практикою слідчих суддів, які під час накладення арешту встановлюють звʼязок з вчиненим кримінальним правопорушенням та конкретними грошовими коштами. До того ж у рішеннях ідентифікуються грошові кошти за серійними номерами. Зокрема ознайомитись з такими позиціями можна у рішенні суду за справою №348/2860/13-к.
Такий процесуальний порядок щодо тимчасово вилученого майна узгоджується і з вимогами Глави 16 КПК України і ч. 7 ст. 236 КПК України.
Навіть якщо в ухвалі не надано дозволу на вилучення грошових коштів слідчий все одно має право їх вилучити. У такому випадку слідчий повинен подати клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України
Для накладання арешту на тимчасово вилучене майно обов’язково повинна бути наявна обґрунтована підозра, що передбачено ч. 3 ст. 132 КПК України. Обґрунтована підозра визнається такою, якщо є факти або інформація, яка може переконати обʼєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могло вчинити правопорушення у межах кримінального провадження, і це може бути підтверджено предʼявленою підозрою згідно зі ст. 276-278 КПК України. (рішення Європейського суду з прав людини «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, п. 175 (NechiporukandYonkalov.Ukraine також «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» Fox, CampbellandHartley v. theUnited Kingdom від серпня 1990, п. 32, Series A, №182).
Згідно з вимогами п. 1 ч. 5 ст. 173 КПК України, у клопотанні про арешт повинен бути встановлений перелік майна. Як правило, у клопотанні зазначено загальне посилання про накладення арешту на вилучене майно. Вилучені речі повинні бути ідентифіковані родовими ознаками.
Така позиція узгоджується з судовою практикою, зокрема рішенням Приморського районного суд м. Одеси за справою №522/514/14-к, судом було зазначено:
Тому вимоги заявника про повернення майна, вилученого з квартир, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, під час проведення обшуку від 19.12.2013, слід задовольнити майно, яке було вилучено під час зазначеного обшуку 13.12.2013, та яке належить на праві приватної власності та яке було у володінні ОСОБА_3, підлягає поверненню особі, в якої було вилучено, з таких підстав.
«Зазначене майно не належить до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на його відшукання в ухвалі слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 10.12.2013 на надання дозволу на проведення обшуку, а тому, відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вважається тимчасово вилученим майном».
Порядок зберігання та схоронності грошових коштів
Оскільки слідчому зазвичай важко довести, що кошти є предметом злочину, вони позначаються як такі, що не містять слідів кримінального правопорушення. Порядок їхнього зберігання визначається Постановою Кабінету Міністрів України від 19.11.2012 №1104. Згідно з п. 21 «Речові докази у вигляді готівки у національній валюті України або іноземній валюті передаються для зберігання уповноваженому банку, що обслуговує орган, у складі якого функціонує слідчий підрозділ (далі – уповноважений банк). У разі коли готівка у національній валюті України чи іноземній валюті не містить слідів кримінального правопорушення, валютні кошти зараховуються на спеціально визначені для цієї мети депозитні рахунки».
З метою виконання цього пункту далі відкривається депозитний рахунок у Головному управлінні Державної казначейської служби на підставі наказу ДКСУ від 21.11.2011 №104. До того ж повинен бути обов’язково укладений договір про здійснення касового обслуговування.
Після того, як грошові кошти були передані працівникові фінансового підрозділу ГУМВС України, вони повинні бути передані ним до уповноваженого банку (який визначається договором) не пізніше наступного дня. За допомогою цієї інформації можливо простежити рух Ваших коштів, оскільки вони можуть стати доброчинною пожертвою на розвиток системи правоохоронних органів. Тому для визначення місця перебування коштів одразу необхідно подати ряд адвокатських запитів.
Особливості повернення грошових коштів
Для того, щоб повернути своє майно, необхідно стати трохи ближче до правоохоронної системи. Що повинно бути виражено у такому:
1. Подати клопотання до слідчого про повернення грошових коштів. У прохальній частині зазначайте таке: «У разі визнання вилучених грошових коштів речовим доказом прошу надати копію постанови та копії документів про їхню передачу до відповідної установи». Таке формулювання суттєво зменшить час на подальше повернення грошових коштів.
2. За спливом трьохденного терміну можна йти до слідчого судді. Скарга подається згідно зі ст. 303 КПК України на дії чи бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна. На що необхідно звернути увагу пвд час подання скарги:
– Чи накладено арешт на грошові кошти? Якщо так, – оскаржити це рішення та повернути грошові кошти у зв’язку зі скасуванням арешту.
– Чи ідентифіковані грошові кошти, які були вилучені у рішенні суду?
– Чи наявний підозрюваний у кримінальному провадженні та чи встановлено звʼязок між вилученими коштами та особою, яка скоїла правопорушення?
3. У разі отримання рішення про повернення грошових коштів необхідно подати клопотання на виконання судового рішення до слідчого та до управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУМВС України (залежно від місця проведення досудового розслідування) з вимогою перерахувати грошові кошти на ваш рахунок із зазначенням реквізитів. Завжди звертайте увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 21 КПК України: «Вирок та ухвала суду, що набрали законної сили у порядку, визначеному КПК України, є обов’язковими і підлягають безумовному виконанню на всій території України». Зазначайте, що невиконання судового рішення має наслідком відповідальність, передбачену ст. 382 Кримінального кодексу України.