Популярні матеріали

22 травня 2017, 14:38

Особливості переведення боргу в капітал в Україні

Олесь Квят
Олесь Квят «Астерс, ЮФ» радник
Анна Фольварочна
Анна Фольварочна «Астерс, ЮФ» юрист

У зв'язку з євроінтеграційними прагненнями нашої держави законодавство у сфері корпоративного права за останній рік зазнало суттєвих змін. Завдяки їм Україна не тільки піднялася на декілька сходинок у міжнародному рейтингу Doing Business, але й у цілому підвищила свою інвестиційну привабливість. Та незважаючи на низку позитивних кроків по шляху реформування корпоративного законодавства, на сьогоднішній день все ще залишаються актуальними деякі застарілі проблеми, що потребують вирішення. Однією з таких є питання застосування механізму переведення (конвертації) боргу в капітал (debt-to-equity swap).

У загальному вигляді конвертація боргу в капітал є компромісним методом реструктуризації боргу, який передбачає зарахування грошових вимог кредитора до юридичної особи-боржника в обмін на корпоративні права у статутному/акціонерному капіталі товариства. Внаслідок використання цього механізму боржник звільняється від відповідного боргового зобов'язання перед кредитором і отримує можливість відновити або поліпшити свій фінансово-економічний стан, а кредитор стає учасником/акціонером товариства та отримує можливість повернути свої кошти у вигляді, зокрема, дивідендів.

Слід зазначити, що згаданий механізм є досить поширеним та ефективним інструментом фінансової реструктуризації компаній у багатьох країнах, проте його застосування в Україні певними суб'єктами господарювання (наприклад, товариствами з обмеженою відповідальністю) досі залишається проблематичним через недостатність та неоднозначність законодавчого регулювання, що фактично збільшує потенційні ризики, пов'язані з його використанням, для ТОВ і їх кредиторів і нівелює той позитивний ефект, який він міг би мати.

При цьому слід зауважити, що для акціонерних товариств питання переведення боргу в капітал не викликає особливих запитань, оскільки у достатній мірі врегульоване ч. 2 ст. 21 Закону України «Про акціонерні товариства» та відповідними рішеннями Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. А от що стосується ТОВ, то тут склалася протилежна ситуація. Ч. 2 ст. 144 Цивільного кодексу України прямо забороняє звільняти учасника ТОВ від його обов'язку щодо внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ, в т.ч. шляхом зарахування вимог до такого ТОВ.

Інший погляд на це питання мав Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. У своєму листі №1768 від 18.03.2005 він дійшов висновку, що зазначена вище норма ЦК України не поширюється на випадки збільшення статутного капіталу ТОВ, а стосується лише первинних вкладів учасників (при створенні ТОВ) «з огляду на розміщення цього правила між нормами, які стосуються саме таких вкладів учасників товариства». Ця позиція вбачається досить неоднозначною, оскільки ґрунтується на контекстному тлумаченні окремих частин ст. 144 ЦК України, зважаючи більше на їх послідовність, ніж на зміст. У зв'язку з цим Вищий господарський суд України у постанові №22-ц-68 від 15.08.2007 зазначив, що висновок «про поширення п. 2 ст. 144 ЦК України тільки на правовідносини на момент утворення господарського товариства не відповідає змісту цієї норми та правовим засадам вкладу до статутного капіталу».

Альтернативне рішення

Слід відзначити, що в Україні стала досить розповсюдженою практика внесення кредиторами майнового вкладу у статутний капітал у вигляді права вимоги до товариства. Ця опція дозволяє формально обійти заборону, зазначену у ч. 2 ст. 144 ЦК України, та загалом відповідає чинному законодавству, оскільки право вимоги є майновим правом, яке відноситься до майна і є неспоживною річчю відповідно до ст. 190 ЦК України. За таких обставин кредитор формально не звільняється від обов'язку внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ, а боргове зобов’язання припиняється поєднанням кредитора та боржника в одній особі без порушення питання про однорідність зустрічних вимог.

Проте юридична прозорість такого механізму викликає певні запитання, оскільки його застосування може розглядатися як приховане звільнення учасника від обов’язку внесення вкладу до статутного капіталу ТОВ. Хоча з такою аргументацією погодитись важко, оскільки внесення вкладу у формі майнових прав, у т.ч. права вимоги, прямо передбачене у ст. 86 Господарського кодексу України.

Законодавчі ініціативи

Наразі у Верховній Раді очікує на друге читання законопроект №2764 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права на конвертацію грошових вимог до товариства на внесок до його статутного капіталу», спрямований на подальший розвиток та вдосконалення механізму переведення грошових вимог до ТОВ у внесок до його статутного капіталу та усунення правової невизначеності щодо процедури вступу третьої особи до складу учасників ТОВ без набуття частки іншого учасника у статутному капіталі та з одночасним перерозподілом часток усіх існуючих учасників.

Крім того, очікує на друге читання законопроект №4666 «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», покликаний вдосконалити правовий режим діяльності ТОВ. Серед іншого, він передбачає виключення із ЦК України, зокрема, ст. 144, таким чином вирішуючи проблему законодавчих бар'єрів для переведення (конвертації) боргу в капітал ТОВ.

Зазначені законодавчі ініціативи відповідають актуальним проблемам, що виникають при застосуванні цього механізму. Необхідність імплементації таких положень неодноразово підкреслювалась практикуючими спеціалістами та експертами з корпоративного права, тому є прийняття цих проектів є логічним та очікуваним кроком, який дозволить значно покращити умови здійснення підприємницької діяльності та інвестиційний клімат в Україні.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати