26 лютого 2018, 18:04

«Допоки це буде відбуватися?»

або проблематика скасування арешту на майно у разі закриття кримінального провадження

Ірина Шапошнікова
Ірина Шапошнікова помічник юриста практики кримінального права АО "Вдовичен та партнери"

Кримінальне провадження закрито, а питання повернення арештованого майна не вирішено? Що робити у такому випадку?

«Буква» закону

Чинний Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК України) передбачає чіткий порядок накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження, проте містить прогалину у порядку скасування арешту на майно у разі закриття кримінального провадження та завершення досудового розслідування.

Так, ст. 174 КПК України визначає два механізми скасування арешту на майно:

  1. Постановою прокурора про закриття кримінального провадження;
  2. Рішенням суду (ухвалою слідчого судді).

Незважаючи на те, що КПК України передбачає обов’язок прокурора вирішити долю арештованого майна у разі закриття кримінального провадження, на практиці досить часто прокурори оминають це положення. Так, ст. 174 КПК України зазначено, що розгляд клопотання про скасування арешту на майно можливе під час досудового розслідування або судового провадження. Таким чином, розгляд такого клопотання поза межами досудового розслідування та судового розгляду, чинним КПК України не передбачено.

Тоді, постає питання, як діяти захиснику чи власнику майна, на яке накладено арешт, щоб відновити своє порушене право власності?

«Дух» закону

На практиці зустрічаються декілька варіантів вирішення даного питання:

I. Скасування арешту слідчим суддею

КПК України не передбачає механізм звернення до суду для скасування арешту на майно після закриття кримінального провадження у порядку ст. ст. 174 чи 303 КПК України. Так, у слідчого судді відсутні повноваження щодо прийняття будь-яких судових рішень після закінчення досудового розслідування.

Проте, як свідчить численна судова практика, захисник чи власник майна звертаються до слідчих суддів з метою скасування арешту на майно в порядку ч. 1 ст. 174 та
п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України. Так, одні слідчі судді відмовляють у задоволенні, інші – задовольняють скарги та клопотання, посилаючись на загальні засади кримінального провадження та на Конвенцію про захист прав і основоположних свобод.

З Єдиного державного реєстру судових рішень бачимо, що чимало звернень з клопотанням про скасування арешту на майно до слідчого судді подаються у порядку
ст. 174 КПК України.

Серед такої практики можна виділити ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 22.05.2017 року у справі № 757/22584/17-к, якою слідчим суддею задоволено клопотання та скасовано арешт на майно.

Інше рішення суду ухвалено слідчим суддею Печерського районного суду від
10.11.2016 року у справі № 757/38788/16-к, яким було відмовлено в задоволенні клопотання про скасування арешту, з огляду на те, що досудове розслідування в кримінальному провадженні завершено, а тому слідчий суддя позбавлений можливості надати оцінку по доводам клопотання про скасування арешту майна.

Окрім цього, існує практика звернення до слідчого судді з вимогою про скасування арешту в порядку ст. 303 КПК України.  

Так, можна виділити ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 30.03.2017 року у справі № 757/13555/17-к, ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 02.10.2017 у справі № 644/10344/16-к, ухвалу Вінницького міського суду від 31.08.2017 року у справі № 127/17575/17.

Однак, у резолютивних частинах ухвал, винесених за результатами розгляду скарг, слідчий суддя зобов’язував прокурора, що здійснював досудове розслідування у кримінальному провадженні, скасувати арешт на майно, тоді як кримінальне провадження уже закрито. З огляду на те, що прокурор може вирішити питання скасування арешту на майно лише у постанові про закриття кримінального провадження, то постає питання: якими нормами КПК України слід керуватися прокурору, у якій формі прийняти процесуальне рішення про скасування арешту на майно, якщо постанова про закриття кримінального провадження уже була винесена? Так як досудове розслідування у кримінальному провадженні закінчено, логічно, що у прокурора немає повноважень вирішення будь-яких питань поза межами досудового розслідування.

II. Оскарження постанови прокурора про закриття кримінального провадження

Так як КПК України передбачає можливість оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження, то існує варіант оскарження такої постанови в порядку
п. 3 ч. 1 ст. 303 КПК України з мотивів не вирішення питання про скасування арешту майна.

Однак, такий варіант може підійти виключно особам, які мають право оскаржувати постанову про закриття кримінального провадження: заявнику, потеплілому чи законному представнику, підозрюваному, його захиснику чи законному представнику. Як показує практика, найчастіше арешт накладається на майно осіб, які не належать до кола осіб, що можуть оскаржувати постанову.

Окрім цього, якщо стороною захисту було проведено тривалу та кропітку роботу, спрямовану на закриття кримінального провадження, то скасування постанови буде нелогічним кроком.

III. Скасування арешту на майно в порядку адміністративного судочинства

Часто з метою скасування арешту на майно захисник чи власник майна звертаються до адміністративного суду з позовом про скасування арешту на майно до слідчого органу, працівниками якого винесена постанова про закриття кримінального провадження.

Однак, Вищий адміністративний суд України висловив свою позицію щодо цього питання. У науково-консультативному висновку щодо неналежності окремих категорій спорів до юрисдикції адміністративних судів від 10.04.2014 року передбачено наступне положення: усі питання, що стосуються арешту майна, накладеного як засіб забезпечення кримінального провадження (накладення, зміна, скасування) є кримінально-процесуальними правовідносинами і повинні вирішуватися судом, що розглядає кримінальну справу.

Спори щодо зняття арешту на майно, який накладено в порядку кримінально-процесуального судочинства і обтяження на який не знято, хоча провадження у кримінальній справі закінчено з виправданням власника майна або закрито не належать до юрисдикції адміністративний судів. Такі спори повинні розглядатися в межах кримінального судочинства та вирішуватися ухвалою суду, який вирішував кримінальну справу.

Таким чином, звернення до адміністративного суду не поновить права особи, на майно якої накладено арешт. В адміністративного суду відсутні повноваження щодо розгляду спорів про скасування арешту, накладеного в рамках кримінального провадження.

IV. Скасування арешту майна в порядку цивільного судочинства

Якщо скасувати арешт у порядку кримінального процесуального судочинства не вдається, то своє право власності можна захистити шляхом звернення до суду в порядку цивільного судочинства з позовом про звільнення майна з-під арешту.

Така позиція також рекомендована у вищезгаданому науково-консультативному висновку щодо неналежності окремих категорій спорів до юрисдикції адміністративних судів Вищого адміністративного суду України від 10.04.2014 року.

Про правильність такої позиції свідчить численна судова практика: рішення Київського районного суду м. Одеси від 23.10.2017 року у справі № 520/11048/17, рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 19.07.2017 року у справі
№ 369/11000/16-ц.

Тим не менш, хочеться звернутись до законодавців з питаннями:

  • чому громадянин вашої країни, після закриття кримінального провадження, тобто з якого знято будь-які підозри та обвинувачення, не може повернути належним чином у власність майно, а повинен ще звернутися для цього в суд (а це зараз недешеве «задоволення»)?
  • коли держава почне «працювати на суспільство», а не за рахунок судових зборів наповнювати бюджет країни?

І хоч юридична спільнота, на чолі з адвокатами, знайшла вихід, як законним шляхом «перескочити» такі прогалини в законодавстві та як захистити права та свободи клієнтів, існує реальна потреба забезпечення законодавства України, єдності «духу» і «букви» закону.  А поки залишається сподіватись, що наші законодавці (урядовці) звернуть увагу на вказані прогалини у законодавстві та внесуть відповідні зміни до КПК України, які врегулюють ці питання.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати