Популярні матеріали

22 травня 2017, 14:43

Закони та технології: connecting people

Телекомунікації, медіа, технології (далі – ТМТ) – суттєва складова нашого професійного і приватного життя. «ЮГ» вирішила проаналізувати, чи є взаємозв’язок між розвитком цієї індустрії та її правовим регулюванням. Отже, що очікує на проект «Електронний суд», запровадження 4 G-зв’язку, е-грошей та на «цифрові відносини» в цілому?

Як ви зазвичай шукаєте інформацію? Правильно, більшість користуються інтернетом, адже це водночас і телекомунікації, і медіа, і нові технології. А коли ти зі смартфону без використання wi-fi можеш швидко качати файли чи здійснювати дзвінки у іншу країну, не сплачуючи за послуги роумінгу, це називається прогрес. Вочевидь, для України це поки перспектива, але думки експертів з приводу того, від кого залежить її наближення, розділилися: одні вважають запровадження 4G чисто технічним питанням, інші ж упевнені, що це питання правового регулювання з політичним забарвленням.

На початку травня ц.р. заступник голови Адміністрації Президента Дмитро Шимків на своїй сторінці у Facebook зазначив з цього приводу, що відповідальні особи відтягують підписання документів, потрібних для прискорення запровадження 4G, мотивуючи це наявністю корупційних ризиків. «Йшов 86-й день очікування підписання проголосованої КМУ постанови щодо внесення змін до Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України та Плану використання радіочастотного ресурсу України… Кажуть, секретаріат КМУ знайшов там «корупційні ризики», – написав, зокрема, пан Шимків. – Крім суто технологічних змін та змін, що стосуються космічної тематики, … саме у цій постанові з’являється можливість використання технології LTE-Advanced (4G). Але лише як «видача ліцензій на користування радіочастотним ресурсом із використанням зазначеної радіотехнології разом із можливістю використання інших радіотехнологій у конкретних смугах у межах зазначених смуг радіочастот на конкурентній основі»… Ну, і де тут «корупційні ризики»? Значно більші вони через затягування процесу прийняття цих змін. Схоже, комусь дуже кортить продовжити свою ліцензію на певну смугу частот без конкурсу, а потім торгувати цією смугою та/або запровадити LTE у ній без конкурсу. Навіть заявочку подали… Ну дуже комусь кортить отримати право запускати технологію 4G у своєму городі не на конкурсних засадах та без внесків до державного бюджету».

Дещо іншу думку на своїй сторінці у Facebook висловлює IT-спеціаліст Роман Хіміч: «Видача ліцензій на розгортання 4G-мереж у діапазонах 1800 та 2600 МГц аж ніяк не наблизить країну до вирішення проблеми цифрового розриву, тобто різниці у доступності сучасних ІКТ-послуг у містах та сільській місцевості. 4G-мережі, що їх побудують оператори, за великим рахунком дублюватимуть вже існуючі 3G-мережі. Дива не станеться – ніхто не покриватиме найбільшу в Європі країну щільною мережею базових станцій, що використовують навіть 1800 МГц, не говорячи вже про 2600 МГц».

Можна наводити ще багато думок спеціалістів у цій галузі, але як питання вирішиться, покаже лише час.

Електронні гроші та криптовалюти

Люди, для яких словосполучення «сучасні технології» – не порожній звук, прекрасно розуміють переваги електронних грошей перед традиційними. Однак Україні повноцінне функціонування системи е-грошей поки не загрожує. Так само, як і впровадження зв’язку нового покоління.

Втім, певний прогрес на цьому шляху помітний. Наприклад, переказ коштів з картки на карту чи поповнення мобільного через інтернет відбувається у нас за лічені хвилини, хоча у деяких європейських країнах такі операції здійснюються значно повільніше. Тож банкінг – наше все.

Інша справа – криптовалюти. Ще у 2014 р. НБУ у листі №29-208/72889 зазначив, що уповноважені банки не мають правових підстав для зарахування іноземної валюти, отриманої від продажу Bitcoin за кордоном, а також застеріг громадян та юридичних осіб від використання віртуальних валют для обміну на товари або грошові кошти. На думку НБУ, це пов'язано з ризиком повної втрати коштів, що задіяні у таких операціях, а також ризиком залучення вказаних вище осіб до діяльності, пов'язаної з легалізацією (відмиванням) доходів, отриманих злочинним шляхом, і фінансуванням тероризму.

На сьогодні використання біткойнів в Україні, на переконання експертів – питання майстерності та винахідливості юристів і власників криптовалюти. Проте не маючи змоги офіційно використовувати біткойни як засіб платежу, казати про реальний захист майнових прав на біткойни або про захист прав споживачів у контексті угод з їх використанням дуже важко. Підсумовуючи цю тему, хочеться навести коментар старшого юриста LEMAN International Law Group Арсена Нізельського: «Використовувати таку валюту в Україні справді ризиковано, проте прав дотримуються лише тоді, коли їх активно захищають. Чим більше буде власників біткойнів в Україні і чим більше буде практики, особливо на користь користувачів криптовалюти, тим більше можуть бути захищені їх права. Можливо, це саме той випадок, коли потрібно перестати запитувати, що може держава зробити для біткойн-спільноти, і почати самим робити кроки для правового регулювання використання цього інструменту в нашій державі. НБУ вважає, що ризики за використання Bitcoin несе сам учасник розрахунків з ними, проте, як відомо, хто не ризикує, той не п’є шампанського».

Нагадаємо, законопроект щодо регулювання переказу грошових коштів №5361 був відправлений на доопрацювання, і питання щодо випуску електронних грошей саме небанківськими фінансовими установами залишається відкритим.

У справі правового регулювання сфери цифрових грошей та банкінгу експерти окреслюють кілька проблемних напрямків. Головний з них – відсутність єдиного понятійного апарату, яка призводить до протиріч як між нормами законів, так і між підзаконними актами.

Друга проблема, хоч і опосередковано стосується ТМТ, полягає у тому, що в Україні не проведено уніфікацію кримінальної відповідальності у рамках програми адаптації законодавства України до законодавства ЄС. В Україні незаконні дії з документами на переказ, платіжними картками та іншими засобами доступу до банківських рахунків, електронними грошима, обладнанням для їх виготовлення карається великими штрафами. В Іспанії, наприклад, покарання за зазначені злочини складає у середньому 8 років позбавлення волі, а у Польщі – до 25 років.

Отже, Україні, що прагне влитися у родину європейських країн, доведеться вносити зміни до відповідної статті КК України.

Підпис не простий – підпис цифровий

Хоча українці вже давно користуються інтернетом для здійснення покупок чи замовлення послуг, на законодавчому рівні ця сфера залишається недостатньо врегульованою. Ускладнює ситуацію впровадження електронних цифрових підписів (ЕЦП), які для України поки залишаються незвичним та не досить популярним явищем. Експерти кажуть, що пов’язано це не стільки з правовими чи технічними нюансами, скільки з відсутністю у більшості громадян потреби у їх використанні.

Однак актуальності питання це не знімає, оскільки для бізнесу використання ЕЦП – річ неоціненна. А «діджиталізація» усіх сфер суспільства в майбутньому все одно змусить переходити на використання таких новацій. І стосується це не тільки купівлі-продажу, а й договірних відносин в цілому. Приклад тому – оформлення ID-паспортів для українців. Самі такі паспорти не є новинкою, але з цього року на картку записується електронний цифровий підпис, що є для України неабияким кроком уперед. Хоча і тут не обійшлося без проблем. Виявилося, що далеко не всі установи, в т.ч. банківські, мають устаткування для зчитування даних з таких паспортів. А от у Латвії, наприклад, у 2014 р. було запроваджено проект eParaksts, розроблений Латвійським державним центром радіо і телебачення (LVRTC). Це рішення унікальне не лише для Латвії, але й для усієї Європи. ЕЦП eParaksts можна користуватися у інтернет-середовищі, і для цього не потрібні ні смарт-карти, ні спеціальні пристосування та програмне забезпечення. Це суттєва передумова для того, щоб Латвія зайняла одне з найвищих місць серед європейських країн, які забезпечують сертифікацію ІТ-послуг. Скористатися власним підписом можна з будь-якого пристрою, якому доступне інтернет-підключення, навіть з планшета чи смартфона. Автентифікація на сайті eParaksts здійснюється за допомогою клієнтського номера і кодової картки, і ще є варіант використання калькулятора кодів банку.

Е-суд

З квітня ц.р. Державна судова адміністрація запровадила пілотний проект у кількох судах: Апеляційному суді Одеської області, Київському районному суді Одеси, Одеському апеляційному господарському суді, Господарському суді Одеської області, Київському апеляційному адміністративному суді, Вінницькому апеляційному адміністративному суді, Вінницькому окружному адміністративному суді.

Суть цього проекту полягає у тому, що учасники судового процесу мають можливість подавати електронні документи до суду за умови попередньої реєстрації у підсистемі «Електронний суд», розміщеній на веб-порталі «Судова влада України». Реєстрація досить проста – це створення облікового запису у поштовій системі mail.gov.ua та реєстрація персонального електронного кабінету користувача з прив’язаним до нього електронним цифровим підписом. Учасники мають право подавати документи в електронному вигляді за умови подання на найближчому судовому засіданні відповідних процесуальних документів у письмовій формі.

Звичайно, нова система вимагає безперебійної роботи комп’ютерної техніки, має бути гарантований захист персональних даних. Але у будь-якому разі це хоч і експериментальний, але значний крок на шляху до розвитку технологій.

ТМТ та інтелектуальна власність

Сфера індустрії ТМТ не може обійтися без правового регулювання, в тому числі адміністрування інтелектуальної власності. В України нещодавно було прийнято неоднозначне рішення, яким функції Державної служби інтелектуальної власності щодо реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності передали Міністерству економічного розвитку і торгівлі. За офіційною позицією, таке рішення спрямоване на покращення інвестиційного клімату. Перший віце-прем’єр-міністр України – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів прокоментував це так: «Реформа у сфері інтелектуальної власності є надзвичайно важливою для покращення інвестклімату України, розвитку інновацій та створення новітніх рішень. Однак важливо, щоб зміни та передання функцій відбувалися поступово, без ризиків для функціонування системи».

За словами старшого юриста ЮФ Sayenko Kharenko Олега Климчука, передача зазначених функцій «на тимчасове виконання» (тобто до утворення національного органу інтелектуальної власності), можливо, є не зовсім логічним, однак очікуваним. «Цей крок свідчить про послідовність уряду у реформуванні існуючої системи захисту інтелектуальної власності, а також у бажанні ліквідувати Службу вже на початку вказаної реформи. Ще у постанові уряду №585 від 23.08.2016 прийняття такого акту було визначене як момент, з якого Служба припиняє діяльність, а всі її функції переходять до Міністерства. Прийняття цієї постанови – ще один крок до утворення дворівневої системи охорони інтелектуальної власності: створення національного органу інтелектуальної власності (на базі Укрпатента), який буде підпорядковуватись Міністерству», – переконаний правник. Пан Климчук припустив, що якщо реформа відбудеться у вигляді, передбаченому чинними актами уряду, то наступним кроком стане створення національного органу інтелектуальної власності. План заходів, затверджений урядом, не містить точної дати його створення, хоча проект закону, який мав би врегулювати його діяльність, повинні були подати на розгляд уряду ще у жовтні 2016 р. Цей законопроект був опублікований на сайті Міністерства лише 28.11.2016 і станом на сьогодні ще далекий від прийняття Верховною Радою. Наразі триває перехідний період у встановленні нової інституційної системи охорони інтелектуальної власності в Україні.

Юрист зазначив, що окрім функцій Служби, в управління Міністерства перейшли також Укрпатент, державна організація «Українське агентство з авторських та суміжних прав» та державне підприємство «Інтелзахист», які поки що продовжують здійснювати свою діяльність у звичайному режимі. «Рекомендуємо правовласникам уважно слідкувати за перебігом реформи для забезпечення вчасного та безперешкодного набуття та захисту прав інтелектуальної власності протягом перехідного періоду», – наголосив Олег Климчук.

А от CEO Axon Partners Діма Гадомський вважає, що у сфері TMT вже давно нічого цікавого не траплялося, зате цей рік видався «вдалим». «Цього року законодавець подарував юристам свято, а бізнесу – проблеми. Я маю на увазі пролобійований правовласниками закон про кінематографію, який мав на меті врегулювати відносини в інтернеті, а натомість закріпив монополію бізнес-моделей індустріальної економіки, тоді як світ вже переходить у постіндустріальну. Друга новина – введення персональних санкцій для компаній, пов’язаних з Російською Федерацією», – пояснює юрист.

Він наводить цікавий приклад та роз’яснює власну думку: «Пам’ятаєте фразу з «Дванадцяти стільців»: «Коли все закінчилося, приїхала кінохроніка»? Так було із законом про електронну комерцію: його обговорювали 8 років, а коли, нарешті, прийняли (у 2015 р.), усі ті інструменти, які були в ньому шляхом неймовірних компромісів передбачені, вже застаріли. Схожа ситуація сталася і з регулюванням авторських прав у інтернеті: відтепер маємо визначену законом процедуру звернення до інтернет-ресурсу зі скаргою на нелегальний контент, а також подальших звернень до провайдерів аж до вимоги про блокування. Закон встановив строки реакції і відповідальність, але цій процедурі вже більше 10 років, і вона існувала в українському сегменті мережі навіть без законодавчого закріплення. Я не маю нічого проти цього закону, тим більше, що він збільшив кількість роботи для юристів. Але за ці більше 10 років інтернет зробив правовласників (як посередників) непотрібними, а на перший план вийшли платформи на кшталт YouTube та сервіси на кшталт Netflix і Spotify, у яких дотримання авторських прав закладено by design. Тож рано чи пізно доведеться визнати, що не інтелектуальна власність заважає заробляти на контенті в Україні, а недолуге валютне і корпоративне законодавство та свавілля правоохоронних органів».

Не залишилися поза увагою пана Гадомського і травневі санкції. «Другий подарунок юристам – персональні санкції проти російського технологічного бізнесу. Президент застосував санкції до більш ніж 60 компаній, серед яких «Яндекс», «Вконтакті», Mail.ru, «Одноклассники», «Лабораторія Касперського», «Доктор Веб» і 1С. Найбільші інтернет-провайдери вже виконали вимоги Указу Президента і заблокували користувачам доступ до цих ресурсів. В результаті, скоріше за все, закриються українські офіси компаній, що потрапили під санкції. Розробники ігор і діджитал-агенції, які працювали з «Вконтакті», «Янексом» і «Одноклассниками», тепер втратили велику частину бізнесу. На жаль, таким чином Україна підтвердила світу, що у найближчі 3 роки вона не рада інвесторам. Але найгірше те, що іншого виходу не було: все ж Україна знаходиться у стані гібридної війни, тож має хоч якось захищати власне інформаційне середовище і створювати інформаційний суверенітет», – переконаний юрист.

Рух з прискоренням?

Отже, стислий аналіз основних напрямків розвитку індустрії показує, що взаємозв’язок між розвитком ТМТ та правовим регулюванням присутній. Однак якщо технології значно випереджають законодавство, їх розвиток не завжди напряму залежить від правового регулювання. У будь-якому випадку в Україні відбуваються різні процеси, які свідчать, що правове регулювання технологічних процесів у нашій державі рухається вперед.

IMG_5248 Про це свідчить і нещодавня заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, який подякував уряду за підготовку Плану заходів щодо цифрового розвитку. У себе на сторінці у Facebook він зазначив: «Місяць тому я анонсував перехід до розбудови #ЦифроваЕкономіка в Україні та дав доручення підготувати план першочергових дій. Цифрова економіка є акселератором соціально-економічного розвитку у сучасному світі і здатна стрімко підвищити ВВП країни. Кілька прикладів: свого часу впровадження принципів цифрової економіки дозволило таким країнам, як Естонія, Ізраїль, Ірландія та Швеція, зробити ривок, який вимірюється від 12% до 20% ВВП цих країн. Про що конкретно йде мова? Цифрова економіка – це запровадження цифрових прав громадян, універсальних цифрових послуг, цифрового робочого місця, «цифрових послів», орієнтація на STEM освіту. Крім того, це розвиток індустрії 4.0, «смарт-фабрик», побудова технологічних, інноваційних інжинірингових парків. Це блокчейн, аддитивні технології та штучний інтелект. Так, план заходів дуже амбітний, проте я абсолютно переконаний, що ми маємо ресурси для того, щоб втілити його в життя і зробити якісний стрибок у розвитку всієї країни».

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати