11 червня 2013, 12:27

Норми нового КПК на тлі норм міжнародного права

Професійний огляд і характеристика сучасного кримінального процесу

Опубліковано в №24 (366)

Олексій Баганець
Олексій Баганець «Баганець та партнери, АК» Почесний президент

Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97­ВР ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, підписану від імені України 9 листопада 1995 року, Перший протокол, протоколи № 4 і № 7 до Конвенції, підписані від імені України 19 грудня 1996 року, та протоколи № 2 і № 11 до Конвенції, підписані від імені України 9 листопада 1995 року у м. Страсбурзі (далі – Конвенція).

Згідно зі ст. 9 Конституції України та ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Таким чином, вказана Конвенція згідно зі статтею 9 Конституції України, статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства, тобто має силу Закону і пріоритет перед внутрішнім національним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Зобов’язання додержувати поваги до прав людини) держава Україна, як Висока Договірна Сторона, гарантує кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені в розділі I цієї Конвенції.

Згідно зі ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно­правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати