Практичне заняття – навчальне заняття на якому формуються насамперед вміння і навички, способи мислення застосування теоретичного матеріалу шляхом індивідуального виконання практичних завдань різної складності. Також корегування освітньої діяльності, сприяння формуванню професійної компетентності. Бінарне заняття проводиться з метою реалізації міждисциплінарних зв’язків. Як творчість двох викладачів та учасників, що у свою чергу сприяє формуванню креативної компетентності. Алгоритм – це послідовність точно визначених дій, що однозначно призводить до вирішення поставленого завдання.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Термін «алгоритм» походить від слова «algorithmi» – латинської форми написання імені великого математика Мухаммеда ібн Муси аль-Хорезмі. Видний вчений середньовічного Сходу розробив правила арифметичних дій над числами у десятковій системі числення. Алгоритм задає дискретний (покроковий) процес, що починається певним чином й призводить до отримання запрограмованого наслідку за кінцеве число кроків. Інструкцій, що описують порядок дій виконавця для досягнення певних наслідків.
В інформатиці інструкцією називають алгоритмом, якщо вона складається із скінченної послідовності команд, спрямованих на отримання певного наслідку. Властивостями алгоритму є дискретність, також визначеність (детермінованість), виконуваність, скінченність, результативність і масовість. Опис алгоритму може бути: словесний; у вигляді таблиць схем, малюнків чи блок схем; навчального алгоритму мови (псевдокоду); мовою програмування.
Для правників, позитивні наслідки матиме міждисциплінарне (бінарне) заняття із впровадження активних методів навчання. Складовою частиною методу навчання є прийом, оскільки метод навчання являє собою систему алгоритмізованих дій – спосіб діяльності викладача і тих, хто навчається. Основою заняття має бути судова практика Верховного Суду, що аналізуються за технологією «Дискусія» чи «Дискусія», а також прийому «Сократівська бесіда». Запитання і відповіді на них формують звичку до роздумів над проблемами прав людини у правовій державі та їх захистом у судовому порядку. Викладач ставить запитання, а учасники бесіди обговорюють їх і вирішують конфлікт. Практичне заняття має бути забезпечене методичними матеріалами, необхіднім інструментарієм, інструкціями. У плані-конспекті заняття, визначається тема, мета, тип зняття, його етапи, види діяльності учасників із щохвилинною структурою тощо. У структурі практикуму домінує самостійна робота. Формулюються практичні завдання різної складності та подальшої самостійної роботи.
Практичне заняття проводиться з метою інтелектуального спілкування між його учасниками скрізь призму розвитку їх здібності до самостійного і нестандартно правничого мислити. Також удосконалення професійної та мовленнєвої компетентності, практичної майстерності, здобуття педагогічного професіоналізму, практичних навичок і умінь впровадження інтерактивних технологій як засобу демократизації освітнього процесу. Участь у занятті свідчить про ступінь відповідальності його учасників за власну професійну компетентність і сприятиме організації освітньої діяльності та формуванню правосвідомості. Учасники заняття мають дотримуватися прийнятими правилами спільної інтелектуальної діяльності. Після проголошення вступного слова викладача презентуються як неігрових, так і ігрових (імітаційних) методів навчання.
По-перше, презентуємо імітаційні вправа за методом обробки кореспонденції (Basket method). Учасники виконують роль адвоката, позивача, медіатора і здійснюють необхідні дії у зв’язку з отриманням ними документів: заяви, наказу, службової записка, листа, позовної заяви чи кореспонденції тощо. Презентуємо інтелектуальний бліц-турнір по темі заняття.
По-друге, презентуємо метод аналізу конкретної ситуації – критичний аналіз правової ситуації. Учасники обирають напрями дій по ситуації «Право на відпустку». У квітні Р. була прийнята на роботу бухгалтером, на умовах трудового договору. 18 березня наступного року подала заяву про надання щорічної відпустки без зазначення терміну її тривалості. 18 березня видається наказ щодо надання щорічна відпустка з 19 березня. Цей метод виконує різні функції і визнається інструментом дослідження і вивчення, оцінки і вибору, навчання і виховання. В процесі аналізу конкретної ситуації, попереднє рішення впливає на наступне, а наступне на попереднє. Хибне рішення призводить до негативних наслідків. Перевага цього методу у простоті організації заняття та ефективності його наслідків. Конкретна ситуація – це подія, що має елемент конфлікту чи проблеми правозастосування. Характерними рисами є невизначеність й проблемність, прогалини правозастосування. Застосовуються:
- ситуації-вправи;
- ситуації-ілюстрації;
- ситуації-оцінки;
- бліц-ситуації;
- міждисциплінарні ситуації.
До конкретної ситуації необхідно сформулювати 5-7 запитань-завдань. У процесі аналізу конкретної ситуації відбувається презентації варіантів її вирішення, їх обговорення, а також рецензування. Цей метод розвиває аналітичне мислення, формує вмінні застосовувати правові приписи, аргументувати своє рішення, формулює алгоритм вирішення конкретної ситуації. Також сприяє формуванню професійної компетентності щодо певних правових проблем.
По-третє, презентуємо метод інциденту. Учасники обирають напрями дій по ситуації «Поділ відпустки». 18 березня видано наказ щодо надання щорічна відпустка бухгалтеру Р. з 19 березня на 4 календарні дні. На заяві резолюція керівника «до наказу». Цей метод є модифікацією методу аналізу конкретних ситуацій – дещо спрощений варіант імітації професійної діяльності. Також має назву – метод випадків. Отриманої інформації не достатньо для прийняття обґрунтованого рішення. Однак, приймати обґрунтовані й виважені рішення, не обтяжуючи себе зайвою інформацією, визнається мистецтвом. Впроваджується як для розвитку вміння оптимально вирішувати конфлікт інтересів в екстремальній ситуації, так і в контексті аналізу судової практики.
По-четверте, презентуємо метод «мозкового штурму». Учасники обирають напрями дій по ситуації «Звільнення з власним бажання». Бухгалтер Р., 21 квітня, перебуваючи у щорічній відпустці, подала заяву про розірвання трудового договору за ч. 3 ст. 38 КЗпП України. У Листі Територіальної державної інспекції праці вказано, що при наданні бухгалтеру Р. щорічної відпустки було порушено трудове законодавство щодо порядку надання відпустки. Завдання методу – генерація ідей щодо вирішення проблеми чи конфлікту і як наслідок звільнення учасників обговорення від інерції мислення і стереотипів. Здобувається професійний досвід вирішення проблеми, проголошення власної позиції, розуміння (сприйняття) іншої точки зору. Також формуються вміння і практичні навички ведення дискусії, дебатів чи диспуту. Сутність методу – колективний пошук нетрадиційних методів вирішення проблеми, що сприяє розвитку динамічного мислення, абстрагуванню від об’єктивних умов і існуючих обмежень. Формується вміння зосередитись на вузькій актуальній проблемі. Основа методу:
1) колективна генерація ідей, активізація творчої думки;
2) зниження критичності і самоконтролю, що підвищує впевненість у собі і проявляється у механізмі творчої активності – «гасимо» в собі критика.
Процес «мозкового штурму» може мати декілька стадій (етапів). На першій стадії формулюється актуальна правова проблема чи конфлікт які необхідно вирішити учасникам. Формується декілька робочих груп від 3 до 5 учасників, а також експертна група. Видається дидактичні інструментарій кожній групі і обов’язково, регламент і правила спільної інтелектуальної діяльності учасників, інструкції. Конфлікт інтересів вирішуємо без сварки і бійки. Будьте людиною діалогу. Може проводитись тренувальна сесія, індивідуальний тренаж. На стадії генерації ідей здійснюється пошук вирішення поставленої проблеми чи конфлікту. Може здійснюватись оцінка і визначення експертами кращих ідей. На завершальній стадії повідомляються наслідки інтелектуальної діяльності. Приймається колективне рішення щодо рекомендації найкращих ідеї для правозастосування чи вирішення конфлікту. Можлива і окрема думка учасника дійства.
По-п’яте, презентуємо метод діалогової інсценізації. Учасники обирають напрями дій по ситуації «Дисциплінарне звільнення». 10 квітня, бухгалтер Р., отримала трудову книжку і дізналась, що звільнена з роботи 26 березня за прогул без поважних причин з 24 по 26 березня. Вважаючи звільнення незаконним звернулась до адвоката та медіатора. Проведіть ділову інсценізацію по фабулі конфлікту. Для цього методу важлива специфічна форма події. Ролі виконують лише окремі особи. До прикладу: керівник організації і юрисконсульт; працівник, медіатор і керівник. Інсценізація, як одна з форм навчального заняття, застосовується при ситуації, в основі якої лежить проблема взаємовідносин в колективі чи проблема правозастосування. Найпростішою визнається ділова інсценізація. Наприклад, ділова бесіда щодо розірвання трудового договору за власним бажанням, чи визначення дати його припинення, чи надання щорічної відпустки. Для успішного проведення інсценізації розробляються елементи реквізиту, створюється «театральність» дійства.
По-шосте, презентуємо метод розігрування ролей. Учасники обирають напрями дій по ситуації «Звільнення за прогул». 10 квітня, бухгалтер Р., отримала трудову книжку і дізналась, що звільнена з роботи 26 березня за прогул без поважних причин з 24 по 26 березня. Вважаючи звільнення незаконним звернулась до керівника організації щодо скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення. З метою вирішення конфлікту проводимо нараду чи ділову бесіду. Ознаками методу є розподіл ролей за інтересами учасників. Конфлікт чи проблема аналізується у формі ділової бесіди, наради, юридичної консультації, прийому громадян, судового засідання, медіації. Відбувається активна взаємодія учасників щодо обговорення проблеми, дискусія, консультування. Також корегування процесу обговорення викладачем. Наслідком обговорення має бути конкретне рішення як компроміс між учасниками конфлікту. Відбувається обговорення наслідків вирішення конфлікту чи проблеми. За допомогою імітації розгляду конкретної ситуації здобуваються професійні компетентності, уміння ділового спілкування, практичні навички.
По-сьоме, презентуємо метод ігрового проектування (моделювання). Учасники обирають напрями дій по ситуації «Судовий захист трудових прав». Бухгалтер Р., вважаючи звільнення незаконним звернулась до суду з позовом щодо скасування наказу про звільнення, зміну формулювання причин звільнення, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди. У позовній заяві вказала, що на її заяві щодо надання щорічної відпустки не було вказівки керівника відносно надання відпустки тривалістю 4 дні. В її заяві теж не йшлося про надання відпустки частинами. Зазначила, що щорічної відпустки із серпня – вересня була перенесення на березень. Проте у березні теж не була надана. По цій ситуації впроваджується ланцюговий ситуаційний аналіз. Учасники аналізу мають справу як мінімум з двома ланцюгами рішень, кожне з яких у свою чергу породжує нові ланцюги рішень.
Варіант 1. Позов задоволено. Аналізується рішення районного щодо поновлення на роботі незаконно звільненого працівника, його негайного виконання, виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди. Презентується за участі консультанта-експерта з цивільного та цивільного-процесуального права.
Варіант 2. У задоволенні позову відмовлено. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив із того, що при звільненні Р. відповідач порушень чинного трудового законодавства України не допустив, оскільки позивачка не оскаржила наказу про надання їй чотириденної відпустки й самовільно продовжила відпустку. Адвокат по цій справі, наводить аргументи щодо застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Моделюємо рішення касаційної інстанції. Обговорюємо аргументи наведені у скарзі та наслідки перевірки матеріалів справи і рішення по цій трудовій справі. Аналізуємо правові приписи щодо самовільного використання щорічної відпустки як підстави звільнення з прогул, предмет доведення та докази. З’ясовуємо причини виникнення конфліктної ситуації й тривалого розгляду трудового спору в судових інстанціях. Проводиться дискурс щодо зміни судової практики Верховного Суду України по вирішенню трудових спорах Верховним Судом. Презентується судова практика Верховного Суду по трудових спорах.
Заключне слово
Учасники висловлюють своє ставлення до точки зору Конфуцій. «Те, що я чую, я забуваю, те, що я бачу, я пам’ятаю, те, що я роблю, я розумію». Пропонується виконати завдання для самостійної роботи: створити творчу групу; розробити методичне забезпечення інтерактивного навчального заняття у формі майстер-класу (Masterclass); провести майстер-класу з правознавцями. Майстер-клас – сучасна форм тренінгу задля підвищення професійного рівня, обміну досвідом між його учасниками, опанування вміннями і практичними навичками щодо різних технологій, методик, прийомів у викладанні.
Рефлексія
Практичне заняття завершується рефлексією (осмисленням власних дій учасниками). Учасники виконують завдання з рефлексії їх діяльності на практичному занятті й надсилають на електронну адресу організаторів практикуму.