05 липня 2016, 13:12

Адміністративні послуги в контексті децентралізації

Опубліковано в №27-28 (525-526)

Ольга Маркевич
Ольга Маркевич «Софія» помічник юриста

Ступивши на шлях євроінтеграції, Україна 2 роки тому розпочала реформу місцевого самоврядування. Сьогодні її називають децентралізацією влади з максимальною передачею функцій на місцевий рівень, аби якомога більше повноважень мали ті органи, які стоять ближче до людей, де такі повноваження можна реалізовувати найбільш успішно.

Одним з перших завдань реформи є забезпечення доступності та якості публічних послуг, про що йдеться в Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1.04.2014 р. №333-р.

Постає питання, що ж являють собою адміністративні послуги в аспекті реформи місцевого самоврядування? На доктринальному рівні адміністративну послугу можна розглядати у двох аспектах:

  • як публічно-владну діяльність уповноваженого органу, спрямовану на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації прав фізичної або юридичної особи, яка здійснюється за заявою цієї особи;
  • як результат публічно-владної діяльності адміністративного органу, спрямованої на забезпечення (юридичне оформлення) умов для реалізації суб’єктивних прав фізичної або юридичної особи, яка здійснювалась за заявою особи.

Формалізоване визначення цього терміну містить Закон України «Про адміністративні послуги» від 06.09.2012 р. №5203-VI (в редакції від 01.01.2016 р.): «адміністративна послуга – це результат здійснення владних повноважень суб’єктом надання адміністративних послуг за заявою фізичної або юридичної особи, спрямований на набуття, зміну чи припинення прав та/або обов’язків такої особи, відповідно до закону». Мета запровадження у правовому обігу категорії «адміністративні послуги», на нашу думку, полягає у створенні таких умов у відносинах з уповноваженими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими суб’єктами владних повноважень, за яких якісні адміністративні послуги будуть надаватися без черг, паперової тяганини й бюрократизму.

Законом також визначено правові засади реалізації прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері надання адміністративних послуг. Варто зазначити, що вищезгаданий закон витриманий у стилі служіння громадянам з боку держави, а його найбільшим досягненням є норми, якими регламентовано організацію роботи центрів надання адміністративних послуг (далі – ЦНАП). Створення ЦНАПів сьогодні є ключовим моментом реформи місцевого самоврядування.

Оптимальний перелік адміністративних послуг в ЦНАП залежить від інституційної спроможності громади. Якщо йдеться про громади на базі міст (особливо середніх та великих), то очевидно, що ЦНАП у таких громадах повинні надавати максимальний спектр послуг.

В законі ж передбачається, що перелік адміністративних послуг, які надаються через ЦНАП, визначається органом, який прийняв рішення про створення такого центру.

Зокрема, до базових адміністративних послуг можна віднести послуги з реєстрації актів громадянського стану, місця проживання і видачі (обміну) паспортних (ідентифікаційних) документів, нерухомості, суб’єктів господарювання, транспортних засобів та видачі (обміну) посвідчень водія тощо. Тобто послуги, з отриманням яких протягом життя зіштовхується абсолютна більшість громадян.

Отже, враховуючи значний обсяг адміністративних послуг, проблематику децентралізації необхідно розглянути з акцентом на ключові послуги, яких потребують громадяни. Так, на сьогодні органами місцевого самоврядування вже надаються наступні послуги:

  • реєстрація місця проживання особи та зняття з реєстрації місяця проживання особи (з 4.04.2016 р. Державна міграційна служба припинила свої повноваження);
  • реєстрація нерухомого майна та реєстрація юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (територіальні органи юстиції припинили відповідні повноваження з 30.04.2016 р.);
  • отримання інформації з Державного земельного кадастру;
  • реєстрація декларацій у сфері будівництва, видача документів у сфері дозвільної діяльності.

Крім цього, у багатьох ЦНАПах забезпечено доступ до додаткових супутніх послуг. Таким чином, можна говорити про практичну реалізацію одного з принципів надання адміністративних послуг, а саме їх територіальна доступність та зручність (зосередження усіх виконавчих органів в одному приміщенні певної громади).

Особливістю адміністративних послуг у контексті децентралізації є те, що Кабінет Міністрів у Концепції значну увагу приділив визначенню критеріїв, які мають входити до стандартів надання адміністративних послуг та відповідно до яких оцінюватиметься якість їх надання, що має гарантувати суб’єктам отримання адмінпослуг стабільність та прозорість законодавства у сфері адміністративних послуг.

Що стосується плати за адмінпослуги, то відповідно до п. 36 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України плата за надання адміністративних послуг, що справляється за місцем надання послуг, має надходити до доходів загального фонду місцевих бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад. До цих бюджетів зараховується: адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; плата за скорочення термінів надання вищеназваних послуг; плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією.

Можна підсумувати, що переваги від нових форм надання адміністративних послуг, зокрема створення ЦНАПів, виникли не лише у громадян та бізнесу (це стосується, насамперед, зручності та доступності послуг). Позитивні моменти для керівництва міста та працівників органів влади є не менш вагомими, а саме: задоволені громадяни, упорядковані умови праці, раціональні процедури прийняття рішень, мінімізація умов для корупції та зловживань, покращений інвестиційний клімат.

Подальша реалізація реформи місцевого самоврядування та децентралізації влади передбачає внесення змін до Конституції України. Зокрема, визначення того, що обсяг і зміст повноважень органів місцевого самоврядування, що діють на рівні областей, є виключно функціональним та не мають представницький характер, спрощення системи обрання місцевих рад, зменшення загальної кількості депутатів місцевих рад тощо.

Підписуйтесь на "Юридичну Газету" в FacebookTwitterTelegramLinkedin та YouTube.


0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати