17 січня 2019, 18:01

Нова практика захисту комерційної таємниці

Богдан Ільченко
Богдан Ільченко юрист KPMG Law Ukraine

У грудні 2018 р. Антимонопольний комітет України (далі – АМКУ) прийняв безпрецедентне рішення №30-рр/тк про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Ергон-Електрік» (далі – відповідач) законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання комерційної таємниці та накладення штрафу в розмірі 360 тис. грн (далі – рішення).

Фактично, це перше рішення за історію діяльності АМКУ, яке стосується кваліфікації дій суб’єкта господарювання згідно зі ст. 19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції». Відповідно до зазначеної статті, неправомірним використанням комерційної таємниці вважається впровадження у виробництво або врахування під час планування чи здійснення господарської діяльності без дозволу уповноваженої на те особи відомостей, що становлять, відповідно до законодавства України, комерційну таємницю.

Аналізуючи зміст відповідного рішення, ми встановили, що відповідач у своїй господарській діяльності використовував відомості, які становлять комерційну таємницю його конкурента, а саме ТОВ «ТВК Вектор-ВС» (далі – Товариство) без його дозволу. Зокрема, до таких відомостей належав повний перелік постачальників та клієнтів товариства, закупівельна і відпускна ціна на електротехнічну продукцію.

Можливість отримання відповідачем зазначеної конфіденційної інформації Товариства виникла внаслідок того, що безпосередні фізичні особи-засновники відповідача попередньо працювали та займали керівні посади в Товаристві (менеджер із зовнішньоекономічної діяльності, головний інженер). Отже, виходячи з посадових обов’язків зазначених осіб, Товариство фактично забезпечило їм доступ до відомостей, які становлять комерційну таємницю.

Проте пропрацювавши в Товаристві кілька років та отримавши відомості, які становлять конфіденційну інформацію, фізичні особи-засновники відповідача вирішили звільнитися та надалі зареєстрували відповідача.

Одним з ключових моментів, на які слід звернути увагу аналізуючи рішення, є той факт, що під час роботи та виконання фізичними особами-засновниками відповідача своїх посадових обов’язків у Товаристві, вони підписали документ під назвою «Угода Зобов’язання про збереження конфіденційної інформації Товариства». Така угода відносила до конфіденційної інформацію про повний перелік постачальників і клієнтів Товариства, закупівельну та відпускну ціну на продукцію, а також забороняла розголошення, передачу або протиправне використання відповідної інформації, в тому числі протягом 3-х років з моменту звільнення з Товариства.

Незважаючи на це, фізичні особи-засновники відповідача майже одразу після звільнення з Товариства почали використовувати таку інформацію в діяльності відповідача. Як підтвердження, Товариство повідомило АМКУ про те, що з моменту, коли розпочалась діяльність відповідача, він почав здійснювати реалізацію електротехнічної продукції 39 зі 138 суб’єктам господарювання, з якими Товариство перебувало у договірних відносинах на момент звільнення фізичних осіб-засновників відповідача.

Окрім того, АМКУ отримав додаткову інформацію про те, що на комп’ютері відповідача, який було вилучено під час обшуку офісних приміщень відповідача (в межах проведення кримінального провадження, яке здійснювалося паралельно з розглядом справи АМКУ), були виявлені електронні документи та графічні файли щодо ведення господарської діяльності Товариства (зокрема, укладених договорів і документів із зазначенням постачальників та активних покупців продукції).

Також відповідно до інформації, наданої відповідачем у межах розслідування справи АМКУ, вже через 1 місяць після звільнення фізичних осіб-засновників відповідача з Товариства відповідач уклав низку договорів з контрагентами Товариства, пропонуючи їм більш вигідні умови співпраці, що призвело до втрати Товариством контрагентів та заподіяння збитків. Фактично, контрагенти Товариства почали відмовлятися від подальшої співпраці на користь відповідача, що також завдало шкоди Товариству внаслідок неможливості реалізувати товарні залишки у зв’язку з втратою статусу офіційного дистриб’ютора того чи іншого контрагента.

Отже, на підставі наведених фактів АМКУ дійшов висновку про те, що відповідач під час планування та здійснення своєї господарської діяльності використовував відомості, які становлять комерційну таємницю Товариства.

Підсумовуючи, слід зазначити, що факт прийняття АМКУ першого рішення щодо кваліфікації порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції у вигляді неправомірного використання комерційної таємниці є позитивним з огляду на початок формування правозастосовної бази, а також створення реальної можливості захисту прав та інтересів суб’єктів господарювання, які зазнали порушення у вигляді неправомірного використання комерційної таємниці.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати