«Економічна система, яка діє протягом життя, була чоловіча і перенасичена грубими помилками. Надмірні амбіції чоловіків породили війни, релігійні розлади, дискримінацію, фінансові кризи, хижацьку конкуренцію в міжнародній торгівлі. Я буду радий, якщо жінки займуть чільні посади в різних країнах. Однак якщо вони будуть діяти в межах чоловічих інстинктів, вони допустять ті ж самі помилки. Якщо вони будуть діяти в межах своєї інтуїції, жіночості, щедрості, чутливості, то їм вдасться змінити основи світогляду»
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Августо Курі «Покупці мрії»
Наразі дуже модною для дискусій є тема гендерної рівності у різних сферах. Сфера міжнародної торгівлі не стала винятком. Міжнародна торгівля нерозривно пов'язана з питаннями гендерної рівності. Її вплив не є нейтральним, а в країнах, що розвиваються, а також в інших країнах цей вплив обумовлений чітко визначеною роллю жінок і чоловіків в економічному житті. Здається, що сьогодні у світі вже з'явився імпульс для розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері, який сприятиме гендерній рівності та, як наслідок, економічному зростанню країн.
Історичні факти участі жінок у розвитку міжнародної торговельної системи
Варто зазначити, що багатосторонні переговори в міжнародній торгівлі відіграють ключову роль для розвитку міжнародної торговельної системи. Вражає домінування чоловіків у ключових переговорних процесах. Наприклад, у межах Дохійського раунду Світової організації торгівлі, який триває з 2002 р., винятково чоловіки очолюють Комітет з торговельних переговорів, а також переговорні групи щодо сільського господарства, бавовни, доступу до ринку, інструментів торговельного захисту та регіональних торговельних угод, врегулювання суперечок та сприяння торгівлі. Як свідчить 17‑річна історія Дохійського раунду, з‑поміж 9 переговорних груп лише 3 були очолювані жінками, а саме Спеціальна сесія Ради ТРІПС (серед 8 голів — 1 жінка), Спеціальна сесія Комітету з торгівлі та навколишнього середовища (серед 8 голів — 3 жінки) та Спеціальна сесія Комітету з питань торгівлі та розвитку (серед 8 голів — 1 жінка).
Однак жінки мають багату, хоча і недооцінену, історію впливу на міжнародну торговельну систему. Яскравим прикладом такого випливу є участь жінок у переговорних процесах з укладання преференційних торговельних угод, у тому числі в Україні. Згадаємо деяких з цих жінок.
Наталія Микольська, заступник Міністра економічного розвитку і торгівлі України, Торговий представник України (2015–1018 рр.). Очолювала делегації з України для участі у переговорах щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Україною та Канадою, у переговорах про перегляд Угоди про ЗВТ з Македонією, у переговорах щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Урядом України та Урядом Турецької Республіки, у переговорах щодо укладення Угоди про вільну торгівлю між Кабінетом Міністрів України та Урядом Держави Ізраїль.
Патрісія Карні, Міністр міжнародної торгівлі Канади (1986–1988 рр.). Вела переговори щодо укладання Угоди про вільну торгівлю між Канадою та США.
Сільвія Острі, заступник Міністра міжнародної торгівлі Канади (1983–1985 рр.). Серед її численних досягнень варто відзначити важливу роль у проведенні Уругвайського раунду СОТ. Однак під час Уругвайського раунду жінок у складі урядових делегацій надзвичайно бракувало, а серед голів переговорних груп їх взагалі не було.
Торговими представниками Сполучених Штатів були Карла Хіллс (1989–1993 рр.), Шарлін Баршефскі (1997–2001 рр.) та Сьюзан Шваб (2006–2009 рр.).
Сьогодні жінки очолюють торговельні відомства ЄС та Канади: Сісілія Мальмстрьом призначена Єврокомісаром з питань торгівлі у 2014 р., Христя Фріланд — Міністром міжнародної торгівлі Канади у 2015 р.
Однією з найважливіших історичних подій у напрямку надання рівних можливостей для жінок у системі міжнародної торгівлі стало підписання 12.12.2018 р. у межах ХІ Конференції міністрів CОТ у Буенос-Айресі Спільної декларації про торгівлю та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері.
Понад 100 країн-учасниць Декларації, в тому числі Україна, надали згоду співпрацювати з гендерних питань у процесі здійснення торговельної політики: здійснювати обмін досвідом щодо правил та програм з метою заохочення участі жінок у національних та міжнародних економічних відносинах шляхом обміну інформацією через СОТ, а також добровільно звітувати під час розгляду торговельної політики в межах СОТ; здійснювати обмін найкращими практиками щодо проведення гендерного аналізу торговельної політики; запроваджувати методики та процедури щодо збору гендерних даних та аналізу гендерної статистики, пов'язаної з торгівлею; співпрацювати в СОТ з метою усунення бар'єрів для розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері та розширення їх участі у торгівлі тощо.
Можна стверджувати, що Декларація про торгівлю та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері стало великим кроком на шляху до досягнення гендерної рівності та розширення економічних можливостей жінок у СОТ. Найкращий спосіб майбутнього досягнення гендерної рівності в СОТ полягає у врахуванні гендерних питань у процесі формування складу керівних органів цієї організації.
Жінки у СОТ та їхній вплив на діяльність організації
Ситуація з представництвом жінок у керівництві СОТ не дуже покращилася за останні 24 роки з моменту створення цієї міжнародної організації. Незважаючи на те, що СОТ прагне досягти гендерної рівності у професійному та адміністративному персоналі свого Секретаріату, кількість жінок, які виконують функції старших керівників у Секретаріаті, голів керівних органів СОТ, експертів, голів комісій та членів Апеляційного органу, є дуже незначною. Хоча Секретаріат СОТ зробив важливі кроки у працевлаштуванні більшої кількості жінок на адміністративних і професійних посадах, все ж таки керівні посади посідають переважно чоловіки. Серед поодиноких винятків можна назвати Валері Х'юз (директор Відділу з юридичних питань СОТ у 2010–2016 рр., директор Секретаріату Апеляційного органу СОТ у 2001–2005 рр.) та Кларіс Морган (директор Департаменту СОТ з питань торговельного захисту та публічних закупівель).
За 24 роки функціонування Апеляційного органу СОТ до його складу входили 27 членів, серед яких лише 5 жінок: одна представниця з Філіппін, дві представниці з США та Китаю (у тому числі пані Гонг Жао, яка наразі головує в Апеляційному органі СОТ).
На заході СОТ, що був присвячений Міжнародному жіночому дню 08.03.2019 р., Генеральний директор СОТ Роберто Азеведо у своїй промові торкнувся гендерних питань та шляхів їх вирішення в майбутньому. «Гендерні питання є ключовими, щоб зрозуміти, ким ми є як організація. За останні 2 роки ми приділяємо цим питанням набагато більше уваги. У 2017 р. велика група членів зробила рішучий крок, підписавши в Буенос-Айресі Декларацію про торгівлю та розширення прав і можливостей жінок в економічній сфері. Окрім того, ми розробили План дій щодо торгівлі та гендерних відносин СОТ на 2017–2019 рр. В результаті, торгівля та гендерні питання стоять у порядку денному СОТ».
За словами Роберто Азеведо, згідно з гендерною статистикою, жінки становлять приблизно 54% постійного персоналу СОТ. Отже, тут є більше ніж просто паритет. При цьому кількість жінок зростає не в адміністративному персоналі, а на «професійних» посадах, 45% яких посідають саме жінки. Необхідно привернути увагу до рангів службовців СОТ, а саме до 9 рангу, що передує найвищому 10 рангу. У 1995 р. жінки становили близько третини персоналу цього класу, а у 2018 р. — 55%. На думку Роберто Азеведо, цей показник демонструє значний прогрес.
До того ж у межах нової системи просування по службі більшість тих, хто досяг 10 рангу, були жінками (три з чотирьох, щоб бути точними). На рівні директорів жінки продовжують бути недостатньо представленими. З 20 директорів сьогодні лише 6 жінок. Отже, СОТ рухається у правильному напрямку, але не так швидко, як би хотілося. Однак оскільки в СОТ серед службовців 9 або 10 рангу переважають жінки, це підвищує їхні шанси просування на посаду директора.
Оновлений звіт про гендерну статистику в Секретаріаті СОТ очікується у травні 2019 р. Як завжди, прозорість є важливою частиною процесу. Саме цей звіт надасть більш чітке уявлення про те, де був досягнутий прогрес, а де цей прогрес потребує більших зусиль.
Гендерна ситуація в урядових делегаціях держав-членів СОТ
Якщо звернути увагу на склад керівних посад у межах урядових делегацій, то рівень участі жінок у радах, комітетах та інших органах СОТ також є достатньо низьким. Наприклад, на рівні директорів жінки продовжують бути недостатньо представленими.
- Генеральна рада є органом, що приймає рішення на найвищому рівні СОТ. У 1995–2018 рр. в Генеральній Раді головували 24 посли, з яких лише 2 жінки.
- Орган з питань вирішення спорів (DSB) нараховував 24 очільники, серед яких лише 3 жінки.
- Рада з питань торгівлі товарами (КТГ) здійснює нагляд за виконанням 14 багатосторонніх угод про торгівлю товарами. З‑поміж 27 каденцій посаду голови займали лише 2 жінки.
- Рада з питань торгівлі послугами (КТС) здійснює нагляд за виконанням Генеральної угоди про торгівлю послугами. Впродовж 26 каденцій посаду голови займали лише 4 жінки.
- Застосування Угоди про торговельні аспекти прав інтелектуальної власності (ТРІПС) контролюється Радою ТРІПС. Впродовж 26 каденцій посаду голови займали лише 4 жінки.
- Допоміжні органи КТГ та КТС, а також інші комітети, робочі групи, спеціальні сесії та переговорні групи очолюють переважно чоловіки.
- На сьогодні не було жодної жінки серед очільників Комітету з торговельних переговорів, Спеціальної сесії Комітету з питань сільського господарства, Підкомітету з бавовни, Групи переговорів з питань доступу до ринку, Переговорної групи щодо інструментів торговельного захисту та регіональних торговельних угод, Переговорної групи з питань спрощення процедур торгівлі, Спеціальної сесії DSB та Робочої групи з питань торгівлі, боргу й фінансів.
Подальші кроки у просуванні гендерних питань у межах СОТ
Зараз необхідно вжити заходів для збільшення кількості жінок на керівних посадах у СОТ. Призначення більшої кількості жінок на керівні посади допоможе змінити культуру Секретаріату, зробивши його більш колегіальним та різноманітним як для чоловіків, так і для жінок. Прийняття рішень є джерелом життєздатності СОТ. Настав час, коли жінки отримують реальний шанс брати участь у вищевказаних органах та голосуванні під час прийняття рішень у межах СОТ, тобто шанс брати участь у реальних процесах щодо підтримки та розвитку світової торговельної системи. Реалізувати цей шанс можна за таких умов:
- якщо будуть вжиті заходи із залучення жінок на вищі керівні посади в Секретаріаті СОТ;
- якщо буде розроблена стратегія досягнення гендерного паритету для СОТ не лише для найму адміністративного та професійного персоналу, але й для посад Генерального директора та його заступників;
- якщо буде призначено більше жінок-членів до складу Органу з вирішення торговельних суперечок СОТ;
- якщо члени СОТ враховуватимуть гендерні питання під час призначення голів рад і комітетів, обрання голови Комітету з торговельних переговорів та голів переговорних груп, а також призначення членів Апеляційного органу.
Окрім того, варто зазначити, що СОТ здійснює подальші кроки для просування розгляду гендерних питань на різних торговельних форумах. У червні 2017 р. СОТ призначила свою першу контактну особу з питань торгівлі та гендерних питань — Ануш Дер Богоссіан — для координування зусиль, пов'язаних з торгівлею та гендерними питаннями СОТ, а також вивчення можливостей для майбутніх ініціатив у цій сфері.
План технічної допомоги СОТ на 2018 — 2019 рр. передбачає, зокрема, мандат для розробки навчального модуля з питань торгівлі та гендерної проблематики. Мета модуля — зосередити увагу на торговельній політиці з метою підвищення обізнаності та підвищення здатності політиків до впровадження гендерних аспектів у процесі розробки торговельної політики та підготовки до відповідних переговорів. Також СОТ співпрацює зі Світовим банком для створення нових даних про взаємозв'язок між гендерними питаннями й торгівлею з наміром опублікувати детальну доповідь у 2019 р.
Окрім зазначених кроків, СОТ організовує щорічний Громадський форум. Це найбільший інформаційно‑просвітницький захід СОТ, що забезпечує учасникам платформу для обговорення останніх подій у світовій торгівлі з метою напрацювання можливих шляхів посилення багатосторонньої торговельної системи. Саме на цьому форумі відбуваються сесії та семінари, присвячені впливу жінок на світову торгівлю, розгляду гендерного компонента під час перегляду торговельної політики членів СОТ, розробці активної політики, яка стосується розгляду заявок жінок щодо прийому на роботу в межах СОТ та інтеграції гендерних питань у навчальні курси СОТ. Прагнення СОТ до досягнення гендерної рівності знаходить своє відображення в організації Громадського форуму СОТ, а саме у формуванні складу спікерів сесій та семінарів, де участь жінок-експертів є бажаною та заохочується.
Досягнення гендерного балансу є постійним завданням. Це стосується СОТ, її членів, торгівлі та економіки загалом. Сьогодні у сфері міжнародної торгівлі працюють багато висококваліфікованих жінок. Члени СОТ, Генеральний директор і Секретаріат повинні докладати більше зусиль, щоб залучати жінок до роботи в органах СОТ. Маргарет Тетчер стверджувала: «Якщо ви хочете щось почути — запитайте у чоловіка, якщо хочете реально щось зробити — звертайтеся до жінки».