21 грудня 2016, 14:34

Етика юриста

До питання про тактику поведінки юриста щодо допомоги жертвам насильства у сім’ї

Опубліковано в №51 (549)

Сергій Бреус
Сергій Бреус в. о. директора Четвертого київського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги

До центрів і бюро безоплатної правової допомоги часто звертаються особи, які так чи інакше постраждали від насильства у сім’ї або знають про такі випадки серед своїх родичів, друзів, сусідів та шукають юридичні механізми вирішення сімейної драми.

Зазвичай здійснення насильницьких дій щодо членів родини є тривалим у часі, багатоактним процесом. Отже, жертви домашнього насильства досить довгий час перебувають у ситуації постійного психологічного стресу, а іноді й страху за своє життя, здоров’я чи життя і здоров’я своїх близьких, передусім дітей. Звернення за допомогою до юриста у такому випадку відбувається лише після повного вичерпання доступних для пересічної людини традиційних морально-етичних, психологічних механізмів вирішення конфлікту.

Окремі характеристики жертви насильства у сім’ї

З одного боку, жертва родинного насилля часто перебуває у стані глибокого розпачу і відчаю, не бачить конструктивного виходу з ситуації, що склалася. З іншого боку, для такої особи нерідким є острах перед громадським осудом, що може виникнути в результаті розголосу фактів насильницьких дій у родині (особливо щодо дітей), а також побоювання щодо потужних каральних механізмів держави, першочергово у вигляді притягнення до кримінальної відповідальності агресора, застосування яких, крім заслуженого покарання одного з членів родини, може призвести до повного руйнування родинних зв’язків, втрати соціального становища усіх членів родини, зламаних людських доль, а іноді й до повного соціального остракізму.

Крім того, непоодинокими є випадки, коли поведінка жертви домашнього насилля характеризується високим ступенем віктимності. Особа своїми діями у різний спосіб погіршує власне становище, провокує агресора на активні дії. Серед таких дій слід назвати залишення жертви з нападником наодинці або без дорослих (повнолітніх) свідків; використання у побутовому спілкуванні з агресором образливих чи навіть нецензурних провокуючих висловів; небажання покинути помешкання спільного проживання (наприклад, з суто економічних міркувань щодо долі спільного набутого майна або через відсутність альтернативного місця для проживання).

Також жертвам домашнього насильства часто притаманні дві крайні форми поведінки. У окремих випадках така особа схильна приховувати факти протиправних дій когось із членів своєї родини, так чи інакше виправдовувати протиправну поведінку агресора аж до того моменту, коли такими агресивними діями наноситься істотна шкода самій особі, її дітям тощо (наприклад, наносяться тяжкі тілесні ушкодження). У такій ситуації до юристів зазвичай первинно звертається навіть не сама жертва, а її родичі, друзі чи інші близькі люди.

Друга крайність прояву поведінки жертви насильства у сім’ї, з якою може зустрітися юрист – це глибока ненависть до агресора, емоційно підкріплене відчуття «справедливого гніву», мстивості, тобто бажання у будь-який спосіб (легальний чи нелегальний) його покарати. У такому випадку юрист може зустрітися з ситуацією, коли особа, переповнена вказаними вище почуттями, може сприймати саме юриста як певного спільника, який допоможе найболючішим чином помститися кривднику.

Тактика поведінки юриста

Яким би чином не поводила себе жертва домашнього насильства чи особи, які звернулися від її імені, слід пам’ятати, що юрист – це передусім висококваліфікований фахівець-правознавець. Він не може виступати ані як спільник у задуманих жертвою планах помсти, ані як сповідник чи професійний психолог, який полегшує душевні страждання людини.

Наша правова і психологічна грамотність найкраще виявляється під час взаємодії з жертвою насильства у сім’ї у випадку, коли ми уникаємо психологічної ідентифікації, повного емоційного залучення і єднання з такою особою. Проте ми виявляємо на загальнолюдських етичних засадах ввічливе співчуття і слова підтримки нашому клієнту, залишаючись на позиціях чіткого юридичного раціоналізму.

Такий підхід дозволяє встановити юридичну природу і належним чином юридично кваліфікувати ситуацію, у якій перебуває клієнт; ідентифікувати ознаки віктимності у проявах поведінки жертви насильства з метою напрацювання порад з їх подальшого усунення; розробити тактику юридично вивірених дій, що допоможуть, у першу чергу, вивести з небезпечної для життя і здоров’я (як фізичного, так і психологічного) ситуації усіх членів відповідної родини, які страждають від дій агресора.

Тільки після того, як усі жертви домашнього насильства гарантовано опиняться у безпеці, слід розпочинати правові дії щодо притягнення агресора до адміністративної, а можливо, й кримінальної відповідальності. Інакше поради чи дії юриста можуть спричинити нову хвилю насильницьких дій з боку агресора щодо своїх жертв. Такий розвиток подій, вочевидь, є неприпустимим.

Оскільки домінуючою формою вітчизняної масової правової культури залишається правовий нігілізм, досить частими є випадки, коли жертви насильства у сім’ї погано обізнані як зі своїми правами, так і щодо існуючих механізмів захисту їх прав та законних інтересів та механізмів притягнення агресора до юридичної відповідальності.

Отже, юристу слід звертати особливу увагу на правопросвітницькі дії, детально роз’яснювати жертві насильства зміст відповідного законодавства, наприклад, щодо можливостей звернення до органів Національної поліції, зміст положень Закону України «Про попередження насильства у сім'ї» тощо. Також юристу варто знати контактні телефони та адреси громадських організацій, соціальних та лікувальних закладів, розташованих у відповідному населеному пункті, до яких може звернутися жертва домашнього насилля у разі гострої потреби у їжі, одязі, місці для тимчасового безоплатного проживання, медичній чи психологічній допомозі тощо.

Таким чином, від ефективності дій юриста у наданні правничої допомоги жертвам сімейного насильства залежить не тільки питання притягнення агресора до належної юридичної відповідальності, але часто-густо й життя, здоров’я та безпека жертв домашнього насильства.

218x90БанерБезоплатнаПравоваДопомога

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати