30 січня 2019, 14:05

Штучний інтелект та інтелектуальна власність: інтерв'ю з Френсісом Гаррі

Френсіс Гаррі
Френсіс Гаррі Генеральний директор ВОІВ

Штучний інтелект – це новий передній край цифрових

технологій, який здійснить глибокий вплив на наш світ.

Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі

31.01.2019 р. Всесвітня організація інтелектуальної власності (далі – ВОІВ) презентує перше видання з нової серії дослідних публікацій «Тенденції розвитку технологій», присвячене штучному інтелекту (далі – ШІ). Ця революційна технологія розвивається дуже швидко, її вплив на всі сфери життя буде дуже помітним. Відповідні стратегічні заходи вимагають серйозної фактологічної основи, яку покликане забезпечити зазначене дослідження в галузі тенденцій розвитку технологій.

wipo_1730_dg_gurry_500

Напередодні цієї презентації Генеральний директор ВОІВ Френсіс Гаррі поділився своїми думками про те, яке значення матиме ШІ для законодавства і політики в галузі інтелектуальної власності (далі – ІВ), а також про використання ШІ в адмініструванні систем ІВ по всьому світу.

Як Ви можете охарактеризувати вплив, який здійснює ШІ?

- Штучний інтелект – це новий передній край цифрових технологій, який здійснить глибокий вплив на наш світ. Він принесе величезні технологічні, економічні й соціальні наслідки, перетворить способи виробництва та збуту товарів і послуг, а також загалом змінить наш спосіб життя.

- Як технології ШІ впливатимуть на інновації та творчість?

- Сьогодні зарано говорити, але вже зрозуміло, що ШІ вплине на традиційні концепції інтелектуальної власності. Вже скоро ШІ генеруватиме комерційні музичні твори та створюватиме винаходи, що перетворить поняття «композитор», «автор» і «винахідник» (хоча поки що незрозуміло, як саме).

Впровадження і використання технологій штучного інтелекту матиме наслідки як для законодавства та політики в галузі інтелектуальної власності, так і для адміністрування систем ІВ по всьому світу.

Основоположними цілями системи ІВ завжди було стимулювання створення нових технологій і творчих творів та формування стійкої економічної бази для винахідництва і творчості. З економічної позиції, якщо не брати до уваги інші цілі системи ІВ (такі як забезпечення «заслуженої нагороди» та захист моральних прав), у нас немає причин не використовувати ІВ для стимулювання винаходів або творчих творів, що генеруються штучним інтелектом. Однак все-таки це потрібно обміркувати. Наразі немає однозначних відповідей.

Широке застосування технологій ШІ змінить поняття, що склалися в ІВ: патенти, промислові зразки, літературні та художні твори тощо. Це вже відбувається, але причина цього не лише в ШІ, але й загалом у цифровій економіці. Наприклад, у біологічних науках генеруються величезні масиви даних, які мають значну цінність, але не є винаходами в класичному розумінні. Отже, нам необхідно з’ясувати, які права та обов'язки до них додаються.

В суспільстві з цього приводу вже склалися тверді переконання. Зокрема, рух за «відкритість» наук, даних і публікацій дотримується позиції, що до даних не мають застосовуватися речово-правові категорії. Прихильники цієї концепції стверджують, що оскільки дані є фундаментом ШІ, вони повинні перебувати у відкритому доступі, щоб забезпечити можливість розробки додатків на базі ШІ та інших застосувань.

Однак у сьогоднішньому економічному контексті не менш важливими є права власності на нематеріальні активи, які були встановлені для того, щоб стимулювати інвестиції у створення нових знань і забезпечувати чесну конкуренцію.

Потрібно примирити ці два підходи. Доведеться накреслити кордони між необхідністю, з одного боку, зберігати відкритість каналів даних та їх потоки, а з іншого – перекривати їх, щоб не руйнувати стимули для створення нових знань.

Стосовно даних та алгоритмів у галузі ІВ постає кілька фундаментальних питань. Наприклад, як закріпити право власності на алгоритм, який постійно змінюється (навіть настільки, що вже через рік після подачі заявки на патент ваш винахід стає іншим)? Це одна з нових проблем, які доведеться вирішувати.

Це означає, що нинішня система ІВ втрачає актуальність?

- Статистика свідчить про зворотне. Як і раніше, попит на права інтелектуальної власності росте швидше, ніж світова економіка. Звична для нас система ІВ абсолютно точно не виходить з моди. Навпаки, вона використовується активніше, ніж будь-коли. Однак постають нові виклики, результатом яких може стати не заміна усієї системи ІВ, а створення в ній додаткового шару.

- Як відомо, в цифровому середовищі авторам стало важко отримувати вигоду від своєї роботи. Чи посилить цю проблему нова хвиля цифровізації?

- Дійсно, штучний інтелект може ускладнювати для авторів отримання прибутку від своєї роботи. Однак якщо взяти за приклад музичні твори, які генеруються ШІ, то ми побачимо, що на якомусь етапі цього процесу в алгоритм обов'язково закладається цифрове вираження музики, яку склала людина (або Моцарт і Бетховен, або який-небудь сучасний композитор). Питання полягає в тому, на якій стадії визнавати цінність людського походження даних? На це питання у нас поки що немає відповідей.

Існують різні підходи до політики стосовно даних і ШІ, в тому числі що стосуються захисту та збереження даних, впливу даних і ШІ на ринкову конкуренцію, національної безпеки, трудових відносин та прав власності. Сьогодні ми тільки продумуємо напрямки аналізу. Проте, як правило, вони відображають ті підходи, які застосовувалися до епохи ШІ. Безперечно, мають з’явитися нові категорії.

Чому ШІ став пріоритетною темою для ВОІВ та усієї світової спільноти, що займається питаннями ІВ?

- Використанню ШІ в адмініструванні систем ІВ сприяють три чинники. Насамперед, це обсяг роботи. У 2016 р. (більш пізніх даних у нас наразі немає) по всьому світу було подано приблизно 3,1 млн патентних заявок, близько 7 млн заявок на товарні знаки та 963 тис. заявок на реєстрацію промислових зразків (при цьому зразків ще більше – 1,2 млн). Зі збільшенням кількості заявок, які доводиться обробляти, швидко зростає дефіцит кадрових ресурсів.

Візьмемо, наприклад, товарні знаки та промислові зразки. Рішення про їх охороноздатність приймає відомство ІВ або судовий орган, враховуючи знаки й зразки, які вже існують, оскільки мірилом охороноздатності слугує розрізняльна сила знака та оригінальність зразка. Людина фізично просто не може охопити мільйони заявок на товарні знаки та зразки, які щорічно надходять, щоб визначити правомірність реєстрації конкретного знака або зразка.

Тому для товарних знаків ВОІВ розробила інструмент пошуку зображень на основі ШІ. Цей інструмент вбудований в нашу Глобальну базу даних брендів та є першим у своєму роді. Він за секунду видає результати з високою точністю.

Отже, передусім, використання ШІ в адміністративному управлінні ІВ пов'язане з обсягом роботи. Також важливими чинниками є якість і вартість. В умовах невпинного зростання попиту на права ІВ по всьому світу засоби ШІ дозволяють підвищити якість адміністрування та скоротити його вартість.

- Як Ви оцінюєте перспективи використання ШІ для оптимізації управління правами ІВ?

- В майбутньому системи ШІ відіграватимуть в адмініструванні ІВ дедалі важливішу роль. З огляду на витрати, пов'язані зі збором та очищенням великих масивів даних, що завантажуються в системи ШІ, нам необхідно стимулювати спільне використання ресурсів. Сподіваюся, що в майбутньому, впроваджуючи системи, засновані на ШІ, міжнародне співтовариство ІВ зможе працювати спільно та досягне високих рівнів функціональної сумісності за мінімальних витрат.

Основною причиною використання ШІ в адмініструванні систем ІВ є зростання обсягу заявок на реєстрацію ІВ, а також необхідність підвищувати якість розгляду цих заявок та скорочувати адміністративні витрати.

ВОІВ прагнула розробляти програми ШІ, використовуючи навчальні дані, надані державами-членами та іншими інституційними партнерами. Натомість ми ділимося з партнерами усіма новими додатками ШІ, які ми розробляємо за допомогою цих даних.

Наприклад, ВОІВ створила сучасну програму нейронного машинного перекладу WIPO Translate, що працює на базі ШІ. Ми надаємо цю програму 14 міжурядовим організаціям і багатьом патентним відомствам по всьому світу. Оскільки робота системи залежить від доступності даних, то всі партнери можуть використовувати її з вигодою для себе і поставляти дані, щоб покращувати її якість. Загалом, це найефективніший спосіб розробки подібних інструментів.

ВОІВ є очевидним лідером з розробки додатків ШІ в галузі інтелектуальної власності. Чи вивчає вона можливості використання таких програм в інших сферах?

- ВОІВ продовжує допрацьовувати та вдосконалювати програму WIPO Translate та власний інструмент для пошуку зображень товарних знаків. Це найбільші досягнення в галузі ІВ. Ще одна перспективна сфера застосування ШІ – це автоматична класифікація патентів, товарів і послуг у процесі обробки заявок на реєстрацію товарних знаків. У травні минулого року, співпрацюючи з фахівцем з ШІ з Женевського університету, ВОІВ завершила розробку засобу автоматичної класифікації винаходів, в якому використовується нейронно-мережева технологія, для системи Міжнародної патентної класифікації. Цей новий інструмент, який називається IPCCAT-neural, щорічно піддаватиметься «перенавчанню» на основі оновленої патентної інформації та спростить дослідження рівня техніки для патентних експертів. Звичайно, це служить хорошою базою для визначення патентоспроможності винаходів.

ШІ має величезний потенціал з позиції спрощення патентного пошуку та експертизи. Наприклад, можна передбачити його використання в пошуку та порівнянні нуклеотидних послідовностей у процесі розгляду певних патентних заявок.

Також ВОІВ розглядає можливості використання ШІ у своїй роботі з обслуговування клієнтів (зокрема, впровадження інтелектуальних автовідповідачів). Згодом такі засоби стануть неодмінною складовою нашої роботи з клієнтами та дозволять краще справлятися з великою кількістю запитів, пов'язаних з масовим використанням системи ІВ.

Окрім того, виникнуть інші сфери, в яких додатки на основі ШІ зможуть підвищувати ефективність та надійність адміністрування прав ІВ.

Чи може технологія «блокчейн» відігравати якусь роль в адмініструванні систем ІВ?

- Незважаючи на масове захоплення блокчейном, я не думаю, що він зможе замінити собою функцію держави або органів влади з надання прав власності. Інтелектуальна власність – це плід діяльності держави. На відміну від реальної власності, вона існує лише завдяки тому, що держава створила на неї право.

Я не уявляю, як може якась приватна розподілена система (приміром, блокчейн) замінити собою патентні відомства, базовою функцією яких є прийняття рішення про надання права власності. В цій технології я бачу потенційно більш досконалу форму реєстрації угод з правами ІВ, які вже були видані. Зокрема, блокчейн може знайти застосування в галузі використання прав інтелектуальної власності та здійснення з ними торгових операцій (наприклад, у ліцензуванні).

Наскільки добре світове співтовариство ІВ опановує технології штучного інтелекту?

- Все тільки починається. Безперечно, серед відомств ІВ спостерігається великий інтерес до ШІ. Вони вбачають в ньому можливість впоратися з величезним обсягом роботи, підвищити якість та знизити витрати. Найближчим часом ці питання будуть у центрі уваги.

- Що перешкоджає широкому впровадженню у відомствах ІВ систем, оснащених штучним інтелектом?

- Основною проблемою для всіх відомств ІВ є відсутність компетенцій з розробки додатків, заснованих на ШІ. Хоча ШІ виник не вчора, очевидним технологічним рішенням він став лише нещодавно. Кількість фахівців, які володіють необхідною кваліфікацією та знаннями, дуже невелика. Це ускладнює залучення відомствами відповідних співробітників, особливо в умовах конкуренції з приватними підприємствами, які краще забезпечені ресурсами та більше платять.

Невеликі відомства ІВ мають свої специфічні труднощі. Робота систем ШІ залежить від даних та алгоритмів, а чим менше відомство, тим менше даних воно має у доступі. Отже, обов'язковою умовою є великий обсяг інформації. Він змушує великі відомства розробляти та впроваджувати програми на основі ШІ, а невеликі відомства, які можуть і так впоратися з обсягом надходження заявок, не мають такої гострої потреби. Водночас у світовому співтоваристві ІВ загальноприйнятою є політика відкритого доступу до даних, що стосуються реєстрації прав ІВ на патенти, товарні знаки та промислові зразки. Це має допомогти невеликим відомствам, оскільки загалом у них є доступ до цих даних. Щоб подолати зазначені труднощі, необхідно приділяти більше уваги співпраці та координації роботи.

Які конкретні нормотворчі проблеми пов'язані із застосуванням ШІ в адміністративному управлінні ІВ? Як їх вирішує ВОІВ?

- Цього року ВОІВ ініціювала обговорення питань ІВ, що стосуються, зокрема, застосування ШІ в адмініструванні прав ІВ. У травні ми провели нараду з відомствами ІВ на цю тему, здійснивши успішний старт у цій важливій ​​дискусії.

Однак існує більш широке питання про те, як штучний інтелект змінить категорії та концепції ІВ. Це питання постає саме в той момент, коли світ витрачає менше зусиль на багатосторонню нормотворчу діяльність, ніж будь-коли за останні 70 років. Це серйозна проблема, яка стосується не лише ІВ, але саме в цій галузі вона особливо гостро потребує вирішення. ІВ – це загальносвітове явище, адже технології та пов'язані з ними патентні дані мають глобальний характер. Патенти рідко поширюються тільки на одну юрисдикцію. Тому нам потрібно знайти глобальне рішення, яке забезпечить хоча б функціональну сумісність систем.

Чи залишиться місце для багатосторонніх підходів у світі, в якому правитиме штучний інтелект?

- Так, залишиться. По-перше, без багатосторонньої співпраці неможливо досягти функціональної сумісності між системами ІВ. По-друге, однією з функцій системи ІВ є забезпечення добросовісної конкуренції. Багатостороння нормотворчість дозволяє конструктивно і позитивно рухатися до цієї мети. Оскільки в майбутньому ІВ буде одним з головних «театрів військових дій» для конкурентної боротьби, нам не обійтися без активної багатосторонньої співпраці. По-третє, у світі відбувається безперервний і дуже швидкий розвиток технологій. У цій ситуації багатостороння співпраця є вкрай важливим механізмом, що дозволяє відомствам зміцнювати потенціал, обмінюватися компетенціями та не поглиблювати наявні технологічні розриви. Це реальна проблема.

- Який план дій ВОІВ у цій галузі?

- Ми продовжимо заохочувати співпрацю з розробки та впровадження програм на базі ШІ у сфері адміністративного управління ІВ. Також ми продовжимо знаходити способи, щоб ініціювати міжнародні дискусії про розвиток законодавства і політики в галузі ІВ в умовах все більшого поширення штучного інтелекту.

Використані джерела

Artificial Intelligence and Intellectual Property: An Interview with Francis Gurry [Електронний ресурс]. – Режим доступу: goo.gl/iNvFbz.

Переклав Геннадій Андрощук, головний науковий співробітник НДІ інтелектуальної власності НАПрН України, канд. екон. наук, доцент, судовий експерт

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати