Популярні матеріали

05 червня 2018, 11:12

Оцінка впливу на довкілля vs Екологічна експертиза: що змінилося?

Ольга Науменко
Ольга Науменко «LeGran.TT» юрист

З метою наближення до європейських стандартів, а саме контролю ступеня забруднення навколишнього природного середовища та забезпечення права громадян на безпечне довкілля, у 2017 р. було прийнято Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» (далі – Закон про ОВД). Необхідність прийняття цього Закону була зумовлена міжнародними зобов'язаннями України, які випливають з Конвенції про доступ до інформації, Конвенції про оцінку впливу на довкілля у транскордонному контексті, Протоколу про приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариствата Угоди про асоціацію між Україною та ЄС. Що зміниться в результаті реформування процесу оцінки впливу на довкілля (далі – ОВД) та чи зміниться взагалі?

Різниця між ОВД та екологічною експертизою

Для чого створено новий дозвільний документ – звіт про оцінку впливу на навколишнє природне середовище? Чим він відрізняється від вже «звичної» екологічної експертизи? Насамперед, в новому Законі значно розширено коло об'єктів, які підлягають оцінці впливу на довкілля. Якщо екологічна експертиза застосовувалася до проектів нормативно-правових актів, документації з впровадження нової техніки, технологій, матеріалів, речовин, продукції, генетично модифікованих організмів, то ОВД охоплює більше ніж 100 видів діяльності та об'єктів.

Закон визначає, що ОВД необхідна для «планованої діяльності», яка охоплює, серед іншого, будівництво, реконструкцію, технічне переоснащення, розширення, перепрофілювання, ліквідацію (демонтаж) об’єктів, інше втручання у природне середовище. При цьому закон поділив об'єкти, які підлягають ОВД, на дві категорії.

Якщо говорити про об'єкти портової інфраструктури, до першої категорії належить будівництво гідротехнічних споруд морських та річкових портів, які можуть приймати судна тоннажністю понад 1350 тонн, глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та в мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден тоннажністю понад 1350 тонн.

До другої категорії віднесено будівництво спеціалізованих морськихі річкових терміналів, гідротехнічних споруд морських і річкових портів, глибоководних суднових ходів, у тому числі у природних руслах річок, спеціальних каналів на суходолі та в мілководних морських акваторіях, придатних для проходження суден, а також каналів у протипаводкових цілях та гідротехнічних споруд.

При цьому планована діяльність, що належить до першої категорії, підлягає обов’язковому розгляду щодо наявності підстав для здійснення оцінки транскордонного впливу на довкілля згідно з міжнародними зобов’язаннями України. Якщо будь-яка планована діяльність може мати значний негативний транскордонний вплив на довкілля, то ОВД здійснюється за рішенням Мінекології.

Таким чином, сфера застосування ОВД є значно ширшою, на відміну від екологічної експертизи, що існувала раніше. До того ж закон поділив об'єкти ОВД залежно від здійснюваного ними транскордонного впливу на довкілля, що теж є нововведенням. Важливим є те, що висновки екологічної експертизи, отримані підприємствами до набуття чинності Законом про ОВД, надалі є чинними та мають статус висновку з оцінки впливу на довкілля.

В ЗУ «Про екологічну експертизу» строки проведення останньої коливалися від 1,5 до 4 місяців, залежно від складності експертизи та від суб'єкта, який її проводив. Процедура ОВД, виходячи з кількості її стадій та строків їх проходження, займатиме близько 4-8 місяців, тобто це більш тривалий час, ніж екологічна експертиза. Різниця між ОВД та екологічною експертизою полягає також у тому, що ОВД є документом дозвільного характеру, який отримується ще до початку реалізації майбутнього проекту, а екологічна експертиза проводилася вже на етапі його затвердження.

Що нового в Законі про ОВД?

Законодавець вдосконалив механізм участі громадськості у процесі оцінки впливу на довкілля. ЗУ «Про екологічну експертизу» передбачав розміщення замовниками екологічної експертизи в ЗМІ заяви про екологічні наслідки діяльності та інформування населення таким же чином про її завершення, а також про висновки.

На сьогодні участь громадськості в цьому процесі включає також повідомлення про плановану діяльність, яка може вплинути на довкілля, на сайті уповноваженого територіального органу (відповідний департамент обласних державних адміністрацій). Окрім того, додаткове повідомлення на сайті Мінекології здійснюється у таких випадках:

• якщо планована діяльність може мати значний транскордонний вплив або вплив на довкілля двох і більше областей;

• якщо замовником ОВД є обласна, Київська або Севастопольська міські державні адміністрації;

• якщо ОВД стосується зони відчуження або зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

• якщо рішення щодо затвердження (схвалення) ОВД приймається Кабінетом Міністрів України;

• якщо планова діяльність фінансуватиметься із залученням іноземних кредитів під державні гарантії.

До того ж громадськість має право подавати будь-які зауваження, заперечення та пропозиції, що підвищує рівень її участі у процесі оцінки впливу на довкілля.

Оцінка транскордонного впливу на довкілля також є однією з новел законодавства, введення якої було спричинено у зв'язку з потребою імплементації міжнародних зобов'язань України та приведення законодавства у відповідність до міжнародних договорів.

Варто зазначити, що транскордонний вплив, відповідно до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті, означає будь-який вплив, не лише глобального характеру, в районі, який перебуває під юрисдикцією тієї чи іншої сторони, викликаний запланованою діяльністю, фізичне джерело якої розташоване повністю чи частково в межах району, який підпадає під юрисдикцію іншої сторони.

При цьому оцінка транскордонного впливу на довкілля, відповідно до положень Закону про ОВД, здійснюється за рішенням уповноваженого центрального органу, яке приймається на підставі наявної інформації щодо планованої діяльності або звернення іноземної держави. У процесі розгляду та визначення можливого значного негативного транскордонного впливу на довкілля беруться до уваги масштаби планованої діяльності, місце її провадження, а також можливі наслідки.

Крім того, був запроваджений Єдиний реєстр з оцінки впливу на довкілля. Інформація, внесена до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля, є відкритою. Вільний доступ до неї забезпечується через мережу Інтернет.

Закон «Про екологічну експертизу» поділяв її на три види: державну, громадську та інші. Державна експертиза мала обов'язковий характер, всі інші – лише рекомендаційний. На сьогодні ми маємо лише висновок про оцінку впливу на довкілля, який є обов'язковим документом у визначених законодавством випадках. Відсутність висновку може бути підставою для відмови у подальшій видачі рішення про провадження планованої діяльності.

Законом про ОВД також введено процедуру післяпроектного моніторингу. Такий моніторинг застосовується, якщо це передбачено висновком з оцінки впливу на довкілля з метою виявлення будь-яких розбіжностей і відхилень у прогнозованих рівнях впливу та ефективності заходів із запобігання забрудненню довкілля та його зменшення. За результатами післяпроектного моніторингу суб'єкт господарювання та уповноважений територіальний орган (та у визначених законом випадках – Мінекології) узгоджують вжиття додаткових заходів та дій із запобігання, уникнення, зменшення (пом’якшення), усунення,обмеження впливу господарської діяльності на довкілля.

Процедура ОВД складається з таких етапів:

• подання повідомлення про плановану діяльність, яка підлягає ОВД (у письмовому та електронному вигляді);

• підготовка звіту з ОВД;

• громадське обговорення;

• отримання висновку з ОВД;

• прийняття рішення про здійснення планованої діяльності;

• післяпроектний моніторинг (якщо про це зазначено у висновку про ОВД).

Заходи відповідальності за порушення у сфері ОВД

Розширено також заходи відповідальності, які можуть бути застосовані до суб'єктів господарювання за порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля. Такими заходами є тимчасова заборона (зупинення) та припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля.

Діяльність підприємств тимчасово забороняється (зупиняється) у випадках недотримання під час провадження господарської діяльності, експлуатації об’єктів, інших втручань у природне середовище та ландшафти екологічних умов, передбачених у висновку з оцінки впливу на довкілля, рішенні про провадження планованої діяльності та проектах будівництва, розширення, перепрофілювання, ліквідації (демонтажу) об’єктів, а також змін у цій діяльності або подовження строків її провадження, до моменту забезпечення виконання таких екологічних умов.

Інший захід відповідальності – припинення діяльності підприємств – застосовується у випадку провадження планованої діяльності, яка підлягає оцінці впливу на довкілля, без здійснення такої оцінки та отримання рішення про провадження планованої діяльності або систематичні порушення у сфері оцінки впливу на довкілля, що не можуть бути усунені з технічних, економічних чи інших причин.

Відповідно до Закону про ОВД, рішення про тимчасову заборону (зупинення) або припинення діяльності підприємств у разі порушення ними законодавства про оцінку впливу на довкілля приймається виключно судом за позовом центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику зі здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, його територіальних органів або за позовом інших осіб, права та інтереси яких порушено.

Висновок

Підсумуємо, які зміни відбулися в результаті прийняття Закону про ОВД:

• всі документи, які подаються суб'єктом господарювання для проведення ОВД, вносяться до Єдиного реєстру з оцінки впливу на довкілля;

• в Законі визначені стадії подачі, строки подання та опрацювання документів, необхідних для отримання висновку з оцінки впливу на довкілля;

• процедура ОВД є більш тривалою, у порівнянні з екологічною експертизою;

• вдосконалено процедуру громадського обговорення у процесі впливу на довкілля;

• запроваджено інститути оцінки транскордонного впливу на довкілля та післяпроектного моніторингу;

• розширено заходи відповідальності за порушення законодавства у сфері оцінки впливу на довкілля.

На завершення варто зазначити, що ОВД є правовим інструментом попередження шкідливих екологічних наслідків, більш сучасним та наближеним до європейських стандартів. Важливим є те, що тепер ОВД здійснюється ще до початку реалізації будь-якого проекту, а не на етапі його затвердження. Шляхом створення електронного реєстру ОВД також спрощено процедуру подання документів.

Водночас, незважаючи на те, що запровадження нової процедури ОВД поклиано замінити морально застарілі інструменти, а також зробити процес оцінки впливу на довкілля більш прозорим та ефективним, кількість етапів отримання висновку з ОВД робить цю процедуру складною і надто тривалою, що не може не мати негативний вплив на бізнес.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати