02 березня 2018, 12:58

Розширено перелік пільговиків по сплаті судового збору

Галина Літвінова
Галина Літвінова державний експерт з правової обізнаності Директорату з прав людини, доступу до правосуддя та правової обізнаності Міністерства юстиції України

Законом України «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» внесено зміни до ст. 5 Закону України «Про судовий збір», які набули чинності 24 лютого і розширюють перелік пільговиків, що звільняються від сплати судового збору.

Так, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» доповнено пунктами 21 і 22 наступного змісту:

«21) заявники - у справах за заявами про встановлення фактів, що мають юридичне значення, поданих у зв’язку із збройною агресією, збройним конфліктом, тимчасовою окупацією території України, надзвичайними ситуаціями природного чи техногенного характеру, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно;

22) позивачі – у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв’язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно».

Формулюючи перелік підстав для встановлення фактів, що мають юридичне значення, законодавець себе ні в чому не обмежував. Важко уявити, щоб ще можна було додати до «збройної агресії, збройного конфлікту, тимчасової окупації території України, надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру». Це такий собі «All-inclusive».

Норма визначає також ті негативні наслідки, наявність яких є підставою для звільнення від сплати судового збору. Якщо наведені підстави мали наслідком вимушене переселення, загибель, поранення, перебування в полоні, незаконне позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно, то суд має розглядати заяву в окремому провадженні без сплати заявником судового збору. Цілком очевидно, що такі наслідки збройної агресії настають на окупованій території.

Навіть якщо припустити, що особа отримає в Донецьку довідку про відбування покарання (позбавлення волі) за вироком донецького трибуналу, то така довідка не визнаватиметься юрисдикційними органами України. Для того, щоб заявника звільнили від сплати судового збору за заявою про встановлення юридичного факту як особу, що була незаконно позбавлена волі, він має спочатку встановити сам факт цього незаконного позбавлення волі.

Можливо, законодавець мав на увазі, що саме при встановленні цих фактів  (поранення, перебування у полоні, викрадення, тощо) особа підлягає звільненню від сплати судового збору. Тоді невирішеним залишається питання, чи будуть звільнятися від сплати судового збору внутрішньо переміщені особи за заявами про встановлення, наприклад, факту припинення трудових відносин з підприємством, яке залишилося на окупованій території. Адже цей факт, який має юридичне значення, виник у зв’язку із збройною агресією, яка призвела до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій.

Окремо слід зауважити, що чинне законодавство не дає відповідь на питання, що вважається «вимушеним переселенням». Якщо особа вимушено переселилася у зв’язку із збройною агресією, а довідку про облік як внутрішньо переміщена особа отримувати не стала, то чи може вона встановлювати той самий факт припинення трудових відносин без сплати судового збору. Є ризик того, що наявність довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи автоматично буде вважатися доказом вимушеного переселення, а відсутність такої довідки, незалежно від фактичного вимушеного переїзду з окупованої території, стане перешкодою для звільнення від сплати судового збору. В будь-якому разі наявність таких питань свідчить про недосконалість законодавчої техніки.

Що стосується п. 22 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», то законодавець чітко визначає, хто має виступати відповідачем (держава-агресор Російська Федерація), щоб позивач звільнявся від сплати судового збору. Тому, пред’являючи  позовні вимоги з тих же підстав, але до держави Україна, необхідно сплатити судовий збір у передбаченому законом розмірі.

Прийняті зміни, безперечно, є рухом у правильному напрямку. Особи, які вже постраждали від збройної агресії, повинні мати можливість реального доступу до правосуддя і захисту своїх прав. Звільнення від сплати судового збору таку можливість суттєво розширює. Разом з тим, чи виправдають ці зміни очікування щодо посилення захисту прав постраждалих осіб, покаже час.

Імовірно, що найближчим часом ми станемо свідками формування різної судової практики. Очевидно, що десь за три місяці-півроку суди отримають інформаційні листи щодо застосування нових норм. У будь-якому разі судова практика залежить, насамперед, від якості поданих до суду матеріалів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати