05 липня 2019, 17:42

Аутсорсинг та аутстафінг: як це працює

Дар'я Стадник
Дар'я Стадник «Pavlenko Legal Group» старший юрист, керівник практики IT & E-commerce

Що таке аутсорсинг та аутстафінг?


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Сьогодні в практичній діяльності бізнес на кожному кроці стикається з новими поняттями, які часто називаються словами іншомовного походження, наприклад, аутсорсинг та аутстафінг. Дедалі частіше ці терміни зустрічаються, коли справа йде про набір персоналу, формування колективу, регулювання трудових відносин, особливо в IT секторі. Що ж мають на увазі спеціалісти, коли говорять про аутсорсинг та аутстафінг?

Аутсорсинг (з англ. outsourcing – використання зовнішнього джерела/ресурсу) – це передача організацією певних видів або функцій підприємницької діяльності іншій компанії, що діє в потрібній області, на підставі договору.

На законодавчому рівні поняття аутсорсингу визначено розділом 4 Національного класифікатору України "Класифікація видів економічної діяльності ДК 009:2010", чинного від 01.01.2012 р., як угода, згідно з якою замовник доручає підряднику виконати певні завдання, зокрема, частину виробничого процесу або повний виробничий процес, надання послуг щодо підбору персоналу, допоміжні функції.

Термін "аутсорсинг" також використовується, якщо підрядник здійснює допоміжну діяльність, та не залежить від того, чи виконують такі завдання на ринкових умовах. Замовник та підрядник можуть бути розташовані в межах однієї економічної території чи в різних економічних територіях. Фактичне місцезнаходження не впливає на класифікацію цих суб'єктів.

Як правило, за договором аутсорсингу працівники продовжують виконувати свої функції на території свого роботодавця, отримуючи винагороду за фактично виконані роботи чи надані послуги, а відповідальність несуть перед роботодавцем, який, в свою чергу, є відповідальним перед замовником на умовах укладеного договору.

Що стосується терміну "аутстафінг" (з англ. outstaffing – діяльність із надання персоналу), то це, простими словами, найм робочої сили. Роботодавець наймає спеціаліста у певній сфері, який фактично працюватиме на території його "клієнта", тобто замовника. Ця схема активно використовується IT компаніями, адже має багато переваг перед іншими способами організації трудових відносин, про що детальніше йтиметься нижче.

На сьогоднішній день законодавством України не закріплено поняття "аутстафінг". Конвенція про приватні агентства № 181 від 19 червня 1997 року, яка регулює його застосування у світовій практиці, не ратифікована Україною. Однак деякі норми Кодексу законів про працю України, Податкового кодексу України та Закону України "Про зайнятість населення" все ж регулюють такі відносини.

Практичні поради у застосуванні аутсорсингу та аутстафінгу – що обрати?

Для того, щоб визначитися з обранням схеми найму працівників, пропонуємо розглянути основні відмінності між двома схемами:

  • Оформлення трудових відносин

Аутсорсинг: трудовий договір укладається між працівником та компанією, що є виконавцем. Роботодавцем є компанія, що надає послуги аутсорсингу.

Аутстафінг: трудовий договір укладається між працівником та компанією, що є виконавцем. Роботодавцем є компанія, що надає послуги аутстафінгу.

Таким чином, оформлення трудових відносин для аутсорсингу та аутстафінгу відбувається однаково.

  • Місце виконання робіт/надання послуг

Аутсорсинг: праця здійснюється на території компанії-виконавця.

Аутстафінг: праця здійснюється на території компанії-замовника за правилами його внутрішнього трудового розпорядку, графіком та іншими умовами.

Тобто першою відмінністю є те, що працівник за аутсорсингом продовжує ходити на роботу до свого наймодавця, надаючи компанії-замовнику лише конкретний результат (наприклад, веб-сайт чи дизайн-проект), а ось аутстафінг передбачає занурення у робочий процес на території клієнта-замовника за його правилами роботи, проте без оформлення з ним трудових відносин.

  • Оплата

Аутсорсинг: компанія-замовник здійснює оплату за договором аутсорсингу компанії-виконавцю за фактично досягнутий результат роботи.

Аутстафінг: компанія-замовник оплачує процес роботи працівників, що надані їй аутстафінговою компанією.

У питанні оплати ключовим є її призначення – за роботу чи за результат роботи, в чому і полягає основна відмінність аутсорсингу від аутстафінгу.

  • Особливості

Аутсорсинг: можливості компанії-замовника під час використання аутсорсингу є доволі обмеженими, адже фактично він оплачує виконану роботу, її результат, не втручаючись при цьому у внутрішню "кухню" роботи його тимчасових "працівників".

Аутстафінг: замовник аутстафінгової компанії є більш вільним у своїх можливостях, адже в процесі роботи він має право контролювати діяльність орендованого персоналу як власного, слідкувати за часом та умовами роботи, регулювати її процес.

Можна зробити висновок, що аутстафінг більше схожий на звичайні трудові відносини, аніж аутсорсинг. Ключовою відмінністю залучення персоналу на підставі аутстафінгу від укладення трудового договору безпосередньо з працівниками є уникнення кадрових питань та податкового навантаження, що виникають у роботодавців. Саме тому багатьом компаніям вигідно залучати працівників саме через аутстафінгові компанії, не витрачаючи власний ресурс на оформлення трудових договорів, інші кадрові питання, сплату податків тощо.

Аутсорсинг за своєю природою більш подібний до договору про надання послуг, яким детально регулюється спосіб надання таких послуг та особи, що братимуть участь у процесі. Під час використання аутсорсингу зазвичай не виникає жодної подібності із трудовими відносинами, адже працівники залишаються працівниками компанії-виконавця у всіх аспектах надання послуг компанії-замовнику.

Для більшої наочності, пропонуємо розглянути прості схеми застосування аутсорсингу та аутстафінгу в Україні:

12345

 

23456

Законодавче регулювання – наскільки ці схеми є законними?

Як було зазначено вище, чинне законодавство України регулює лише діяльність із аутсорсингу, тоді як аутстафінг залишається схемою, застосування якої не є законодавчо дозволеним чи, навпаки, забороненим. На практиці багато компаній не розрізняють між собою поняття аутсорсингу та аутстафінгу, часто замінюючи одне одним. Наприклад, компанія-замовник уклала договір аутсорсингу з компанією-виконавцем, однак працівники компанії-виконавця були спеціально підібрані для цієї мети та фактично надають свої послуги на території компанії-замовника, що насправді є аутстафінгом.

Державні органи та органи суду лояльно ставляться до компаній, що надають послуги аутсорсингу. Зокрема, показовими є рішення по справах IT компаній, що дозволяють дедалі поширювати практику застосування аутсорсингу українським бізнесом. Що стосується аутстафінгу, минулого року Державна служба України з питань праці активно зацікавилася діяльністю аутстафінгових компаній та націлилася на їхні перевірки. Така реакція є природною, адже будь-яка мінімізація податків, одним із шляхів якої може бути аутстафінг, сприймається держорганами без ентузіазму. Основним захисним механізмом як для аутстафінгової компанії, так і для її клієнтів в такому випадку є уникнення будь-яких ознак фіктивності на всіх етапах процесу, а також кваліфікована юридична підтримка, що дозволяє передбачити та запобігти негативним наслідкам у вигляді адміністративної та кримінальної відповідальності.

За умови укладення юридично правильного договору аутстафінгу ризик визнання трудових відносин між компанією-замовником та працівниками є мінімальним. Сьогодні суди відмовляють у задоволенні позовних вимог про визнання трудових відносин, якщо договором передбачено всі умови, притаманні саме аутстафінгу, оренді персоналу, а не його найму. В рішеннях за позовами про тлумачення змісту договорів аутстафінгу суд доходить висновку, що персонал не перебуває в трудових відносинах із компанією-замовником, якщо договір регулює саме послуги аутстафінгу з урахуванням тих його ознак, що було розглянуто вище.

Підсумовуючи все вищесказане, можна дійти висновку, що такі схеми організації робочого процесу як аутсорсинг та аутстафінг активно використовуються українськими компаніями, ринок пропонує відповідні послуги своїм замовникам, а українські суди тлумачать зміст договорів аутсорсингу та аутстафінгу з огляду на їхній реальний зміст. Якщо Ви бажаєте мінімізувати юридичні та податкові ризики, що пов'язані з наймом працівників за трудовим договором, знизити витрати на кадровий та бухгалтерський супровід трудових відносин на підприємстві, буде доцільно розглянути можливість використання схем підбору персоналу через аутсорсинг чи аутстафінг (в залежності від роду бізнесу, бажаних умов та необхідного результату) із залученням спеціалістів, що допоможуть уникнути підводних каменів та дотриматися умов українського законодавства.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати