Популярні матеріали

18 квітня 2017, 15:54

Запровадження корпоративних договорів – які зміни для бізнесу?

fbe2f3c8-df77-4189-a597-0cf16fe683cc (1) Український бізнес уже давно очікував на однозначну відповідь на питання: чи можуть учасники та акціонери українських господарських товариств укладати між собою корпоративні договори (shareholders’ agreements)?

Проект Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів”, який був прийнятий Верховною Радою України у другому читанні та в цілому 23 березня 2017 року (“Законопроект”), дає на це запитання ствердну відповідь, передбачаючи право як учасників товариства з обмеженою відповідальністю, так і акціонерів акціонерного товариства укладати корпоративні договори.

На дату цієї статті Законопроект направлено на підпис Президенту України.

Історичні перешкоди укладенню корпоративних договорів

До прийняття Законопроекту, ані учасники товариств з обмеженою відповідальністю, ані акціонери акціонерних товариств не бажали брати на себе ризик укладати корпоративні договори на українському рівні.

Причиною цього була позиція вищих судів, відображена у відповідних роз’ясненнях. Відповідно до цієї позиції угоди між акціонерами (учасниками господарських товариств) не можуть змінювати норми закону та статуту товариства, обмежувати права інших акціонерів (учасників) товариства. Крім того, угода про підпорядкування відносин між акціонерами, а також між акціонерами та акціонерним товариством щодо діяльності товариства, іноземному праву, визнавалася нікчемною, оскільки порушувала публічний порядок.

Позиція, висловлена у роз’ясненнях, була підтримана господарськими судами, які розглядали спори щодо корпоративних угод, укладених між учасниками українських господарських товариств (справи компанії МАУ[1] та VAB банку [2]).

Рецепція західних інструментів корпоративного управління

Зміни, що вносяться Законопроектом, надають можливість учасникам та акціонерам українських господарських товариств відійти від імперативних норм українського корпоративного законодавства та врегулювати корпоративні відносини за допомогою інструментів, які вже давно успішно використовуються в найбільш розвинених, з точки зору корпоративного права, іноземних юрисдикціях.

За загальним правилом, предметом корпоративного договору між учасниками або акціонерами є порядок реалізації прав, що надаються учасникам (засновникам) або акціонерам, та/або утримання від реалізації таких прав у спосіб, передбачений корпоративним договором.

Вирішення безвихідних ситуацій (deadlock resolution)

Сторони корпоративного договору зможуть передбачити порядок вирішення т.зв. безвихідних ситуацій, коли жоден з учасників або акціонерів товариства не має достатньої кількості голосів аби ухвалити необхідне рішення без сприяння зі сторони інших учасників або акціонерів.

В англійському праві, якому історично підпорядковувалася значна кількість корпоративних договорів стосовно українського бізнесу, відомі, зокрема, такі механізми вирішення безвихідних ситуацій як російська рулетка, техаська (мексиканська) перестрілка, спільний продаж, пут/кол-опціони тощо.

Відповідно, сторони корпоративного договору зможуть обрати будь-які із зазначених механізмів для вирішення безвихідних ситуацій, які можуть виникнути в майбутньому.

Порядок відчуження акцій

У корпоративному договорові можна буде врегулювати, зокрема, такі питання, пов’язані з відчуженням часток/акцій, як:

  1. випадки примусової передачі часток/акцій (involuntary transfer event). Обов’язок передати іншій стороні корпоративного договору частки або акції, зазвичай, виникає у випадку істотного порушення умов такого договору або припинення існування сторони договору внаслідок ініційованої процедури ліквідації або банкрутства;
  2. строк, протягом якого сторони корпоративного договору не мають права відчужувати частки/акції на користь третіх осіб (lock-up period), та/або перелік осіб, на користь яких відчуження часток/акцій забороняється; та
  3. механізми захисту інтересів учасників/акціонерів при відчуженні часток/акцій на користь третіх осіб (різноманітні переважні права купівлі (право першої пропозиції (right of first offer), право першої відмови (right of first refusal), право приєднатися до продажу (tag along) та право змусити продати (drag along)).

Новий механізм забезпечення виконання зобов’язань

Для ефективної реалізації домовленості про голосування певним чином, деяких механізмів вирішення безвихідних ситуацій, а також обов’язку відчужити частки/акції в межах процедури реалізації права першої відмови та права змусити продати. Законопроект запроваджує інститут безвідкличної довіреності з корпоративних прав.

Безвідклична довіреність з корпоративних прав дозволяє учаснику/акціонеру, на користь якого мають бути відчужені частки/акції, здійснити від імені іншого учасника/акціонера-довірителя всі дії, необхідні для такого відчуження.

Відповідно до Законопроекту безвідклична довіреність з корпоративних прав підлягатиме нотаріальному посвідченню та автоматично припинятиметься у разі припинення зобов’язання, для виконання або забезпечення виконання якого вона була видана.

Узгоджене голосування

Законопроект надає можливість сторонам корпоративного договору визначити коло питань стосовно товариства, рішення щодо яких можуть прийматися лише за одностайного голосування всіх сторін договору (reserved matters).

Цей механізм передусім спрямований на захист міноритарного учасника/акціонера, оскільки змушує більш сильного учасника/акціонера залучатися підтримкою міноритарія для прийняття ключових рішень щодо питань корпоративного управління та здійснення бізнесу.

Договори опціону

Нажаль, з фінального тексту Законопроекту була виключена стаття, яка безпосередньо регулювала укладення договорів опціону.

Однак Законопроект опосередковано адресує це питання, надаючи право обумовлювати виконання зобов’язань, реалізацію, зміну та припинення певних прав у договірному зобов’язанні настанням обставин, які залежать від волі сторони договору, тобто мають суб’єктивний характер.

У зв’язці з принципом свободу договору, який закріплений Цивільним кодексом України, право сторін договору обумовлювати виконання договірних зобов’язань суб’єктивними відкладальними обставинами створює правові підстави для укладання договорів опціону.

Законопроект нарешті надасть учасникам та акціонерам українських товариств гнучкість у питаннях врегулювання корпоративних відносин та створить передумови для прямих інвестицій в українські компанії з боку іноземних інвесторів без необхідності створення іноземних холдингових структур.



[1] Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-62/8101-2012 від 29 травня 2014 року.

[2] Рішення Господарського суду м. Києва у справі № 910/21992/13 від 29 вересня 2015 року.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати