Коментар Голови Конституційного Суду України
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
щодо перспективного плану розвитку Суду
Для реалізації судової реформи в країні зроблено вже чимало. А саме - внесені зміни до Конституції України щодо правосуддя та ухвалено Закон України «Про Конституційний Суд України», що дало старт для розвитку конституційного права і суттєво вплинуло на зміцнення авторитету органу конституційного контролю країни.
Безумовно, Конституційний Суд України вже зазнав суттєвих змін як у порядку його організації, так і в діяльності. Було запроваджено інститут конституційної скарги як одну з форм звернення до органу конституційної юрисдикції, новим предметом розгляду Суду стали також питання, які пропонуються для винесення на всеукраїнський референдум за народною ініціативою. Водночас у Конституційного Суду України тепер відсутнє повноваження офіційного тлумачення законів.
Конституційної скарга – не четверта інстанція судового процесу
Одним з важливих здобутків конституційної реформи є конституційна скарга. Цей механізм є «революцією», адже тепер людина отримала змогу безпосередньо звернутися до Конституційного Суду України з метою захисту своїх конституційних прав, порушених законом.
Порушником конституційних прав людини завжди є держава, в даному випадку – через закон. Конституційна скарга – не четверта інстанція судового процесу, тому вона має містити, зокрема, обґрунтування тверджень щодо неконституційності конкретного закону (його окремих положень) із зазначенням того, яке з гарантованих Конституцією України прав людини зазнало порушення внаслідок застосування цього закону.
Таким чином, конституційна скарга дає можливість громадянам захиститися від свавілля законів через орган конституційного контролю, а тому важливо, щоб люди розуміли, як правильно скористатися цим правом. Необхідно пояснити громадськості, як за допомогою конституційної скарги захистити себе в Конституційному Суді України, і це потрібно робити через комунікацію із суспільством, оскільки саме комунікація є елементом демократії, яку ми захищаємо.
Рішення за конституційними скаргами має подвійний ефект – по-перше, ми визнаємо неконституційним закон і для всіх інших він просто перестає існувати. По-друге, далі людині потрібно дуже ретельно пройти процедуру поновлення свого конституційного права та держава повинна їй відшкодувати моральну та матеріальну шкоду.
Люди мають зрозуміти, що ми стоїмо на захисті їх прав, а не політиків
Завдання Конституційного Суду України – гарантувати верховенство Конституції у правовій системі країни. Водночас майже всі питання, які розглядає орган конституційного контролю країни, мають публічний інтерес. Тобто вони впливають на основи нормативного врегулювання суспільних відносин (особливо в контексті нещодавно запровадженої конституційної скарги).
Рішення Конституційного Суду України мають особливу природу, це ж не суд загальної юрисдикції. Кожне наше рішення має колосальний вплив на правову систему, а деякі рішення – і на фінансову систему також (наприклад, щодо соціальних виплат), вони мають ознаки нормативності. Тому ми повинні дуже зважено підходити до результатів нашої діяльності.
Орган конституційної юрисдикції має приймати рішення на захист Конституції, і громадськість повинна це розуміти. Потрібно детально пояснювати причини ухвалення саме такого, а не іншого рішення, чітко його виписувати, аби не залишати двозначності. Люди мають зрозуміти, що ми стоїмо на захисті їх прав, а не політиків.
Справедливість рішень – це головний критерій діяльності Суду
Питання суспільної недовіри до держави багато років формувалося у свідомості українців. Сьогодні нам критично необхідна ефективна держава, зокрема, в силу того, що в країні йде війна. Втім, ефективною державна влада може бути тільки тоді, коли є обмеженою, це моє переконання як судді. І її обмеження – це Конституція.
Активна комунікація з громадськістю має на меті повернути довіру до органу конституційної юрисдикції країни, і досягти цього можна шляхом ухвалення аргументованих рішень, зрозумілих для громадян. Української державності не існує без ефективної конституційної юстиції, якій довіряють люди. Справедливість рішень – це головний критерій нашої діяльності.
Ми можемо та зобов’язані відправляти правосуддя, але для цього потрібна кваліфікована та ефективна команда
Наше завдання полягає в ефективному захисті конституційних прав і свобод людини і громадянина, а результатом нашої роботи мають бути справедливі та аргументовані Акти Суду. Сьогодні я, як Голова Суду, та судді Конституційного Суду України свідомі того, яка відповідальність лежить на нас, зокрема і в контексті запровадження інституту конституційної скарги.
Хочу зауважити, що іноді одне наше рішення на вагу та значення важить більше ніж тисяча рішень судів загальної юрисдикції. Не треба також забувати і про нашу превентивну функцію. Якщо інші гілки влади знають, що ми працюємо ефективно та справедливо, вони будуть утримуватися від прийняття антиконституційних актів, у тому числі і законів. Звичайно, основна відповідальність покладена на суддів Конституційного Суду України, які ухвалюють Акти Суду. Але величезна відповідальність лежить і на працівниках Секретаріату Суду, і про це не можна забувати.
Ми можемо та зобов’язані відправляти правосуддя, але для цього потрібна кваліфікована та ефективна команда, що забезпечить життєдіяльність Суду як єдиного, здорового, сильного та непоборного організму.
Однак, сьогодні я бачу прогалини у роботі апарату Суду, і, як Голова Суду, відчуваю свою відповідальність за їх усунення задля ефективного здійснення конституційного судочинства.
Головне – це результат
Наразі питання виникають навіть до самої структури Секретаріату Суду. Назви деяких структурних підрозділів є не зрозумілими та не відображають функції та завдання що поставлені перед ними, а у три величезні департаменти умовно втиснуті часом абсолютно неспоріднені функціонально структурні підрозділи.
Важливим питанням є також розподіл обов’язків між структурними підрозділами та уникнення їх дублювання. Крім того, об’єднання підрозділів у Управління виключно на підставі повноважень зробить роботу скоординованою та збалансованою. Для кожного з нас головним має бути якісний результат.
Також актуальним є відсутність чіткого практичного обґрунтування кількості співробітників у структурних підрозділах Секретаріату, зокрема у розрізі виконуваних функцій та навантаження на окремо взятого працівника. Вимога якісно виконувати свої посадові обов’язки має бути однакова для всіх без виключення.
Прийшов час сучасних стандартів в роботі Апарату Суду
Сьогодні відсутність сучасних стандартів в роботі Секретаріату, пов’язаних з розвитком новітніх інформаційно-комунікаційних технологій недопустима. Конституційний Суд має деякі проблеми і у цій сфері. У нас лише тестовий електронний документообіг. Виникають питання у роботі офіційного веб-сайту Конституційного Суду України, зокрема, на сайті наразі відсутня зручна та швидка система пошуку юридичних позицій Суду, що містяться у його актах. Крім того, варто звернути увагу на низьке інформаційне забезпечення роботи Секретаріату Суду, в тому числі щодо імплементації практики конституційних судів європейських держав.
Співпраця Секретаріату та служби суддів має бути орієнтована на досягнення результату
Також хотілося б акцентувати увагу на необхідності інноваційних методів і сучасних правових підходів в організації роботи Секретаріату. Ми маємо налагодити якісну співпрацю між суддями та Секретаріатом, орієнтовану на досягнення результату – утвердження в правозастосовній та організаційній діяльності Суду верховенства Конституції України.
Так, сьогодні не забезпечено належної співпраці працівників Секретаріату, які готують аналітичні матеріали до конституційного провадження, із суддею-доповідачем у справі та його службою. Як результат, це призводить до того, що підготовлені Секретаріатом матеріали не несуть практичної користі для подальшого конституційного провадження, методологічне та наукове забезпечення якого в повному обсязі покладається на службу судді Суду.
При підготовці проектів рішень працівниками Секретаріату застосовуються відмінні від закладених в концепцію майбутнього рішення Суду підходів до проблем конституційного провадження. Часто в аналітичних матеріалах використовується застарілий підхід застосування правових позицій за умови нового правового регулювання, посилання на правові позиції Суду, які були прийняті до набрання чинності новою реакцією Закону «Про Конституційний Суд України» або навіть за часів дії старої редакції Конституції України.
Проблемою також є застаріла формалізована методологія написання працівниками Секретаріату аналітичних матеріалів «під копірку» з абсолютно однаковими методологічними пропозиціями, схоластичним та формально-юридичним характером, що не враховує суті ідей верховенства права і правової держави та низький відсоток використання у аналітичних матеріалах Секретаріату Суду рішень європейських інституцій та органів конституційного контролю інших європейських держав. При цьому навіть за умови використання таких документів працівники Секретаріату Суду в більшості випадків працюють не з першоджерелом, а з перекладом, що ставить під сумнів можливість використання цих матеріалів при підготовці тексту рішень Суду.
Виникає питання кваліфікації працівників Секретаріату
З огляду на все вищезазначене логічним є питання про рівень кваліфікації та професійної підготовки працівників Секретаріату Суду. Так, наприклад, Звичайно, існує проблема у володінні деякими працівниками Секретаріату мовами Ради Європи (англійська та французька) на достатньому рівні. Це значно ускладнює опрацювання Секретаріатом Суду документів інституцій ЄС та рішень зарубіжних конституційних судів. Іншим прикладом є відсутність теоретичних та практичних знань у працівників Секретаріату Суду, які здійснюють методичне та науково-аналітичне забезпечення конституційного провадження, щодо законодавчої процедури, зокрема порядку прийняття законів Верховною Радою України, адже це є необхідним для розуміння суті положення того чи іншого закону, закладеної законодавцем, а також того, чи була порушена процедура прийняття конкретного закону.
Патронатні служби
Крім того, як свідчить практика роботи суддів, є об’єктивна необхідність у чіткому визначенні функціональних обов’язків працівників, які відносяться до посад патронатної служби.
Статтею 92 Закону України «Про державну службу» передбачено можливість створення інших посад патронатної служби окрім посад наукових консультантів та помічника. Тому патронатна служба Голови Суду імперативно не обмежується лише вище згаданими посадами. Наведене підтверджується Постановою Уряду «Питання оплати праці працівників державних органів», (додаток 6 «Розміри посадових окладів працівників патронатних служб у системі правосуддя»), який визначає розмір оплати праці працівників патронатних служб, зокрема, Конституційного Суду України, та передбачає посади, зокрема, керівника патронатної служби, його заступника, прес-секретаря, референта, радника та інших посад, які прямо не вказані в Законі України «Про державну службу».
Так, коли мене обрали Головою Суду, мої повноваження як судді не зменшилися, а до повноважень судді додалися обов’язки Голови Суду. Окрім повноважень Голови я ще є суддею-доповідачем у справах, і їх кількість не менша ніж у інших суддів. Наукові консультанти і помічник виконують доручення судді зі справ конституційного провадження і підпорядковані йому безпосередньо.
Станом на сьогоднішній день методичне та організаційне забезпечення виконання Головою Суду наданих йому повноважень здійснює Департамент організаційної роботи у складі Секретаріату Суду. Проте робота Департаменту є малоефективною, адже не забезпечується належний рівень комунікацій між Головою Суду та структурними підрозділами Секретаріату КСУ. Це призводить до того, що наукові, методичні, аналітичні та інші матеріали, які готуються співробітниками Секретаріату, досить часто належним чином не відображають інформацію, необхідну Голові Суду для здійснення його повноважень.
Слід підкреслити, що наразі відсутні посадові особи патронатної служби, які б забезпечували організаційне, інформаційне, методичне та технічне забезпечення Голови Конституційного Суду України. Зазначені вище функції не можуть бути покладені на наукових консультантів та помічника Голови Суду, адже вони є працівниками його патронатної служби як судді, а не як особи, яка очолює Суд.
Кожному з нас потрібно працювати задля єдиної мети – захисту прав людини, і тоді люди нам повірять
Таким чином, на часі перехід до ефективної структури роботи Секретаріату Суду. Це наш фундамент, основа нашої діяльності, від якої залежить різновекторне забезпечення діяльності Суду. Зробити потрібно немало: оптимізувати структуру Секретаріату Суду, впровадити міжнародні та європейські стандарти в роботі Секретаріату, забезпечити застосування новітніх інформаційно-комунікаційних технологій в організації роботи Секретаріату зокрема та Суду загалом.
Я є прихильником впровадження європейських засад конституційного судочинства та відходу від старих забюрократизованих догм. Саме тому діяльність Суду під час мого керівництва спрямована на впровадження європейського досвіду. Я і надалі робитиму все для того, аби покращити систему захисту прав людини та доступу до правосуддя відповідно до європейських та міжнародних стандартів. Однак для цього вкрай необхідно щоб в Секретаріаті Суду працювали висококваліфіковані професіонали, які мали б можливість та бажання забезпечити організаційно-аналітичний, юридичний та матеріально-технічний супровід діяльності Суду.
Моєю метою є авторитетний, відкритий та демократичний Суд, і я буду робити все залежне від мене, щоб Конституційний Суд України став саме таким. Попереду ще багато роботи, але я готовий до тих викликів, які постануть переді мною. Кожному з нас потрібно працювати задля єдиної мети – захисту прав людини, і тоді люди нам повірять.