16 лютого 2017, 17:35

Тендерна турбулентність

Однією з тем, що турбує юридичний бізнес протягом останніх місяців, є епопея з тендерами на юридичні послуги. Незважаючи на те, що фігурують різні замовники та потенційні виконавці, простежується цікава тенденція. Різниця між первинною та остаточною ціною, яку пропонують юридичні компанії та на яку погоджується замовник, провокує конфлікти між учасниками юрринку. Це не дивно, адже вона набагато менша за ринкову ціну. А якщо помножити це на репутацію деяких гравців, то напруга стрімко зростає. Отже, постає питання: «Що це? Бажання допомогти державі у скрутний час, криза чи спроба розвалити ринок?».


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Історія перша. Про репутацію, яка нікому непотрібна

У вересні 2016 р. переможцем тендеру на загальну суму 3 млн грн для Національного банку України стала компанія «Астапов і партнери», що запропонувала 750 грн за годину послуг своїх юристів. Новина про це наробила чимало галасу. Ринок одразу сформував дві основні претензії. По-перше, чи можливо надати якісний юридичний супровід за таку ціну. По-друге, зіпсована репутація переможця. Питання співвідношення «ціна-якість» ще можна віднести до дискусійних. Для топових компаній вартість їхніх послуг не в останню чергу продиктована рівнем витрат. Невеликі та середні компанії не завжди враховують це. Вони готові працювати за меншу ціну. Так і виникає конфлікт між ситим та голодним або навпаки. Проте репутаційна складова повинна бути важелем впливу при прийнятті рішень (особливо, коли мова йде про державні структури). Однак схоже, що Нацбанк цим не дуже переймається. На одне з питань у запиті щодо врахування НБУ такого критерію як репутація при проведенні тендерів, де було зазначено про виключення А. Астапова з Королівського інституту арбітрів, «ЮГ» повідомили, що НБУ не було відомо про зазначені газетою факти. На той момент (21.11.2016 р. – прим. ред.) центральний банк відповів, що перевіряє зазначену інформацію. Але сьогодні вже кінець лютого 2017 р., а банк так і не повідомив, на якій стадії знаходиться зазначена перевірка та яке рішення прийнято. Чи можливий варіант розірвання відповідного договору з переможцем за таких умов…

P.S. Зазначимо, що після публікації статті на сайті, прес-служба НБУ надіслала листа, в якому відмітила, що  за результатами відкритих торгів НБУ уклав три договори від 23.09.2016 з ТОВ «Астапов і партнери», проте вже  08.12.2016 договори було розірвано (за згодою сторін), про що повідомлено на веб-порталі уповноваженого органу. Сума сплати за даними договорами склала 0,00 грн.

Історія друга. Не копай іншому яму

Економічна ситуація змушує юристів враховувати фінансові можливості клієнтів. При цьому є певна межа самоповаги, нижче якої продавати свій професіоналізм вважається моветоном. Однак практика останніх місяців доводить, що це правило не завжди розповсюджується на відносини з державою. Хоча в деяких випадках значне зниження ціни за свої послуги у кілька разів має право на існування. Причин тому кілька. Можна розцінювати це як своєрідне pro bono, допомогу державі. Та й непоганим кейсом у резюме. І навіть демпінгом на ринку юридичних послуг. Саме останнє явище, а не репутаційна складова, знову розсварило юристів. Мова йде про тендер НАК «Нафтогаз України». Спочатку за його результатами найбільш економічно вигідною було визнано тендерну пропозицію учасника АО «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери» за ціною приблизно 5,7 млн грн при очікуваній вартості у 28 млн грн та запропонованій спершу ціні майже у 19 млн грн. Такий розклад викликав бурхливу реакцію ще одного учасника тендера – компанії Кінстеллар, партнер якої виклав у Facebook (але потім видалив) свою позицію з цього приводу. Цей запис встиг акумулювати у вигляді коментарів певну кількість думок представників юрбізнесу та адвокатів щодо ситуації. Більшість з них була не на користь переможця і створила неабиякий тиск на компанію, якій закидали не лише демпінг, але й різні домовленості, схеми, які начебто дозволять покрити витрати, завдані низькою ціною за свої послуги.

Перший цікавий момент у цій історії. Кінстеллар запропонували остаточну ціну майже у 5,9 млн грн, що лише на 280 тис. була більшою за ціну ЮФ «Василь Кісіль і Партнери». До речі, за умовами тендеру, сума у 280 тис. грн це розмір мінімального кроку пониження ціни, тому можна сказати, що Кінстеллар був на крок до перемоги.

Другий, не менш цікавий та несподіваний момент. Поки всі очікували підписання договору між НАК «Нафтогаз України» та ЮФ «ВКП», продовжуючи міркувати ночами, де собака заритий, переможець повідомив про відмову від укладення договору. В результаті тендерним комітетом було прийнято рішення відхилити його пропозицію та визначити переможцем торгів ЮБ Кінстеллар. Тепер ринок гадає, чому ВКП вийшли з гри, а також чи погодиться підписати новий переможець угоду, адже всі звинувачення щодо домовленостей, демпінгу тощо повернулися бумерангом. Жарт перетворився на іміджеву халепу.

Історія третя. «Все по 60»

В цілому, демпінг не є чимось новим для юридичного ринку. Останній знає приклади, коли нові компанії на старті знижують ціни та переманюють до себе клієнтів. Конкуренція, нічого не поробиш. Однак держава в цьому питанні пішла далі всіх. І знову не обійшлося без вже улюблених героїв – НБУ та системи електронних закупівель Prozorro. Остання виконує функцію економії державних коштів. Погодьтеся, виконує вона її на всі 100%, хоча і не ідеально. При цьому Нацбанк знову провів тендер, де компанія з символічною назвою «Вагомий Аргумент» знизила ціну до 60 грн на рік за свої послуги. При цьому очікувана ціна була майже 512 тис. грн, а первинна пропозиція цієї компанії – 330 тис. грн. Дійсно, вагомий аргумент. Хоча переможця ще не визначено, юристи іронізують, що якщо так піде і далі, то в майбутніх тендерах перемога буде за тими, хто запропонує ціну «безкоштовно». Наступна компанія «Гвоздій та Оберкович» запропонувала у цьому тендері 10 тис. грн від початкової ціни у 501 тис. грн. Однак на своїй сторінці у Facebook Валентин Гвоздій написав, що його компанія навмисно знизила ціну, але не збирається працювати за ці гроші. «Мы когда поняли, что эти ребята из Вагомого Аргумента понеслись, – хотели довести ситуацию до абсурда. Получилось. Конечно же мы не собирались и не собираемся работать за 10 тыс. грн», – написав у соцмережі пан Гвоздій.

Тендерний тролінг, що перетворився на флешмоб… І смішно, і не смішно одночасно. Тож останній тендер НБУ – це окрема пісня. Проте навряд чи зазначене зниження ціни є демпінгом. Скоріш за все, мова йде про інші (глибші) процеси, які, як це не дивно, не мають жодного стосунку до юридичного ринку.

Наче хтось зголосився повстати проти НБУ за гарно спланованим сценарієм. Залишається з’ясувати, хто ж той режисер, що стоїть за цим... Cui prodest, як то кажуть.

В будь-якому випадку ситуація з тендерами показала, що та в кого «болить», тобто ті негаразди, які юридичний бізнес має усвідомити та подолати. Звичайно, якщо когось ще цікавлять добросовісна конкуренція та цивілізовані правила гри на ринку, до гравців якого є чимало питань. По-перше, чи можна вважати за конфлікт інтересів наявність в тендерному комітеті колишніх співробітників компаній, що беруть участь у тендері? По-друге, чи є демпінг чимось новим для ринку юрпослуг? Відповідь на це питання очевидна – ні. Однак, як вже було зазначено, з одного боку, це больова точка, а з іншого – це точка зростання для всього бізнесу. По-третє, чи припустимі подібні флешмоби? Наостанок, відмова від підписання угоди за результатом тендеру – чи не є це зловживанням своїми правами учасниками тендеру? Юристи не мають права на зловживання, але наразі це виглядає саме так.

Заради об’єктивності «ЮГ» вирішила дізнатися думку гравців юридичного ринку щодо ставлення до публічних закупівель юридичних послуг. Чи варто до юридичних послуг, з огляду на їх специфіку, застосовувати тендерні підходи?

Коментарі:

Без названия ІГОР ГОЛОВАНЬ, адвокат

"Насамперед, доцільно згадати, що «старі» Правила адвокатської етики 1999 р. забороняли адвокату пропонувати свої послуги конкретному клієнту ні особисто, ні через посередників. Участь у тендері – це і є пропозиція конкретному клієнту.

Чинні Правила адвокатської етики, затверджені у 2012 р., такої заборони більше не містять, тому участь адвокатів у тендерних закупівлях юридичних послуг більше не є етичною проблемою. Хоча ніде правди діти, багато колег і до 2012 р. не надто тим переймалися.

Теперішнє наше ставлення до публічних закупівель юридичних послуг, здебільшого, є позитивним. Незалежно від особливостей, що виникають під час проведення конкурсних процедур, можливість бачити тендерну документацію та папери, що їх подають учасники торгів, є вкрай важливою.

Тендерна документація, на жаль, часто демонструє незрілість і навіть правовий нігілізм як юристів, так і замовників юридичних послуг. Наприклад, часто у тендерах беруть участь ТОВ з назвами на кшталт «адвокатська фірма», що подають у складі тендерної документації адвокатські свідоцтва своїх працівників. Таке враження, що норми закону про організаційні форми адвокатської діяльності для організаторів та учасників тендерів не писані.

Юридичні послуги, хоча і мають свою специфіку, але залишаються послугами, а тому застосування тендерних процедур видається повністю обґрунтованим.

Крім того, закон «Про публічні закупівлі», на нашу думку, містить достатньо правових інструментів, що дозволяють враховувати специфіку юридичних послуг – це можливість застосовувати інші, окрім ціни, критерії оцінки тендерних пропозицій, а також можливість застосування процедури конкурентного діалогу. Однак остання, за нашими спостереженнями, застосовується вкрай рідко.

Що стосується факторів впливу на цінову політику учасників закупівель, навряд чи можна сказати, що такі фактори є виключно ринковими й обумовленими лише пропозицією та попитом на ринку юридичних послуг.

Серед замовників юридичних послуг у системі «Prozorro» нерідко можна зустріти центральні органи виконавчої влади, НБУ, природних монополістів, державні будівельні компанії тощо.

Саме тому бажання одержати такого клієнта та додати його до свого портфоліо в окремих випадках може перевищувати прагнення отримати економічний зиск. Саме цим можна пояснити велику відмінність між первинною та остаточною пропозицію, що часто-густо відбувається за результатами аукціонів.

Наприклад, в одній з останніх закупівель юридичних послуг Національним банком України (очікувана вартість закупівлі складала близько півмільйона гривень) один з учасників запропонував майже 60 грн за свої послуги.

Однак ми б не стали називати такі прояви демпінгом. Адже репутація та «клієнтська історія» у вітчизняному юридичному бізнесі фактично є повноцінними активами, які мають властивість з часто трансформуватися у вельми матеріальні форми.

Наше нетривале спостереження за публічними закупівлями юридичних послуг наштовхує на такі попередні висновки.

З боку замовників послуг часто спостерігаються спроби збудувати якомога більше бар’єрів для учасників, а також відверто свавільне відхилення тендерних пропозицій. Можна подумати, що тендерні бар’єри зводяться для забезпечення перемоги конкретного учасника, але відкинемо цю підозру як бездоказову.

З боку учасників торгів іноді можна побачити прояви занадто відверто альтруїстичної гонитви за статусним клієнтом. Підозри про те, що переможці тендеру можуть компенсувати втрати від заниженого гонорару з інших джерел, теж відкинемо, як бездоказові.

У будь-якому випадку впровадження системи електронних закупівель юридичних послуг можна схвалювати вже лише тому, що це дозволяє уявити картину, яка роками була прихована від очей громадськості та юридичної спільноти".

16805200_1877799762499757_1348585031_o (1)

ОЛЕГ НОВИНСЬКИЙ, провідний юрист практики публічних закупівель PLP Law Group

"Cьогодні вже можна сміливо стверджувати, що сфера публічних закупівель стає трендом для українського бізнесу. Якщо раніше до державних закупівель ставлення було як до закритого клубу, в якому брали участь лише далекі родичі чиновників, то з 2016 р. ситуація поступово почала змінюватися.

Зацікавленість до нового ринку не оминула й вітчизняні юридичні компанії, але більшість з них придивляються до цього ринку з обережністю. Це зовсім не дивно, адже ситуація з ціноутворенням юридичних послуг в публічних закупівлях наразі архаїчна.

Так, цінова конкуренція, для споживача є переважно позитивним явищем, яке надає можливість привести ринок послуг до більш зважених цін. Однак коли зниження цін перестає бути адекватним, то конкуренція перетворюється на демпінг, за яким ціна послуг є значно нижчою за рівень необхідних витрат. Відповідно до останніх тенденцій, ціна на юридичні послуги за період аукціону падала в десятки, сотні та навіть тисячі разів (нещодавно на аукціоні юрпослуг з ціною 511500 грн за рік переможець оцінив свою вартість лише у 59 грн).

Такою ситуацією занепокоєні не лише учасники, але й самі замовники. З одного боку, перспектива отримати послуги за значно меншу ціну має тішити, але з іншого – така ціна дає привід сумніватися у фаховості та сумлінності переможця.

Визначати кваліфікаційні вимоги до учасників закупівель щодо послуг завжди було набагато важче, ніж для товарів, особливо якщо це інтелектуальні послуги. Річ у тім, що стосовно товарів замовник може перевірити відповідність як самого учасника, так і об’єкта закупівлі. Що стосується послуг, то оцінити можна тільки учасника, але суто формально, на папері (наявність трудових ресурсів, освіта виконавців, досвід та ділова репутація). На практиці це занадто мало, щоб гарантувати якість майбутніх послуг.

Також провівши нескладну оцінку комплаєнс-ризиків, можна припустити, що значне зниження цін на послуги може бути проявом корупційної складової, оскільки закупівля послуг є найпростішим способом відмивання бюджетних коштів. Адже виконання робіт та продаж товарів можна хоча б якось перевірити за «фізичним» результатом, а надання інтелектуальних послуг фіксується, як правило, лише на папері та закривається актами.

З іншого боку, мета демпінгу цін на юридичні послуги може мати суто маркетинговий та стратегічний характер. Бажання залучити нових клієнтів, розширити ринок надання послуг, виграти держконтракт з відомим держорганом задля реклами та нарешті просто відчути, що таке публічні закупівлі й отримати корисний досвід – це все чинники, які змушують юридичні компанії знижувати ціну майже до нуля. При вмілому підході такий інструмент може принести певну користь у майбутньому.

У будь-якому випадку потрібно враховувати, що з дати впровадження нової системи закупівель в Україні пройшло зовсім мало часу, щоб робити належні висновки. Отже, має пройти ще кілька років, щоб рівень цін на юридичні послуги наблизився до рівня справедливої конкуренції".

bank

Пресс-служба Національного банку України

"Відповідно до Закону «Про публічні закупівлі», публічна закупівля – це придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом. Випадки застосування Закону чітко визначені у ст. 2. Відкриті торги є основною процедурою закупівлі. У випадках, визначених Законом, закупівля юридичних послуг повинна здійснюватися із застосуванням тендерних підходів.

Однак на практиці тендерна процедура фокусується на ціні, яка є головним мірилом прийнятності пропозиції конкурсантів. Це призводить до демпінгу за ціною, а також до неможливості врахувати оціночні характеристики, зокрема очікувану якість послуг. В результаті є ризики закупити послуги низької якості, а інколи доходить до зловживань (наприклад, як в останньому випадку, коли в тендерній процедурі через PROZORRO юридична фірма оцінила вартість своїх послуг у 37 копійок за годину роботи).

Щодо різниці між первинною пропозицією та остаточною, в тому сенсі, що вона буває нижчою за ринкову, то така ситуація не є тенденцією. Однак, як демонструє остання закупівля Національного банку з надання юридичних послуг, відбувається демпінг".

1-e1453275586725-250x350.jpg.pagespeed.ce.HCSetp3fU- ВІТАЛІЙ МАЦЕЛЮХ, адвокат, керуючий партнер АО «АРТІУС», Голова Київського міського відділення ААУ

"Відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон), закупівлі всіх послуг, очікувана вартість яких перевищує 200 тис. грн, повинні проводитися із застосуванням норм цього Закону. Виключенням є викладені в ч. 3 ст. 2 Закону випадки щодо не поширення дії Закону. Юридичні послуги, як і будь-які інші послуги, на мою думку, не мають такої специфіки, щоб їх віднести до винятків та закуповувати у конкретного учасника. Адже юристів, адвокатів та юридичних компаній, які спеціалізуються в різних галузях права, досить багато. Відповідно, для закупівлі юридичних послуг не просто можна, а й необхідно застосовувати тендерні підходи, оскільки вони призведуть до збільшення конкуренції та покращення якості надання послуг.

На цінову політику надання юридичних послуг впливають такі фактори: вид послуг, місце надання, вимоги до спеціалістів, які мають надавати послуги, а також статут організації, якій мають надаватися послуги.

Для прикладу можемо взяти останні торги із закупівлі юридичних послуг, проведені Національним банком України, який наразі обслуговується нашою Юридичною компанією «Світ юридичних послуг» (АО «АРТІУС»). Участь у тендері взяли 19 компаній. Деякі з них за результатами аукціону дуже знизили свої цінові пропозиції. Поясненням цього може бути те, що компанії прагнуть надавати послуги іменитим замовникам не з метою отримання прибутку, а з метою отримати статус компанії, яка надавала юридичні послуги Національному банку України, та використовувати як рекламу в майбутній діяльності.

 Суттєва різниця між вартісними показниками може залежати від того, наскільки досвідчені працівники планують надавати послуги. Наприклад, адвокат зі значним досвідом роботи вважає, що його послуги коштують певну суму, а тому ні на що не зважаючи не збирається знижувати вартість. Якщо ж взяти компанію, яка тільки виходить на ринок юридичних послуг, вона може знижувати ціну задля освоєння нових клієнтів.

Аналізуючи торги, проведені через Prozorro, бачимо, що значне зниження ціни на аукціонах на юридичні послуги стає тенденцією. Отже, можна дійти висновку, що юридичних компаній на ринку багато, вони готові битися за кожного клієнта, навіть попри те, що їхні ціни є демпінговими. Однак важливо, щоб при встановленні демпінгової ціни та при боротьбі за клієнта не постраждав сам клієнт, оскільки виграти торги можна за будь-яку ціну (переможцем торгів щодо НБУ визнано ТОВ з ціною 10 тис. грн за 341 родину роботи), а от як потім надавати послуги – це вже інше питання.

Маючи досвід роботи з НБУ, можемо сказати, що якісно надавати послуги за такі кошти не можливо".

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати