26 грудня 2018, 11:31

Від студента до адвоката: формула успіху

Опубліковано в №51-52 (653-654)

Ян Ахрамович
Ян Ахрамович «Evris» старший юрист

Престижність, високий рівень доходу та багато вдячних знайомих — це ключові характеристики, які закладають у серце студента юридичного факультету жагу стати адвокатом. Дійсно, професія адвоката викликає повагу, символізує вищий пілотаж у застосуванні закону та асоціюється з високими гонорарами. Вік цієї професії налічує тисячі років. Починаючи з Древньої Греції та Древнього Риму адвокатські послуги завжди мали попит та жодним чином не страждали від прогресу. Навіть сучасний розвиток штучного інтелекту та роботів-юристів не ставить під загрозу існування адвокатури, оскільки адвокатура — це не лише знання законів та вміння їх вдало підбирати до тієї чи іншої ситуації, це ще й мистецтво, творчість, здатність імпровізувати, гарно виступати в суді та вміти переконувати. Отже, адвокатура — це стабільність та гарантована наявність попиту.


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Однак відомо, що адвокатом стати не так вже й просто, а свідомі юристи ще з перших курсів на вчання розуміють, що знання лише законів — це ще не запорука отримання статусу адвоката, а отримання статусу адвоката — це ще не опанування професії, яке можна назвати успіхом.

Тож які перепони можуть стати на шляху наполегливого студента до омріяної професії адвоката? Насамперед, це чіткі формальні вимоги закону. Закон про адвокатуру містить конкретні алгоритми дій, які необхідно здійснити, щоб стати адвокатом, а також визначає вимоги до кандидатів. Про аналізуйте вимоги Закону, чи ви їм відповідаєте. З'ясуйте, чого саме вам не вистачає та як це усунути.

Наразі закон України «Про адвокатуру» визначає, що адвокатом може бути особа, яка здобула вищу юридичну освіту за рівнем спеціаліст чи магістр, а також має 2 роки юридичного стажу (з яких 1 рік помічником адвоката) або 2 роки юридичного стажу (не помічником адвоката й готова пройти стажування після складання іспиту адвоката). Тобто існує два чітких алгоритми, з яких можна обрати найзручніший: отримати освіту — пройти стажування помічником адвоката — скласти іспит; або отримати освіту — отримати досвід роботи за фахом — скласти іспит — пройти стажування.

В деталях наведені вище алгоритми можуть бути реалізовані дещо різними шляхами. Наприклад, підійти до отримання освіти можна по-різному. Зазвичай в наші голови закладено стереотип про те, що для того щоб здобути хорошу освіту, спочатку потрібно отримати повну серед ню освіту, а потім вже здобувати вищу освіту. Однак зі свого досвіду хочу відзначити тих, хто ще в 9 класі школи зрозумів, що хоче бути юристом. Такі юристи набагато раніше отримали уявлення про майбутню професію та здобули більше практичного досвіду. Ще до того як почати роботу помічником адвоката, вони вже добре орієнтувалися у практичних аспектах професії, що характеризувало їх як молодих спеціалістів з хорошого боку та надавало перевагу під час пошуку першого робочого місця.

Також багато залежить від обрання ВНЗ для здобуття необхідної освіти, щоб отримати статус адвоката. Куди піти вчитися на адвоката? Мінус цієї професії полягає в тому, що стати адвокатом одразу після закінчення ВНЗ неможливо, а працювати доведеться. Якщо ви хочете стати захисником, будьте готові до того, що одразу після отримання освіти потрібно буде не менше ніж 2 роки відпрацювати у правоохоронній системі, виконуючи доручення на посаді помічника або асистента.

На жаль, подібні посади не лише низькооплачувані, але й часто взагалі безкоштовні. Саме від престижності навчального закладу, в якому була отримана вища освіта, залежить те, на яку першу посаду можна буде розраховувати, чи буде вона оплачувана. До того ж слід пам'ятати, що перші професій ні зв'язки здобуваються саме під час навчання у ВНЗ, а отже, обирати його необхідно ретельно, а обравши — не нехтувати спілкуванням та дружніми стосунками зі студентами, які навчаються разом з вами.

Ще однією перепоною є недостатність лише профільної освіти. Більшість навчальних закладів готують юристів «широкого профілю». Це добре, адже адвокат повинен володіти широкими знаннями в галузі юриспруденції. Однак, як виявляється на практиці, такі навчальні заклади не можуть дати достатнього підґрунтя для кожної окремої професії. Загальна освіта передбачає формування у студентів лише поверхневого уявлення про всі можливі юридичні професії та не заглиблюється у вивчення окремих. Тому шлях від студента до адвоката — це завжди саморозвиток (самоосвіта).

Жадібність до фахової інформації — це завжди вирішальний показник того, як швидко студент перетвориться на адвоката. Будь-яка інформація стане в нагоді. Розпитуйте друзів і рідних про їхній досвід роботи адвокатом або про спілкування з адвокатами. При цьому не лише адвокати можуть з вами поділитися їхнім досвідом. Чималу користь принесе досвід ваших знайомих, які користувалися послугами адвоката. Яким саме повинен бути хороший адвокат? Які труднощі трапляються в їхній роботі? Чим відрізняється цікава справа адвоката від пересічної? Хто з адвокатів у вашій краї ні найвідоміший і чому? Відповіді на всі ці питання можна і потрібно шукати не у викладачів, не в підручниках. Отже, будьте жадібними до інформації, вивчайте світ адвокатури самостійно, не покладайтеся лише на вищу освіту.

Свого часу мені не пощастило пройти той ідеальний шлях, який я змальовую у для вас у цій статті, я не мав корисних порад про те, як здобути професію адвоката. Обрання професії адвоката для мене було скоріше долею, ніж заздалегідь спланованим вчинком. За моїми плечима немає престижного ВНЗ, а гімназія, в якій я навчався, взагалі мала інший профіль. Проте саме цікавість до професії та необхідність професій ного саморозвитку в умовах освітнього вакууму призвели до того, що я кілька років був у статусі наймолодшого адвоката регіону, а перші перемоги в судових справах отримав як представник у цивільних процесах ще задовго до закінчення ВНЗ. Моя особиста формула успіху була винайдена не стільки емпірично, скільки експериментально. Лише з часом, вже здобувши статус адвоката, обираючи собі працівників для допомоги, я помітив, стоячи осторонь, ті особистісні здібності, які допомагають студенту пройти шлях від заліковки до адвокатського свідоцтва.

Наполегливість, комунікабельність, ініціативність, любов до своєї професії, чесність, відповідальність та ерудиція — це ті здібності, без яких не можна уявити адвоката. Тож на шляху до омріяного статусу не забувайте розвиватися в цих напрямках. Зараз існує чимало літератури, з якої можна отримати поради, як стати кращим, витривалішим у роботі та на вчанні, як розвивати свою комунікабельність тощо. Не потрібно нехтувати тренінгами особистісного росту. Незалежно від того, чому вони присвячені, відвідування подібних заходів — це вже хороша мотивація та привід для розвитку комунікабельності.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати