Популярні матеріали

21 березня 2018, 10:56

Глобальна деофшоризація та її вплив на ЗЕД

Глобальна деофшоризація, передумови її виникнення

Сьогодні глобальний процес офшоризації економіки поглинув майже всі країни. За даними ОЕСР, щороку світ через офшори втрачає приблизно 20 трлн доларів США, що в середньому дорівнює 10% економіки країн.

Для світових бізнесів такий метод ухилення від сплати податків як виведення грошових коштів в офшори набув великого значення. Передумовою виникнення офшорів є закріплені в законодавстві певних країн норми, які повністю або частково звільняють від оподаткування доходи компаній, отримані поза межами кордонів країни реєстрації. Визначення, чи є компанія офшорною, базується на відсутності у неї господарської діяльності в межах її країни реєстрації.

Насправді, офшори вже набули такої популярності, що з’явилися навіть певні їх види. Найпопулярнішими вважаються класичні офшори, які характерні для Панами, островів Джерсі, Белізу та ін. Компанії, зареєстровані в такому офшорі, використовуються для захисту активів та зменшення податкового тягаря для бізнесу. Компанії з класичних офшорів не мають права провадити будь-яку діяльність у країні їх реєстрації. Характерною рисою класичних офшорів є те, що зареєстровані в такому офшорі компанії сплачують лише фіксований податковий збір. Ці компанії звільнені від податкової звітності.

Наступними за популярністю можна виділити офшори з низьким рівнем оподаткування, які використовуються у Новій Зеландії, Гонконзі, Великобританії та на Кіпрі. Компанії, які надають перевагу таким офшорами, сплачують податки за спрощеною системою оподаткування та повинні вести податкову звітність. Останнім видом офшорів вважаються офшори з рівнем оподаткування вище ніж середній. Вони характерні для Данії, Швейцарії, Естонії та Мальти. Компанії, зареєстровані в таких офшорних зонах, зобов’язані сплачувати всі податки та подавати податкову звітність, завірену аудитором.

Останніми роками світова спільнота дуже стурбована діяльністю офшорних компаній. Кожного року розробляються нові підходи для боротьби з офшорами. Тому справедливо зазначити, що світ розпочав глобальний процес деофшоризації світової економіки.

В широкому розумінні деофшоризація – це протидія розмиванню оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування (анти-БЕПС). БЕПС визначається саме як розмивання оподатковуваної бази та виведення прибутку з-під оподаткування. У вузькому сенсі деофшоризація – це виявлення прибутків, виведених у низькоподаткові й офшорні юрисдикції, та оподаткування таких прибутків (правила КІК).

Якщо виділити ці ознаки в окреме поняття, то деофшоризація – це проведення комплексу заходів на рівні держави в різних її сферах, зокрема у правовій, законодавчій та інформаційній, для зниження чи виключення можливостей розмивання оподатковуваної бази або виведення прибутку з-під оподаткування. Мета деофшоризації полягає у включенні до загальної корпоративної бази оподаткування компаній задля припинення розмивання бази оподаткування.

Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) впроваджує достатньо ефективні механізми деофшоризації. У звіті БЕПС «Про розмивання податкової бази та виводу прибутку з-під оподаткування» запропонована «дорожня карта», яка надає змогу країнам отримувати належний їм прибуток від оподаткування, сприяти покращенню обміну інформацією, неспроможності штучного переводу прибутку в низькоподаткові юрисдикції.

Основні заходи деофшоризації в Україні

Аналізуючи статистичні дані ОЕСР, глобальна деофшоризація набирає обертів. З’являються різні методи боротьби з офшорами, одним з яких є контроль над іноземними компаніями (правила КІК). У 2015 р. ОЕСР та лідери країн Великої двадцятки (G20) висвітлили фінальний звіт щодо Заходу №3 плану БЕПС «Розробка ефективних правил КІК». Цей звіт розкриває основні поняття та напрямки дії в межах розробленої концепції.

Принцип дії правил КІК полягає у виявленні прибутків, виведених в офшорні юрисдикції, та оподаткування таких прибутків. Мета цієї концепції полягає у запобіганні ухиленню офшорних компаній від сплати податків. Реалізація правил КІК забезпечується таким чином: контрольована іноземна компанія, яка зареєстрована в офшорній зоні, повинна оподатковувати свій прибуток в державі контролюючої особи. Виходячи з цієї концепції, виведення прибутку в офшори стає неактуальним і неприбутковим для компанії. Саме в цьому полягає ефект правил КІК: не просто оподаткувати виведені прибутки, але й стимулювати відмову від використання офшорів.

Для української економіки впровадження правил КІК стане ефективним механізмом боротьби з офшорами. Доказом того, що Україна хоче бути «у тренді» щодо глобальної деофшоризації, є зареєстрований у Верховній Раді України законопроект №4636 від 11.05.2016 р. «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо запобігання розмиванню бази оподаткування та перенесенню прибутку в офшорні зони», який передбачає впровадження правил КІК.

Зазначений законопроект вдало вводить основні терміни концепції КІК, «контрольовані іноземні компанії» та «контролююча особа». Під контрольованою іноземною компанією розуміється юридична особа-нерезидент або іноземна структура без створення юридичної особи, зареєстрована в іноземній країні (території), що надає пільговий режим оподаткування (офшорні зони), контролюючою особою якої є резидент України.

Контролююча особа-резидент України – це юридична або фізична особа, яка безпосередньо та/або опосередковано володіє корпоративними правами контрольованої іноземної компанії у розмірі 50% і більше; або її доля такої участі в контрольованій іноземній компанії перевищує 10%, якщо доля участі всіх резидентів України у цій контрольованій іноземній компанії складає 50% і більше.

Також законопроект №4636 визначає певні кваліфікуючі ознаки для визначення країни, яка має офшорні зони. Контролюючі особи обтяжуються обов’язком надавати контролюючим органам відомості про КІК разом з фінансовою звітністю до 1 березня року, що настає за звітним податковим роком.

Ще одне питання, яке має вирішити імплементація правил КІК – це відкритість і доступність інформації про наявні КІК в українському бізнесі. Обов’язок надання такої інформації покладається на резидента України.

Відповідно до вказаного законопроекту, правила КІК не будуть розповсюджуватися на компанії, зареєстровані в країнах, з якими Україна уклала угоди про уникнення подвійного оподаткування.

Загалом, імплементація правил КІК може стати ефективним механізмом деофшоризації, який гармонійно доповнив би чинні правила трансферного ціноутворення. Проте важливо пам'ятати, що впровадження правил КІК в українське законодавство повинно бути розроблено з урахуванням світового досвіду та української дійсності.

Іншим заходом деофшоризації можна вважати обмін податковою інформацією між країнами. Повний та відкритий обмін податковою інформацією забезпечується завдяки певним критеріям. Одним з них є двосторонні угоди про уникнення подвійного оподаткування. Будь-яка угода, стороною якої є Україна, містить положення про обов’язковий обмін податковою інформацією, яким встановлюється, що компетентні органи договірних держав обмінюються інформацією щодо податків.

Свідченням того, що Україна підтримує глобальну деофшоризацію, стала публікація у травні 2017 р. на офіційному сайті Міністерства фінансів України дорожньої карти імплементації Плану дій БЕПС, захід №6 якого передбачає вдосконалення чинних угод про уникнення подвійного оподаткування шляхом включення до них запропонованих правил запобігання зловживанням угодою[8].

Протягом останніх років Україна насправді намагається боротися з виведенням капіталів в офшори, незважаючи на те, що високий рівень тінізації економіки України значно ускладнює державний контроль за рухом капіталів.

Недоліки в системі державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності створюють сприятливий ґрунт для поширення різноманітних схем виведення капіталів з України, які використовуються з метою ухилення від сплати податків, відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом. Отже, будемо сподіватися, що впровадження заходів БЕПС у розрізі правил КІК та обов’язкового обміну податкової інформації стимулюватиме український бізнес відмовитися від виведення прибутків в офшори.

Як глобальна деофшоризація впливає на ЗЕД

Справедливо, що сприятливі податкові умови приваблюють міжнародний бізнес. У компаній з’являється можливість оптимізувати оподаткування своїх прибутків. Звичайно, впровадження офшорних зон у певних країнах лише збагачувало економіки цих країн, створюючи нерівномірний перетік капіталу між країнами. Збагачення економік певних країн завдяки привабливим податковим умовам створює проблеми для світової економіки. Наявність офшорних зон, з одного боку, стимулює провадження зовнішньоекономічної діяльності, але з іншого боку, не створює чесних і справедливих умов для бізнесу.

Сьогодні курс на деофшоризацію тримають майже всі країни світу. Міжнародні правила гри змінюються, до них потрібно пристосовуватися. Наразі використання офшорних структур без їх відповідного декларування стає дуже ризиковим для компаній.

Глобальна деофшоризація вимагає від міжнародного бізнесу провадити свою зовнішньоекономічну діяльність на рівних умовах. Це забезпечить чесні та відкриті правила гри, за яких кожна компанія розвиватиме свою зовнішньоекономічну діяльність. Зникнення офшорів сприятиме рівномірному розподілу податків та інвестицій між країнами. Це буде вигідно як для світової економіки загалом, так і для економіки кожної держави окремо.

В умовах глобальної деофшоризації капітал рухатиметься між країнами на однакових умовах. Це забезпечить приплив капіталу, не надаючи переваги країнам, які мають більш привабливі умови оподаткування. Відтепер світові бізнеси обиратимуть інші умови під час вибору юрисдикції для ведення своєї зовнішньоекономічної діяльності.

Зважуючи всі переваги та недоліки глобальної деофшоризації, можна сказати, що вона матиме позитивний вплив на ведення зовнішньоекономічної діяльності. Встановлення однакових та чесних економічних умов сприятиме залученню інвестицій в країни, незважаючи на те, мають вони пільгові умови для оподаткування чи ні. Сьогодні світова спільнота рухається у напрямку забезпечення припливу капіталу рівномірно у світові економіки, що створюватиме реальні передумови для розвитку зовнішньоекономічних відносин. У світового бізнесу з’явиться більше можливостей для вибору юрисдикції здійснення своєї зовнішньоекономічної діяльності.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати