Після того, як у червні 2016 р. Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції у частині правосуддя та прийняла новий закон про судоустрій та статус суддів (далі – закон про судоустрій), з’явилося чимало нероз’яснених питань у зв’язку із проведеною реформою. Зокрема, залишалося незрозумілим, яким чином функціонуватиме нова система судоустрою, як на практиці відбудеться перехід повноважень від вищих спеціалізованих судів і Верховного Суду України до нового Верховного Суду.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
У законі про судоустрій законодавець зафіксував, що найвищим судом у системі судоустрою України є Верховний Суд, завданням якого є забезпечення сталості та єдності судової практики. При цьому передбачається, що порядок та спосіб забезпечення такої сталості будуть визначені окремим процесуальним законом. Із закону про судоустрій зрозуміло, що окрім інших функцій, Верховний Суд здійснюватиме правосуддя як суд касаційної, а у окремих випадках – першої або апеляційної інстанцій. Крім того, він забезпечуватиме однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій. Порядок та спосіб такої діяльності, знову ж таки, мають бути визначені окремим процесуальним законом.
Саме на цьому етапі аналізу діяльності Верховного Суду починалися складності, адже порядок його роботи закон про судоустрій не роз’яснює, а відповідний новий процесуальний закон досі не прийнятий.
Структура Верховного Суду також була окреслена лише у загальних рисах. Визначено, що до його складу входитимуть Велика палата, Касаційний адміністративний, Касаційний господарський, Касаційний кримінальний та Касаційний цивільний суди. Однак яким чином будуть розподілені повноваження між ними, закон про судоустрій не конкретизував.
Ситуація змінилася із розробкою проектів нових процесуальних кодексів та поданням до Верховної Ради законопроекту №6232 від 23.03.2017, яким вносяться зміни до Господарського процесуального, Цивільного процесуального та Кодексу адміністративного судочинства України, а також до інших законодавчих актів у частині, що стосується судового процесу (далі – законопроект №6232). Цей законопроект визначений Президентом як невідкладний. Очікується, що незабаром він буде розглянутий та прийнятий Верховною Радою.
Ми проаналізували співвідношення основних повноважень Касаційного адміністративного суду та Великої палати Верховного Суду в контексті змін до Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, викладеній у законопроекті №6232 (далі – проект КАСУ).
Проектом нового КАСУ передбачено, що судом касаційної інстанції у адміністративних справах є Верховний Суд. Він може діяти у складі колегії, палати, об’єднаної палати Касаційного адміністративного суду, а також Великої палати Верховного Суду. Вбачається, що на практиці найчастіше касаційні скарги розглядатимуться саме колегіями Касаційного адміністративного суду, але у передбачених процесуальним законом випадках вони можуть передаватися на розгляд палати касаційного суду, об’єднаної палати або Великої палати Верховного Суду. Загалом процесуальний порядок касаційного розгляду справи, передбачений проектом нового КАСУ, мало відрізняється від того, який визначений чинним КАСУ.
За проектом нового КАСУ, відкривши касаційне провадження, суддя-доповідач здійснює дії по підготовці справи до розгляду: з’ясовує склад учасників, розглядає заявлені ними клопотання, вирішує питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються, тощо.
Мало змінилися і межі перегляду справи судом касаційної інстанції – він переглядає судові рішення у межах доводів та вимог касаційної скарги, а також на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому він позбавлений права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти їх.
Суттєво змінилися строки розгляду касаційних скарг. Якщо за чинним КАСУ касаційна скарга має бути розглянута протягом місяця з дня отримання судом, то новий проект КАСУ передбачає, що касаційний суд має розглянути касаційну скаргу на рішення чи постанову протягом 60 днів, а на ухвалу – протягом 30 днів з дня постановлення ухвали про відкриття касаційного провадження у справі. І хоча ці строки збільшилися, з урахуванням значних затримок під час призначення Вищим адміністративним судом України справ до розгляду та їх безпосереднього розгляду вони виглядають більш реально.
Повноваження касаційного суду при проведенні попереднього розгляду здебільшого залишаться незмінними, та одна суттєва відмінність все ж є. Чинний КАСУ дозволяє суду касаційної інстанції відхилити касаційну скаргу і залишити рішення без змін ще на етапі попереднього розгляду, якщо підстави для скасування судового рішення, на думку колегії, відсутні. Проект КАСУ подібного процесуального права не передбачає, забезпечуючи тим самим право сторін на повноцінний касаційний розгляд скарги.
Щодо самого касаційного розгляду, то автори проекту нового КАСУ пропонують розглядати справи у двох режимах: у судовому засіданні із викликом сторін або в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Передбачається, що при розгляді справи у судовому засіданні суд керується правилами розгляду справи судом першої інстанції у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням меж перегляду справи у касаційному провадженні.
За задумом авторів проекту, спрощене позовне провадження було введене як ще одна форма адміністративного судочинства задля розвантаження суддівського корпусу та прискорення розгляду справ. Відповідно до правил спрощеного позовного провадження розглядатимуться справи незначної складності, а також справи, пріоритетом у яких є швидкий розгляд. Перше судове засідання у такому випадку проводиться, відповідно до проекту нового КАСУ, не пізніше 30 днів з моменту відкриття провадження у справі. Суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, може заслухати усні пояснення сторін, однак судові дебати не проводяться. При цьому суд касаційної інстанції використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки правильності застосування норм матеріального і процесуального права судами першої та апеляційної інстанцій.
До наявних у чинному КАСУ підстав для розгляду касаційної скарги у порядку письмового провадження (відсутність клопотань учасників про розгляд справи за їх участю або неприбуття жодного з належним чином повідомлених учасників у судове засідання) додаються також такі, як перегляд ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, а також рішень судів першої інстанції та постанов апеляційної інстанції у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження.
Таке переформатування у комплексі, на нашу думку, має сприяти спрощенню процедур касаційного розгляду та прискоренню його процесів.
За наслідками розгляду касаційної скарги Верховний Суд може прийняти наступні рішення:
- залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення;
- скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема, за встановленою підсудністю або для продовження розгляду;
- скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд;
- скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі рішення суду першої інстанції;
- скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити заяву без розгляду повністю або частково;
- визнати нечинними судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій і закрити провадження у справі; та
- скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, визначених вище.
Та найцікавіше щодо порядку касаційного розгляду відповідно до проекту нового КАСУ починається саме у площині розмежування компетенції Касаційного адміністративного суду, його палат, об’єднаних палат та Великої палати Верховного Суду.
Так, колегія суддів касаційного суду, яка розглядає справу в касаційному порядку, передає її на розгляд палати, до якої входить, якщо вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів з цієї ж палати або у складі такої палати.
Якщо ж колегія або палата вважає необхідним відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів іншої палати або у складі іншої чи об'єднаної палати, справа передається на розгляд об’єднаної палати.
На розгляд Великої палати Верховного Суду справи потраплятимуть, якщо суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об'єднаної палати, вважатиме необхідним:
- відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному в раніше ухваленому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів (палати, об'єднаної палати) іншого касаційного суду; та
- відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у раніше ухваленому рішенні Великої палати Верховного Суду;
Крім того, якщо суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему, і для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовної практики її необхідно передати на розгляд Великої палати Верховного Суду, він має право вчинити саме так.
Обов’язковою підставою для передачі справи на розгляд Великої палати Верховного Суду є випадки, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
Додатково протягом дії перехідного періоду на розгляд Великої палати Верховного Суду мають бути передані справи за заявами про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності нової редакції КАСУ (у разі, якщо законопроект №6232 буде прийнятий), які повинні розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат ВСУ.
Власне, саме питання про передачу справи на розгляд палати, об'єднаної палати або Великої палати Верховного Суду піднімається або судом за власною ініціативою, або за клопотанням учасника справи, а вирішується більшістю від складу суду, що розглядає справу. При цьому Велика палата може дійти висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд. У такому випадку справа повертається для розгляду відповідній колегії (палаті, об'єднаній палаті). Повторно на розгляд Великої палати така справа передана бути не може.
Пропонується також, щоб суддя-доповідач палати, об'єднаної палати або Великої палати Верховного Суду, якому справа була передана на розгляд, міг у разі необхідності звернутися до відповідних фахівців Науково-консультативної ради при Верховному Суді стосовно підготовки наукового висновку щодо застосування норми права, питання щодо якої стало підставою для передачі справи на розгляд Великої палати.
Таким чином, задля сприяння формуванню єдиної правозастосовної практики автори проекту КАСУ передбачили кілька умовних рівнів контролю в залежності від необхідності відступати від усталеної практики, а також передбачили диференціацію повноважень між колегією, палатами, об’єднаними палатами Касаційного адміністративного суду і Великою палатою Верховного Суду.