Популярні матеріали

11 вересня 2018, 16:59

Іноземці в Україні: особливості працевлаштування

Тетяна Ященко
Тетяна Ященко «EXPATPRO, ЮК» старший юрист

Умови застосування праці іноземних працівників, на відміну від громадян України, визначені окремим розділом Закону України «Про зайнятість населення». Масштабні зміни до цього закону були внесені 23.05.2017 р. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо усунення бар'єрів для залучення іноземних інвестицій», які набули чинності 27.09.2017 р.

Серед найсуттєвіших змін варто виокремити спрощення процедури отримання українськими підприємствами дозволів на застосування праці іноземців. Відтепер роботодавці звільнені від надмірного тягаря стосовно подання до центрів зайнятості Міністерства соціальної політики документів, якими підтверджується наявність вищої освіти в іноземних громадян, довідок про відсутність порушених кримінальних проваджень чи факту притягнення до кримінальної відповідальності на території України, медичних довідок про стан здоров’я іноземного працівника. Однак найважливішою стала зміна логіки надання дозволів на працю іноземців в Україні. Відтепер роботодавці не зобов’язані доводити відсутність на ринку праці України кваліфікованих кадрів-громадян України. Наразі іноземному працівникові необхідно сплачувати заробітну плату відповідного розміру – не менше ніж 10 мінімальних заробітних плат.

Таким чином законодавець відмовився від вимоги до роботодавців щодо пріоритетного пошуку вітчизняних працівників. До вересня 2017 р. роботодавці спершу мали подати запити до територіальних центрів зайнятості для направлення до них безробітних осіб-громадян України на співбесіду. Натомість було встановлено вимоги щодо високого рівня заробітних плат іноземним працівникам, а також було значно підвищено розмір плати за видачу дозволу на застосування праці, що залежатиме від строку, на який оформлюється відповідний дозвіл.

Відповідно до чинної редакції закону у сфері зайнятості населення, існують винятки з правила щодо рівня мінімальної заробітної плати іноземців. Так, законодавець враховує, що існують окремі галузі, в яких існує потреба залучати іноземних громадян для виконання робіт. До таких галузей належить сфера освіти (у разі запрошення на роботу навчальним закладом, акредитованим у встановленому законодавством України порядку) та сфера діяльності громадських об’єднань. Заробітна плата для таких осіб може становити не менше ніж 5 розмірів мінімальних заробітних плат.

До пільгових категорій також відносять засновників (кінцевих бенефіціарних власників (контролерів)), учасників юридичної особи, працівників творчих професій, іноземних ІТ-професіоналів. Для таких працівників заробітна плата має становити не менше ніж 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Для зазначених пільгових категорій іноземних працівників встановлена можливість отримання тривалих дозволів на застосування праці – до 3-х років. З огляду на те, що строк дії посвідки на тимчасове проживання для такої категорії працівників обумовлений строком дії дозволу на застосування праці, посвідку на проживання в Україні вони можуть отримати також строком до 3-х років.

Проте законодавець не збирається зупинятися на цьому. Нещодавно було зареєстровано законопроекти, якими ще більше вдосконалюються питання організації роботи іноземних громадян (Проект Закону про внесення змін до Закону України «Про зайнятість населення» щодо застосування праці іноземців та осіб без громадянства в Україні №7529 та альтернативний проект №7529-1). Відповідними законопроектами пропонується врегулювати питання оплати праці іноземних громадян, прив’язати визначення розміру заробітної плати до прожиткового мінімуму, а не до мінімальної заробітної плати, виключити з переліку пільгових категорій іноземних працівників ІТ-професіоналів, засновників/учасників суб’єктів господарювання, працівників творчих професій.

Зазначеними проектами закону пропонується розв’язання питання контролю за виконанням вимог законодавства щодо фактичної виплати заробітних плат найманим іноземним працівникам. Для цього територіальним органам у сфері зайнятості населення пропонується надати інструмент щодо витребування інформації про сплату єдиного соціального внеску роботодавцями за таких працівників.

З огляду на те, що однією з підстав скасування дозволу на застосування праці іноземних громадян є виявлення факту застосування праці на інших умовах, ніж визначається у дозволі, з метою встановлення факту подання роботодавцем неправдивих відомостей для оформлення дозволу законом мала б бути визначена процедурата підстави для здійснення поточного, періодичного контролю. Однак територіальні центри зайнятості не мають інструментів щодо виявлення таких фактів. Питаннями інспектування та перевірки роботодавців в Україні опікується Державна інспекція праці, до повноважень якої належить проведення перевірок щодо дотримання правил застосування праці (в тому числі іноземних найманих працівників). Тому саме від взаємодії Держпраці та територіальних центрів зайнятості залежить можливість дисциплінування роботодавців.

Поза увагою законодавця залишаються питання щодо поточної неможливості українських фізичних осіб-підприємців залучати до роботи іноземних громадян для виконання певних робіт. Наприклад, відповідно до п. 8-2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення», визначення іноземного ІТ-професіонала сформульовано таким чином, що він може бути працівником (на пільгових умовах) лише юридичних осіб, тоді як всі інші (зокрема, високооплачувані професіонали, іноземні працівники творчих професій) можуть працювати на фізичних осіб.

Також законопроектами пропонується внесення змін до порядку перевірки фактів щодо формування статутного капіталу юридичних осіб, які залучають до роботи іноземних працівників. Сьогодні учасники суб’єкта господарювання, який прагне наймати на роботу іноземних працівників, зобов’язані сплатити статутний капітал у повному обсязі. Таким чином, увага законодавця зосереджується на здійсненні нагляду за дотриманням законодавства у цій сфері, зменшення кількості компаній, створених виключно з метою працевлаштування іноземців та їх легалізації в Україні. Зазначені новели комплексно змінюють статус центрів зайнятості із суб’єкта з виключно сервісними повноваженнями на суб’єкта, який здійснює державне регулювання. Водночас, як у чинному законі, так і в обох запропонованих проектах, відсутній визначений порядок проведення поточного нагляду у сфері застосування праці, а також адекватні способи превенції та реагування.

З огляду на останні тенденції законодавчих змін, найімовірніше, варто очікувати ще більш детального врегулювання питання оформлення іноземних працівників на підприємствах України. Контролю підлягатиме розмір заробітної плати іноземних найманих працівників, умови застосування їхньої праці, правильності нарахування та виплати їм заробітної плати, сплати відповідних внесків і платежів до фондів соціального страхування та місцевих бюджетів.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати