Популярні матеріали

24 січня 2018, 11:45

Майбутнє адвокатури України - ключові цінності

Олександр Мігдаль
Олександр Мігдаль «Jurimex, ЮК» юрист Jurimex

Адвокатура України – це незалежний самоврядний інститут суспільства, що забезпечує професійну правову допомогу всім верствам населення, самостійно вирішуючи питання своєї самоорганізації та здійснення діяльності адвокатами.

Надзвичайна важливість адвокатури покладає на кожного адвоката обов’язок слідування високим етичним стандартам. При цьому специфіка обов’язків, покладених на адвокатів, обумовлює необхідність збереження балансу між служінням інтересам окремого клієнта та інтересам суспільства загалом, а також дотримання принципів законності та верховенства права.

Сьогодні майбутнє розвитку адвокатури України перебуває не просто під загрозою, але й вбачається прямий тиск з боку держави та урядовців на незалежну професійну діяльність адвокатів. Насамперед, це проявляється у спробах контролювати процеси, які відбуваються в адвокатському самоврядуванні, спробах впливати на діяльність адвокатів через незаконні обшуки, ототожнення адвокатів з клієнтами та тиску на правників за їхню правову позицію. Тобто відбувається певна політизація адвокатури з боку держави, що є неприпустимим для європейської країни та містить загрози не лише для адвокатів, але й для кожного громадянина України.

Звичайно, все це не сприяє розвитку такого суспільно необхідного інституту як адвокатура та суперечить європейським цінностям, до яких прагнуть українці. Саме тому постає важливе питання: «Яких ключових цінностей потрібно дотримуватися адвокатській спільноті задля забезпечення свого майбутнього та формування нової сучасної моделі адвокатури?».

Наразі чинним Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено основні принципи та засади здійснення адвокатської діяльності. Так, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Неухильне дотримання правил адвокатської етики є однією з ключових цінностей адвоката майбутнього

Правила адвокатської етики жодним чином не скасовують і не замінюють принципи й засади здійснення адвокатської діяльності, а доповнюють їх та конкретизують.

Основними принципами адвокатської етики є незалежність та свобода адвоката у здійсненні адвокатської діяльності, дотримання законності, пріоритет інтересів клієнта, неприпустимість конфлікту інтересів, конфіденційність, компетентність та добросовісність, повага до адвокатської професії.

Отже, в основу професійної діяльності адвоката покладено обов’язок дотримання норм адвокатської етики. Саме дотримання адвокатом правил адвокатської етики є однією з головних цінностей адвокатури України, оскільки зсередини зміцнює адвокатуру, стверджує роль та авторитет адвокатури в суспільстві та є основою, на якій в майбутньому можна побудувати насправді незалежний самоврядний інститут.

Отже, сьогодні вже закладені ключові цінності адвокатури, які покликані не лише регламентувати нинішню діяльність адвокатів, але й більшою мірою сприяти розвитку майбутньої української адвокатури.

Захист гарантій адвокатської діяльності має стати справою не лише адвокатів, але й кожного громадянина, будучи однією з основних цінностей громадянського суспільства

Професійні права та гарантії адвокатської діяльності визначені як українським, так і міжнародним законодавством (зокрема, Європейською конвенцією про захист прав людини і основних свобод та Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи про свободу професійної діяльності адвокатів). Також захист прав адвокатів регламентований актами ООН, Ради адвокатських і правових товариств Європи (ССBE), Міжнародної асоціації адвокатів тощо. Професійні права та гарантії адвокатів необхідні для належного захисту прав клієнтів.

Основоположний принцип верховенства права встановлює, що не існує прав без наявності відповідних засобів правового захисту. Відповідно, єдиним способом боротися з порушеннями професійних прав і гарантій адвокатів та прав їхніх клієнтів, а також покласти край безкарності за вчинення таких порушень є створення ефективної системи засобів правового захисту прав адвокатів. На превеликий жаль, сьогодні з боку держави та правоохоронних органів відбуваються значні порушення гарантій адвокатської діяльності.

Українським і міжнародним законодавством встановлено належну правову процедуру, змагальність процесу та рівність сторін, що загалом сприяє захисту адвокатів у процесі надання професійної правової допомоги клієнтам. Основні гарантії адвокатської діяльності підсумовані в положеннях ООН про роль адвоката, прийнятих VIII Конгресом ООН із запобігання злочинам у серпні 1990 р., які передбачають наступне:

  • уряди мають забезпечити адвокатам можливість здійснювати їхні професійні обов’язки без залякування, перешкод, завдання турботи та недоречного втручання; можливість вільно пересуватися і консультувати клієнта у своїй країні та за кордоном; виключення можливості піддавати покаранню або погрожувати його застосуванням, а також можливості обвинувачення, адміністративних, економічних та інших санкцій за дії, здійснювані відповідно до визнаних професійних обов’язків, стандартів та етичних норм;
  • уряди повинні визнавати й додержуватися конфіденційності комунікацій та консультацій між адвокатом і клієнтом у межах відносин, пов’язаних з виконанням адвокатом своїх професійних обов’язків;
  • обов’язком влади є забезпечення адвокату можливості своєчасно знайомитися з інформацією, документами та матеріалами справи, щоб мати можливість надавати ефективну правову допомогу клієнтам (доступ повинен надаватися вчасно та у найкоротші строки);
  • якщо безпека адвокатів перебуває під загрозою у зв’язку з виконанням професійних обов’язків, адвокати мають бути адекватно захищені владою.

Зазначені положення знайшли своє відображення в національному законодавстві України, де встановлюється кримінальна відповідальність за обмеження доступу адвоката до клієнта, втручання в роботу адвоката, погрозу вбивства, насильства або знищення чи пошкодження майна адвоката тощо.

Також визначено, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України. Зокрема, передбачені такі гарантії для адвокатів:

  • заборона втручання та перешкоджати здійсненню адвокатом своєї діяльності;
  • заборона вимагати від адвоката надання відомостей, що є адвокатською таємницею;
  • проведення стосовно адвоката оперативно-розшукових заходів чи слідчих дій, що можуть проводитися виключно з дозволу суду;
  • заборона проведення огляду, розголошення, витребування чи вилучення документів, пов’язаних зі здійсненням адвокатської діяльності;
  • гарантія рівності прав з іншими учасниками провадження, дотримання засад змагальності та свободи у наданні доказів, доведенні їх переконливості;
  • захист життя, здоров’я, честі й гідності адвоката та членів його сім’ї;
  • гарантія безпеки під час участі у кримінальному судочинстві;
  • заборона втручання у приватне спілкування адвоката з клієнтом;
  • заборона втручання у правову позицію адвоката;
  • заборона ототожнення адвоката з клієнтом тощо.

Отже, чинним законодавством України та кращою міжнародною практикою адвокату в Україні надано широкі можливості для захисту своїх професійних прав, але теорія і практика розходяться, тому адвокату не завжди вдається захистити свої права та вимагати від держави дотримання зазначених принципів. Саме тому адвокатська спільнота має дедалі більше об’єднуватися та допомагати одне одному, лише тоді можна буде стверджувати, що в Україні сформована сильна та незалежна адвокатура.

Таким чином, можна дійти висновку, що адвокатам в Україні необхідно мати можливість вільно й повною мірою виконувати свої обов’язки з метою ствердження верховенства права, забезпечення доступу до правосуддя та правової допомоги, а також захисту прав людини. Це стане можливим лише у тому випадку, якщо адвокатура буде спроможна себе захистити від протиправних посягань та забезпечити дотримання гарантій адвокатської діяльності (як для кожного адвоката окремо, так і для всієї адвокатської спільноти). На нашу думку, це повинно стати ключовою цінністю для інституту адвокатури майбутнього.

Соціальна відповідальність адвокатури має підвищуватися, але це буде можливим лише у тому випадку, якщо держава враховуватиме думку незалежної самоврядної адвокатури.

Зважаючи на особливу соціальну функцію адвокатури в державі, постає питання щодо надання адвокатом якісної професійної допомоги незахищеним верствам населення, оскільки не кожна особа може собі дозволити найняти кваліфікованого адвоката.

Практика надання адвокатами послуг «pro bono» (від лат. «заради суспільного блага») зародилася в Америці наприкінці XIX століття. Правники усвідомили проблему нестачі безкоштовної юридичної допомоги. В цивілізованих країнах вважається, що адвокат – це соціально відповідальна людина, тому надання професійної допомоги нужденним є частиною професії.

В Європі перші згадки про безкоштовну юридичну допомогу належать до XIII-XIV століття. У цей час французька гільдія адвокатів зобов'язала адвокатів допомагати малозабезпеченим громадянам. Сьогодні послуги «pro bono» у Франції мають характер консультацій. Безкоштовні адвокати для ведення судових розглядів надаються за програмою державної субсидованої юридичної допомоги.

В Ірландії з 2005 р. діє схема «добровільної допомоги». Була створена мережа некомерційних організацій, яка збирає заявки на допомогу та передає їх адвокатам.

У Великобританії з 1997 р. працює координаційний центр «LawWorks». Він обробляє заявки щодо правової допомоги та передає справи фахівцям, які є частиною команди юристів, що обслуговують цей центр.

Наразі Україна, як ніколи, потребує якісної системи надання правової допомоги незахищеним верствам населення. Саме міжнародний досвід може надати відповідь, яким чином її організувати без бюрократичного втручання держави.

Сьогодні можновладці, всупереч здоровому глузду та закону, намагаються ділити адвокатів на касти та втручатися у незалежну діяльність адвокатури. Було створено інститут безоплатної правової допомоги, який намагається розмежувати адвокатуру на дві касти: незалежна адвокатура та безоплатні адвокати, які підпорядковані державно-бюрократичній організації – Координаційному центру з надання безоплатної правової допомоги, що підпорядковується Міністерству юстиції.

Така позиція держави викликає дуже багато запитань, адже в Україні діє незалежна самоврядна організація – Національна асоціація адвокатів України, яка об’єднує всіх незалежних адвокатів, не поділяючи їх на касти, та цілком здатна вирішити питання безоплатної правової допомоги без втручання держави.

Основною проблемою є те, що ми бачимо, як представники влади планомірно намагаються підпорядкувати під свою юрисдикцію незалежну адвокатуру, що призводить до тиску на адвокатів та створює ризик втрати адвокатурою своєї незалежності. Така ситуація є кроком на десятиліття назад.

Безперечно, повинен діяти інститут з надання безоплатної правової допомоги незахищеним верствам населення для можливості кожного громадянина захистити свої права та інтереси, але ці питання повинні вирішуватися адвокатами, а не нав’язуватися з боку держави. Адвокатура має бути незалежним інститутом суспільства, представники якого не повинні входити до складу державних органів та їм підпорядковуватися.

Отже, вважаємо, що ключовою цінністю для кожного адвоката повинна стати соціальна відповідальність перед людьми задля ствердження інституту незалежної від держави адвокатури. Звичайно, це не буде просто, але якщо кожен адвокат поставить перед собою мету приділяти хоча б невеликий відсоток часу для надання правової допомоги незахищеним верствам населення «pro bono» або будуть створені некомерційні організації щодо координації суспільних потреб на безоплатну правову допомогу з урахуванням міжнародного досвіду, необхідності у бюрократичній державній системі надання безоплатної правової допомоги просто не існуватиме.

Висновок

З огляду на вищевикладене, можна підсумувати, що перед майбутньою адвокатурою України стоять складні виклики, але подолати їх можна зміцнюючи ключові цінності, на яких будується сучасна адвокатура: незалежність, законність, повага до клієнта, конфіденційність, компетентність, захист гарантій адвокатської діяльності та соціальна відповідальність перед людьми.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати