15 січня 2019, 14:49

Чому народні депутати не бояться адмінпротоколів про корупцію?

Опубліковано в №1 (655)

Регіна Гусейнова
Регіна Гусейнова «Юстем, АО» партнер

Всі рівні перед законом (щоправда, дехто рівніший)

Ст. 24 Конституції України декларує, що всі громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. На прикладі правопорушень, пов’язаних з корупцією, з’ясуємо, чому на практиці це не завжди так. Що є причиною цього: низький рівень законодавчих актів чи умисне та свідоме формування нерівних умов для притягнення до відповідальності?

Отже, суб’єктами, на які поширюється адміністративна відповідальність за правопорушення, пов’язані з корупцією, є коло осіб, визначених ч. 1, 2, 3, 4, 5 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції»:

  • особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
  • особи, які постійно або тимчасово обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або спеціально уповноважені на виконання таких обов’язків в юридичних особах приватного права, незалежно від організаційно-правової форми;
  • інші особи, які не є службовими особами та які виконують роботу або надають послуги відповідно до договору з підприємством, установою, організацією, у випадках, передбачених цим Законом;
  • кандидати у народні депутати України, зареєстровані в порядку, встановленому Законом України «Про вибори народних депутатів України»;
  • кандидати на пост Президента України, зареєстровані в порядку, встановленому Законом України «Про вибори Президента України»;
  • кандидати в депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад; кандидати на посади сільських, селищних, міських голів та старост;
  • фізичні особи, які зазначені у ч. 5 Закону.

Гл. 13 А Кодексу про Адміністративні Правопорушення передбачає притягнення до відповідальності за такими статтями:

  • ст. 1724 порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності;
  • ст. 1725 порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків;
  • ст. 1726 порушення вимог фінансового контролю;
  • ст. 1727 порушення вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів;
  • ст. 1728 незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв’язку з виконанням службових повноважень;
  • ст. 1729 невжиття заходів щодо протидії корупції.

Зрозуміло, що санкції вищезгаданих статей, окрім штрафів у розмірі від 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, передбачають позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю строком на 1 рік. Перед законом мають бути рівними всі суб’єкти, на які поширюється дія закону. Проте на практиці цього не буває.

Наслідком складеного протоколу про адміністративне порушення та винесення рішення суду про притягнення до відповідальності буде звільнення з роботи та заборона обіймати певні посади на визначений судом час для певного кола суб’єктів, на які поширюється антикорупційне законодавство, а також відсутність подібних наслідків для інших суб’єктів.

Адмінпротокол для держслужбовця — це крах багаторічної кар’єри

Державні службовці всіх категорій та рангів будуть звільнені протягом 3-х днів з моменту набрання чинності рішенням суду щодо притягнення державного службовця до адміністративної відповідальності за корупційне або пов’язане з корупцією правопорушення, відповідно до ч. 3 ст. 84 Закону України «Про державну службу», дія Закону України «Про Державну Службу» поширюється також на детективів НАБУ, які згідно зі ст. 10 Закону України «Про Національне Антикорупційне Бюро» є державними службовцями.

Головне для силовиків у боротьбі з корупцією — не вийти на самих себе

Працівники прокуратури, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про прокуратуру», також підлягають звільненню у разі набрання чинності судовим рішенням про притягнення прокурора до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення, пов’язане з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції». Працівники Національної поліції теж підлягають звільненню у разі набрання чинності рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов’язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, згідно з п. 10 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Ст. 19 Закону України «Про Службу безпеки України» містить подібну норму, в якій зазначено, що працівники Служби безпеки України (крім військовослужбовців), яких притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов’язаного з порушенням обмежень, передбачених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції», або кримінального правопорушення, звільняються зі служби у 3-денний строк з дня одержання відповідним органом Служби безпеки України копії відповідного судового рішення.

Чого сильніше бояться судді: НАЗК чи Страшного Суду?

Схожа норма міститься в Законі України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно суддівської гілки влади, де підставою для дисциплінарних стягнень суддів, відповідно до ч. 15 ст. 106, є визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у встановлених законом випадках.

Народні депутати не бояться ні чорта, ні покарання за корупційне правопорушення

Однак для народних депутатів України немає подібних наслідків, вони лише збідніють на штраф, оскільки п. 3 ст. 4 Закон України «Про статус народного депутата» однією з підстав дострокового припинення депутатських повноважень визначає лише набрання чинності обвинувальним вироком. Припинення повноважень народного депутата не передбачається на підставі вчинення адміністративного корупційного правопорушення, пов’язаного з порушенням обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції».

У депутатів місцевих рад ситуація дещо інша. Згідно з п. 7 ст. 5 Закону України «Про депутатів місцевих рад», серед підстав для дострокового припинення повноважень є набрання чинності рішенням суду, яким його притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, та застосовано покарання або накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування. Особливої уваги заслуговує «застосовано покарання або накладено стягнення у вигляді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов’язана з виконанням функцій держави чи місцевого самоврядування». Таким чином, якщо судом буде прописана саме така санкція, то навіть у разі наявності правопорушення депутат місцевих рад продовжуватиме виконувати повноваження.

Отже, рівність перед законом (зокрема, Законом України «Про запобігання корупції») є лише декларативною. В реальному житті народні депутати відбудуться «легким переляком». Необхідність імперативного мандату депутатам вже настільки актуальна, що її потрібно було вводити ще вчора.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати