28 січня 2019, 14:35

Державні vs приватні виконавці: взаємодоповнення чи протистояння?

Опубліковано в №4-5 (658-659)

Жанна Заєць
Жанна Заєць «Sayenko Kharenko, ЮФ» юрист

Прийняттям у 2016 р. нових законів «Про виконавче провадження» та «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» в Україні поряд з існуванням державних виконавців було запроваджено інститут приватного виконавця. Передбачалося, що зазначені зміни допоможуть наблизити систему виконавчої служби до європейських стандартів (як відомо, у Великобританії, Франції, Польщі, Болгарії, Нідерландах приватні виконавці функціонують вже досить давно), зменшити навантаження на державних виконавців, а отже, підвищити якісний та кількісний показник виконання судових рішень.

Забезпечення рівноцінної конкуренції між державними та приватними виконавцями судових рішень як однієї з необхідних умов підвищення ефективності виконавчого провадження запроваджено Стратегією реформування судоустрою, судочинства та суміжних правових інститутів на 2015–2020 рр., схваленою Указом Президента України від 20.05.2015 р. №276/2015.

Водночас, з огляду на фактично паралельне існування державних та приватних виконавців в українській системі примусового виконання судових рішень, достатньо часто виникають спірні ситуації за участю приватних та державних виконавців, причиною яких є прогалини законодавства та неоднозначне його тлумачення при правозастосуванні. Зважаючи на зазначене, вважаємо за доцільне висвітлити підхід Великої Палати Верховного Суду (далі — ВП ВС) до вирішення цього питання.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати