Популярні матеріали

11 жовтня 2017, 12:36

Чим далі Крим, тим ближче санкції…

Андрій Селютін
Андрій Селютін «Arzinger, АО» партнер, керівник Південно-українського філіалу
Максим Медвідь
Максим Медвідь «Arzinger, АО» адвокат, юрист

У липні 2017 р. Президент США Дональд Трамп підписав Закон про розширення санкцій проти Росії. Конгрес США обґрунтовував необхідність прийняття нових санкцій у зв'язку з військовими подіями на території України (зокрема, окупацією Криму).

Загалом, санкції полягають в обмеженні постачання товарів, послуг і технологій, які потрібні для реалізації проектів з розробки глибоководних родовищ нафти, а також родовищ в Арктиці та видобутку зі сланцю; постачання технологій і послуг для будівництва трубопроводів; можливості інвестувати у держвласність РФ на суму понад 10 млн дол. США.

Наприкінці вересня Мінфін США посилив санкції, скоротивши терміни кредитування фізичних та юридичних осіб, які перебувають під санкціями США.

У зв'язку з окупацією Криму, ЄС до 23.06.2018 р. продовжив дію санкцій, які передбачають, зокрема:

  • заборону компаніям і приватним особам з ЄС на діяльність у Криму в торговельно-економічній, фінансовій та інвестиційній сферах, енергетиці, туристичної галузі;
  • заборону експорту певних товарів і технологій кримським компаніям або для використання в Криму;
  • заборону імпорту товарів з Криму, за винятком тих, які мають сертифікат походження з України.

Нещодавня ситуація з постачанням газотурбін Siemens у Крим через РФ є яскравим прикладом дії санкцій. Реакція ЄС не змусила на себе чекати. Таким чином, вже менше ніж через місяць після поставки були застосовані санкції до осіб, причетних до передачі газотурбін із РФ до Криму.

Німецький концерн Siemens встиг вистрибнути з палаючого поїзда санкцій, вказавши на необізнаність щодо задумів російських партнерів. На підтвердження своєї позиції вони навіть звернулися до суду.

Україна у своєму арсеналі також має важелі впливу, зокрема, у вигляді санкцій РНБО та спеціальних санкцій, передбачених ст. 37 «Про зовнішньоекономічну діяльність». Якщо перші приймаються і скасовуються на вищому рівні та мають політичний характер, то з другими можна та потрібно боротися, а головне – їх можливо уникнути.

Спеціальні санкції за вуаллю службової таємниці

Спеціальні санкції приймаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням ДФС, НБУ, АМКУ, ДАСУ та правоохоронних органів.

Останнім часом почастішали випадки застосування санкцій за поданням СБУ. На відміну від інших держорганів, СБУ зазвичай обґрунтовує необхідність застосування санкцій до суб’єкта господарювання «загрозою національній економічній безпеці України». На запити підприємств щодо підстав застосування санкцій СБУ відповідає про неможливість розкриття інформації, оскільки вона є службовою таємницею.

У таких випадках бізнесу доводиться аналізувати власну діяльність та виявляти можливі ризики або порушення, які були допущенні під час господарської діяльності.

Насамперед, під санкційний мікроскоп держслужб потрапляють компанії РФ або їх афілійовані особи (особливо ті, що були помічені у відносинах із Кримом).

Бізнес із Кримом: бути чи не бути?!

Певний час після окупації Криму підприємці, які вели бізнес із півостровом, продовжували постачання/закупівлю товарів за звичайною схемою до моменту визнання Криму спеціальною економічною зоною.

У 2014 р. Крим було визнано спеціальною економічною зоною, відповідно до Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» (далі – Закон про ВЕЗ). Цим законом визначаються особливості взаємодії між материковою частиною держави та Кримом (у тому числі порядок ведення господарської діяльності).

Здавалося б, питання більш-менш вирішено, проте вже у грудні 2016 р. Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №1035 щодо заборони здійснення поставок товарів (робіт, послуг) на/з території Криму.

Трейдери потрапили у ситуацію, коли поставляти на/з території України до Криму заборонено, а з Росії – вважається порушенням Закону про ВЕЗ та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», що є підставою для застосування спеціальних санкцій.

Однак нещодавно положення Постанови КМУ №1035 про заборону постачання продукції до Криму було оскаржено до суду. Так, Київський апеляційний адміністративний суд у справі №826/9502/16 від 14.06.2017 р. підтвердив законність рішення суду першої інстанції в частині визнання незаконним п. 1 Постанови №1035, що забороняє взаємовідносини з Кримом щодо постачання продукції.

На сьогодні Вищим адміністративним судом України у зазначеній справі відкрито касаційне провадження. Варто зауважити, що при цьому Кабмін не клопотав про призупинення дії постанови Київського апеляційного адміністративного суду, тобто пункт про заборону постачання у Крим не діє.

Фактично, враховуючи відсутність заборони на постачання, наразі компанії можуть співпрацювати з Кримом відповідно до Закону про ВЕЗ. Закон про ВЕЗ передбачає, зокрема, обов’язковість здійснення перетину кордону з півостровом лише у визначеному пункті пропуску «Чонгар». В іншому випадку суб’єкт господарювання вважатиметься таким, що порушив Закон про ЗЕД, та до нього можуть бути застосовані спеціальні санкції.

Чи всі потраплять під ніж?

В суспільстві існує певна омана щодо абсолютної заборони взаємовідносин із Кримом чи навіть із РФ. Насправді, велика кількість компаній продовжує працювати з Росією, а російські компанії вести – бізнес в Україні. Головне правило – дотримуватися українського законодавства.

Іншими словами, дотримуватися українського законодавства – це не визнавати Крим російським, тобто порушувати російське законодавство. Таким чином, російському бізнесу доводиться обирати: вести бізнес із материковою частиною України та забути про Крим, або, навпаки, з Кримом, але без України.

З цього приводу чітко висловився Герман Греф, голова правління «Сбербанк», який запевнив, що не буде працювати в Криму, допоки він не повернеться під контроль України. Щоправда, від спеціальних санкцій МЕРТУ «Сбербанк» врятувався, проте від санкцій РНБО не вдалося. 15.03.2017 р. Указом Президента України було введено в дію Рішення РНБО щодо застосування санкцій до 5-ти російських банків, у тому числі до «Сбербанку».

Заради справедливості, зауважимо, що санкції ввели на 1 рік та лише щодо виводу капіталів за кордон.

Важливим аспектом є те, що територія ВЕЗ «Крим» не поширюється на виняткову морську економічну зону України, а саме: на територіальне море України та прилеглі зони, протоки, що використовуються для міжнародного судноплавства, континентальний шельф, відкрите море, режим островів і міжнародний район морського дна, а також на повітряний простір над півостровом Крим, визначений відповідно до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 р.

Законом не заборонено, наприклад, займатися рибною промисловістю або добувати корисні копалини в межах території Криму. Однак у Росії своє бачення ситуації. У квітні цього року російською стороною було затримано українське риболовецьке судно «Рибак Херсона» за порушення держкордону, з поглибленням на 400 м нібито на територію РФ.

З розширенням санкцій з'являються нові схеми їх обходу. Нещодавно в деяких ЗМІ поширилася інформація про постачання зернових з території півострова за участю українських морських перевізників. Проте є невеличкий нюанс – судна перевізника у порти Криму не заходили, вантаж їм підвозили. Оскільки судна виконують функцію плавучого елеватора, перевантаження – це лише питання техніки.

Висновки

Перелік осіб і вид санкцій, що застосовуються ЄС та США до РФ, набагато ширші й впливовіші, ніж українські. До того ж Україна дуже обережно підходить до питання застосування санкцій. Зокрема, Верховна Рада так і не проголосувала за введення санкцій щодо групи компаній «Роснефти», хоча останні ще у 2014 р. потрапили під санкції ЄС та США.

Незважаючи на це, держава продовжує впроваджувати все нові й нові санкції щодо осіб, причетних до окупації Криму та східних територій. При цьому залишаються дієві механізми, які дають можливість співпрацювати з бізнесом півострову. Однак потрібно бути готовим, що інакше врешті-решт постане вибір: працювати з українським Кримом та Україною чи з російським Кримом без України.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitter, Linkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати