Поліграф (або детектор брехні, як його зазвичай називають) — достатньо відомий у світі пристрій. З кожним роком зростає кількість випадків використання поліграфа. Україна не є винятком з цієї тенденції. Наприклад, HR‑спеціалісти середніх і великих компаній все частіше вдаються до застосування цього інструменту під час співбесід. Насамперед, таку перевірку проходять кандидати на матеріально-відповідальні посади.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однак, незважаючи на загальну відомість пристрою, більшість громадян не мають уявлення про його технічну складову, тобто як ця машина ідентифікує і сигналізує, коли людина обманює. Тому перш ніж розпочати аналіз доцільності поліграфа у кримінальному провадженні, ознайомимося з принципами його роботи та випадками використання поліграфа в Україні.
Поліграф та поліграфічне обстеження
Поліграф (детектор брехні) — це багатоцільовий прилад, призначений для одночасної реєстрації подиху, кров'яного тиску, біострумів мозку, серця, м'язів та інших фізіологічних процесів, тобто прилад, який фіксує фізіологічні зміни в тілі людина, яка тестується.
Сучасні детектори брехні складаються з ноутбука, на екрані якого відображаються графіки, сенсорного блока для перетворення показників організму в цифровий сигнал та датчиків (зазвичай 7‑8 штук), що прикріплюються до тестованого. Іноді для додаткового аналізу результатів використовується відеокамера або інші пристрої.
Професійне поліграфологічне обстеження складається з трьох етапів: передтестова співбесіда, обстеження та аналіз поліграм. Під час передтестової співбесіди поліграфолог заповнює необхідні документи та обговорює тестові питання, для того щоб обстежуваний повністю зрозумів кожне запитання перед проходженням обстеження. Поліграфолог також пояснює процес перевірки на детекторі брехні та відповідає на всі запитання, що викликають занепокоєння в обстежуваного.
Поліграфолог закріплює на тілі обстежуваного необхідні датчики, які під час своєї роботи та поставлення питань тестованому в режимі реального часу фіксують кардіологічні показники (тиск/пульс), дихальні (два канали дихання), гальванічні (шкірно-гальванічні реакції), плетизмограму (кровонаповнення в периферичних судинах) та сигнали з датчика руху (переміщення тіла), що дозволяє визначати спроби протидії. Після закріплення датчиків поліграфолог ставить попередньо обговорені питання, що вимагають односкладової відповіді — «так» або «ні». Фізіологічні показники реєструються з датчиків детектора брехні у формі поліграм.
Перші запитання, які ставить поліграфолог, є нейтральними. Цими питаннями, які ще називають контрольними, поліграфолог фіксує фізіологічні показники людини за звичайних обставин. Потім починаються релевантні питання (які стосуються обставин, істинність яких встановлюється), які порівнюються з контрольними. Завдяки цьому визначається правдивість відповідей. На останньому етапі поліграфологічного обстеження поліграфолог аналізує поліграми та робить висновок щодо правдивості обстежуваної особи.
Поліграф в Україні
Вже протягом тривалого часу на території України поліграф використовується у приватному секторі, зокрема, під час прийняття на роботу нових співробітників. Окрім того, поліграф використовують у державному секторі. На сьогодні в Україні вже є законодавчо закріплене поняття поліграфа:
- Поліграф — комп'ютерний технічний засіб, що має відповідну сертифікацію, який здійснює реєстрацію змін психофізіологічних реакцій людини у відповідь на пред'явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів, не завдає шкоди життю, здоров'ю людини та навколишньому середовищу (Наказ Міністерства оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок організації та проведення опитування персоналу з використанням поліграфа в Міністерстві оборони України та Збройних Силах України» (Інструкція, п. 1.2) від 14.04.2015 р. №164).
- Поліграф — різновид психофізіологічної апаратури, що використовує комплексну багатоканальну комп'ютерну методику реєстрації змін психофізіологічних реакцій людини на певні психологічні стимули (Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Положення про психологічне забезпечення в Національній гвардії України» (Положення, розд. 1, п. 3) від 08.12.2016 р. №1285).
- Поліграф — технічний багатоканальний (у тому числі має канал виявлення протидії) реєстратор психофізіологічних реакцій суб'єкта дослідження, який надає можливість виявляти та фіксувати психофізіологічні реакції суб'єкта дослідження на певні стимули (подразники) шляхом перетворення його психофізіологічних показників активності з аналогових сигналів у цифрові сигнали, які відображаються у вигляді кривих на поліграмах (Постанова Кабінету міністрів України «Про затвердження Порядку проведення психофізіологічного дослідження із застосуванням поліграфа в Державному бюро розслідувань» (Порядок, п. 2) від 11.05.2017 р. №449).
- Поліграф — різновид спеціального психофізіологічного технічного засобу, який здійснює реєстрацію динаміки протікання не менше п'яти незалежних психофізіологічних процесів людини (грудного і діафрагмального дихання, серцево-судинної активності, електропровідності шкіри, рухової активності) у відповідь на пред'явлення за спеціальною методикою певних психологічних стимулів (запитань, зображень, предметів), не завдаючи шкоди життю, здоров'ю людини та навколишньому середовищу (Наказ Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження Інструкції про порядок використання поліграфів у Національній поліції України» (Інструкція, розд. 1, п. 2) від 13.11.2017 р. №920).
Зазначеними актами передбачаються випадки та процедури проведення поліграфічних обстежень на відповідних суб'єктах. Також до Національного класифікатора професій (наказ Держспоживстандарту України від 28.07.2010 р. №237) було внесено низку професій, які стосуються поліграфічного дослідження, в тому числі експерт-поліграфолог. Отже, Україна на офіційному рівні визнає поліграфічні дослідження та використання поліграфа як один з методів перевірки людей.
Доцільність використання поліграфа у кримінальних провадженнях
Вже не один рік в Україні йде обговорення питання щодо використання поліграфа як джерела доказування в межах кримінального провадження. Однак, окрім законопроекту про доповнення Кримінального процесуального кодексу України положеннями щодо використання поліграфа (детектора брехні), який був поданий у кінці 2015 р., але залишився в комітеті на доопрацюванні, жодних інших прецедентів використання поліграфа у кримінальному провадженні не набуло помічено.
Загалом, більшість науковців у сфері правоохоронної діяльності схиляються до думки, що інформація, отримана за допомогою поліграфа, може бути доказом у кримінальних провадженнях. Більшість поліграфологів погоджуються з цією думкою, пояснюючи, що поліграф майже неможливо обдурити.
Водночас висновки психологів щодо ефективності використання поліграфа у кримінальному процесі не настільки однозначні. Вони пояснюють можливі помилкові результати поліграфа неідеальністю техніки та людським фактором. Невинний піддослідний може почати боятися неправильного трактування його відповідей. Скутий страхом «неправильної» відповіді він навмисно починає реагувати однаково як на контрольні, так і на релевантні запитання. У такому випадку поліграфолог не зможе зробити висновок про його винність чи невинність. До того ж піддослідний, який знає про можливі похибки в отриманих результатах проведеної експертизи, може почати більше хвилюватися під час відповіді на релевантні запитання, в результаті чого буде визнаний винним.
Психологи сходяться на думці, що достовірність відповідей, отриманих від поліграфа, залежить від конкретної техніки формулювання питання, здібностей та вміння поліграфолога визначити коло тих чи інших питань, а також від того, як налаштована апаратура.
Окрім того, в американській практиці є різні випадки, пов'язані з випробуваннями на поліграфі як на користь поліграфа, так і проти. Ключовими у будь-якому поліграфічному дослідженні є фізіологічні реакції. При цьому відомі випадки впливу на фізіологічні реакції медикаментозними засобами (наприклад, заспокійливими). Також неабияке значення має фізіологічне здоров'я тестованого, оскільки стан здоров'я може впливати на показники поліграфа. У разі наявності певних хвороб дослідження не може бути проведене.
Також у випадку введення поліграфічного дослідження у кримінальне провадження виникає питання щодо допиту свідків на поліграфі, оскільки у нас виникає конкуренція норм ч. 3 ст. 28 Конституції України («Жодна людина без її вільної згоди не може бути піддана медичним, науковим чи іншим дослідам») та ст. 385 Кримінального кодексу України («Відмова свідка від надання показань…»). Конституцією передбачено право людини на відмову від будь-якого дослідження щодо неї, водночас Кримінальний кодекс встановлює відповідальність за відмову від надання показань.
Підсумовуючи факти й думки науковців та психологів, сьогодні неможливо однозначно стверджувати про доцільність використання поліграфа у кримінальних провадженнях, оскільки показники поліграфа є лише фізіологічними даними про людину на певний момент. Зазначені фізіологічні показники виникають внаслідок психологічних реакцій, які людині-поліграфологу достатньо важко повністю відстежити. До того ж поліграфолог може помилитися в інтерпретації результатів дослідження, а їх оскарження наразі є складним процесом, якщо взагалі можливим. Суперечливими залишаються норми Конституції України (ст. 28) та Кримінального кодексу України (ст. 385). Однак поліграф — це метод, за допомогою якого можна виявити істинність завдяки знанню правдивості відповідей людини.
Враховуючи тенденцію до збільшення кількості випадків використання поліграфа, існує висока вірогідність використання даних, які були отриманні за допомогою цього пристрою, як доказової бази в межах кримінального провадження вже у найближчому майбутньому.