В одну мить слова «блокчейн», «біткоїн», «майнінг» стали частиною культурного та соціального мейнстриму. Про коливання цін на криптовалюти говорять навіть таксисти, про це знімають репортажі національні телеканали, а спеціалізовані заходи з приставкою «блокчейн» збирають зали краще, ніж Олег Винник. Станом на початок 2018 р. вартість одного біткоїна сягнула історичного максимуму – 20 тис. доларів, а сумарна капіталізація всіх криптовалют (700 млрд доларів США) стрімко наближається до капіталізації готівкових доларів (1,5 трлн доларів США).
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Однією з основних причин такого безпрецедентного росту крипто-ринку стало ІСО – простий та зручний спосіб залучення коштів. Якщо дуже грубо, ІСО – це мініатюрне ІРО, де замість емісії акцій відбувається емісія криптографічних токенів, які без регуляторних обмежень продаються за криптовалюти. Така концепція з різним успіхом застосувалася вже давно, але саме 2017 р. став зоряним для нікому невідомих команд, які змогли зібрати мільйони доларів інвестицій часто просто під «голу» ідею. За різними оцінками, за 2017 р. компанії шляхом ІСО залучили майже 6 млрд доларів.
Якщо перші ІСО проводилися на умовах майже повного правового вакууму, то зі збільшенням обсягів інвестицій зростав інтерес до теми ІСО з боку регуляторів. Незважаючи на розвиток криптоекономіки, з правової позиції криптовалюти та ІСО – це дикий захід, без єдиних правил та з безмежним простором для польоту фантазії. Маятник регулювання рухається від обмеження використання криптовалют та повної заборони ІСО в деяких країнах (наприклад, у Китаї) до спроб побудувати криптомекку в межах окремо взятої юрисдикції (як це зараз відбувається в Гібралтарі). Наразі деякі країни чи навіть окремі юрисдикції в межах окремих країн конкурують за створення найбільш сприятливого регулювання для криптоекономіки. Приміром, швейцарський кантон Цуг (який за площею менший, ніж Миколаїв) став найбільш популярним місцем інкорпорації ІСО проектів у світі.
Ринок, який раніше для багатьох був чимось середнім між МММ та Форекс, за кілька місяців викликав величезний інтерес з боку консервативного фінансового сектору та юридичного бізнесу. Щоб якось влитися в цей рух, юристи почали активно називати себе крипто- та блокчейн-юристами, а юридичні компанії почали виділяти спеціалізовані крипто-, блокчейн- та фінтех-практики. Однак не всі консервативні юристи готові до роботи з такими проектами.
Юридичні послуги для криптобізнесу – це дещо інша парадигма продажу послуг, позиціонування експертизи на ринку, стилю роботи та комунікації з клієнтами. Клієнтів цікавлять практичні шляхи вирішення проблем, які часто потрібно вигадувати в умовах відсутності будь-якого попереднього досвіду та регулювання. Клієнт не хоче платити за детальні legal opinion щодо кожної країни, він хоче рішення. Замість довгих імейлів клієнт бажає, щоб юрист спілкувався з командою проекту в Телеграмі чи Слаку. Це новий світ, в якому нікого не цікавлять місця в рейтингах юридичних видань чи особисте знайомство з другим секретарем першого помічника районного прокурора. Ще один делікатний нюанс полягає в тому, що більшість клієнтів, пов’язаних з криптовалютами, хочуть платити за послуги саме у криптовалютах, але не всі до цього готові.
Далі буде ще цікавіше. Ринок, який так стрімко виріс, тепер змінюється з неймовірною швидкістю. ІСО рухається у напрямку «венчуризації» та структурування, а для криптовалют відкритим залишається питання ліквідності. Так чи інакше, але збудувати місток між реальним та криптосвітом без адекватного правового регулювання чи саморегулювання буде неможливо. Однак цей місток є ключовим для виходу на ринок криптокапіталу великих гравців з реального сектору економіки, які вже давно приглядаються до нього, без яких крипто економіка може перетворитися на ще одну фінансову бульбашку.
За всіма законами жанру, хоча Україна голосно говорить про себе як про передову ІТ-країну, але в крипто-революції, на жаль, не відіграє жодної ролі. Окремі українські спеціалісти та команди рухають прогрес уперед. Проте на рівні держави ми відстали навіть від сусідньої Білорусі, в якій експериментально ввели спеціальний режим регулювання криптовалют та ІСО. Наразі в Україні криптобізнес знаходиться у підпіллі, оскільки ніхто не застрахований від того, що завтра до нього у двері постукають не дуже ввічливі люди у балаклавах, оголосять підозру у відмиванні грошей та фінансуванні тероризму, конфіскують всі криптоактиви без фіксації у протоколі обшуку.
Ситуація виглядає таким чином, що країни будуть глобально конкурувати між собою за те, хто створить сприятливі умови для ведення криптобізнесу. Мені дуже прикро, але Україна не вскочить у цей потяг. Для цього є дві причини. Перша причина – не можна побудувати крипто-рай в країні, де право приватної власності є радше умовним терміном, аніж правовим інститутом. Друга причина полягає в тому, що хто в Україні не готував би законодавство про регулювання криптобізнесу, обов’язково вийде «податковий кодекс» – набір імперативних норм та адміністративних процедур, які матимуть сотні тлумачень, тому краще взагалі його не регулювати.