Популярні матеріали

16 травня 2018, 11:44

Токенізація активів – реалії та можливості

Віктор Сизоненко
Віктор Сизоненко адвокат, юрист у сфері IT та Blockchain

Ми є свідками блокчейн-революції. Можна погоджуватися з цим чи ні, можна помічати це або вдавати, що нічого не відбувається, можна розуміти новітні технології та перебувати на гребні хвилі, а можна залишити їх поза увагою і через деякий час стати історичним реліктом.

Як би ви не ставилися до цього явища, блокчейн-революція є об’єктивною дійсністю. У цій статті я пропоную читачеві доторкнутися до деяких її здобутків, які можна узагальнено назвати одним словом – токенізація.

Загальні відомості

Токенізація – це процес конвертації прав на будь-який різновид активів у цифровий токен на блокчейні. Розробка зрозумілих стандартів переведення активів реального світу у цифровий цікавить всіх учасників глобального ринку. Цей інтерес стрімко зростає, адже токенізація надає переваги технологій розподіленого реєстру і доступу до ринку криптофінансування зі збереженням усіх характеристик активу.

Для повного розуміння того, про що піде мова у цій статті, потрібно визначитися з поняттями «блокчейн», «токен» і «токенізація».

Блокчейн

Простими словами блокчейн можна визначити як ланцюг (chain) записів про транзакції (блоків), в якому кожен наступний запис містить інформацію про попередній. Такий ланцюг формується за певними правилами та зберігається у вузлах (нодах) мережі. Вся інформація у блокчейні має криптографічний захист і визначений механізм внесення змін (консенсус). Кожна нода блокчейну містить повний ланцюг транзакцій (весь блокчейн). Таким чином, незмінність інформації ззовні забезпечується тим, що вона продубльована у кожній ноді, а також тим, що внесення несанкціонованих змін до будь-якої транзакції (блоку) в ланцюгу неминуче призведе до невідповідності у всіх наступних блоках і буде відхилено блокчейном.

У світовій практиці частіше застосовується визначення DLT – distributed ledger technology – технологія розподіленого реєстру.

Роботу блокчейну можна проілюструвати таким дуже спрощеним прикладом. Уявіть собі мережу цілком незалежних один від одного комп’ютерів, розташованих по всьому світу. Кожен із цих комп’ютерів є вузлом, тобто нодою. На жорстких дисках кожного комп’ютера зберігається масив інформації, для роботи з яким використовується блокчейн. Такий масив складається з повністю пов’язаних одна з одною цеглинок. Масиви на всіх жорстких дисках цілком ідентичні. Авторизована зміна масиву тягне за собою зміни у всіх нодах (жорстких дисках комп’ютерів у цьому прикладі). Неавторизована зміна масиву в одній ноді відхиляється мережею, так само як і зміна однієї цеглини в масиві спотворює наступні цеглини та відхиляється мережею.

Основними технологічними властивостями технології блокчейн є криптографічний захист інформації, використання розподіленого реєстру, можливість застосування смарт-контрактів.

Завдяки цьому блокчейн:

  • усуває фінансових посередників здійснення транзакцій (таких як банк), оскільки транзакція є самовиконуваною, достатньо лише дії ініціатора або смарт-контракту;
  • усуває посередників, необхідних для зберігання запису про транзакцію (таких як нотаріуси, держані реєстри), оскільки транзакція зберігається у розподіленому реєстрі цілісною та незмінною;
  • вирішує проблему «подвійного продажу», тобто транзакції щодо одного й того ж активу одночасно для двох покупців, що виключає шахрайство;
  • надає відкриту базу даних з повною історією транзакцій (володіння і передач активу).

Токен

Токен можна розглядати як базову одиницю обліку або одиницю вартості, емітовану зацікавленою особою в межах певного блокчейну. Фізично токени існують у вигляді запису в реєстрі, розподіленому в блокчейн-ланцюгу. Найбільш поширений різновид токенів – це криптовалюти. Однак з технічної позиції віднесення криптовалют до токенів є суперечливим питанням. З-поміж відомих токенів, які не є криптовалютами, можна назвати EOS (токен однойменного проекту Block.One) та RNTB (токен проекту Bitrent).

Токени, які не є криптовалютами, зазвичай розподіляють на такі групи:

  • Equity tokens – застосовуються при токенізації компаній та надають власнику права, аналогічні до прав власників частки у статутному капіталі юридичної особи;
  • Utility tokens є носіями певної цінності в межах бізнес-моделі онлайн-платформи емітента токену (наприклад, можуть бути еквівалентом певного обсягу хмарного сховища або можуть бути обміняні на певні послуги платформи);
  • Asset-backed tokens (токен активу) – оцифровані та збережені у блокчейні реальні товари та послуги, що надають юридичний титул на такі товари або послуги (квадратні метри в об’єкті нерухомості, витвори мистецтва, певний обсяг юридичних послуг).

Токенізація

Токенізацією є процес конвертації прав на будь-які активи у цифровий токен на блокчейні. Тобто це процес прив’язки інформації про актив до блокчейну, в межах якого відбувається випуск токенів. Найбільш використовуваним для випуску токенів-активів за низкою причин є блокчейн Ethereum.

Надаючи кожній одиниці активу її власний унікальний ідентифікатор, ми можемо зафіксувати дані про таку одиницю у постійному, захищеному від змін реєстрі та відстежувати подальший рух такого активу. Можна сказати, що токенізація активів об’єднує цифровий і реальний світи, забезпечуючи максимальний рівень безпеки та захисту інформації.

Навіщо токенізувати «реальні» активи?

Економічна сторона нашого світу наповнена різноманітними активами: цінними паперами, нерухомістю, золотом, нафтою, предметами мистецтва тощо. Більшість з перелічених активів вимагають значних зусиль і витрат для фізичної передачі або не можуть бути розподілені на частки.

Тому зараз як стартапи, так і великі фінансові компанії по всьому світу змагаються у розробці системи, яка стала б наступним кроком еволюції засобів обміну активами, а саме засобів та стандартів токенізації активів. Навіщо ж комусь потрібен оцифрований актив (токен), та як саме це може працювати? Проілюструю на прикладі.

Уявіть, що Галя є власником золота або антикварних предметів мистецтва загальною вартістю 300 млн грн та бажає їх продати. Такі активи потребують значних зусиль для їх фізичної передачі покупцям, оскільки це вимагає вжиття засобів безпеки та ретельної перевірки, щоб запобігти підробкам або підміні у будь-якому пункті на шляху прямування активу до покупців.

Водночас Іванко хоче інвестувати декілька сотень тисяч гривень у золото або антикварні предмети мистецтва, але не має бажання займатися організацією процесу їх отримання в натурі. Та й взагалі, він не бажає володіти цілим злитком золота або предметом мистецтва, для нього є ідеальним варіант володіння незначною часткою в золоті, а також незначними частками у різних предметах мистецтва, щоб диверсифікувати свої інвестиції.

Шукати покупця такої незначної частки її активів, як Іванко, не варто часу Галі. Все, що їй потрібно, це простий шлях розподілити її цінності на малі частки та продавати їх необмеженій кількості людей. Іванко ж бажає отримати можливість безперешкодно продавати об’єкти його часткової власності іншим потенційним покупцям.

Ідеальна можливість задовольнити бажання всіх сторін у наведеній ситуації – це переведення часток товару Галі у токени, кожен з яких представлятиме певну частку товару (активу), що зробить набагато простішим набуття власності та передачу власності на цікаві різновиди активів.

Токенізація активів з використанням технологій блокчейн може значно зменшити можливості використання недостовірної інформації, знизити витрати на торгівлю та спростити систему торгівлі. Токенізація дозволить значною мірою звільнити ринок від бюрократії, надмірних комісійних витрат, системи «червоних прапорців» тощо.

Сьогодні розробляються і вже пропонуються для використання багато методів «розміщення у блокчейн» активів реального світу. Основна мета, яка має бути досягнута у процесі будь-якої токенізації, – це приєднання безпечності, швидкості та простоти передачі криптовалют до активів реального світу.

Саме тут з’являється нова форма давно відомої концепції – перетворення будь-якого активу чи комплексу активів на цінний папір (цього разу у вигляді токену).

Економіка токенізації активів

Згідно з дослідженням Global Wealth Report (Credit Suisse Research Institute, 2017), загальний обсяг глобального достатку сягнув 280 трлн доларів США, що на 27% більше ніж 10 років тому. Більша частина цього обсягу складається з порівняно неліквідних активів. Один з активів з традиційно низькою ліквідністю – нерухомість. Обсяг цього активу був оцінений у 217 трлн доларів США, з яких комерційна нерухомість складає 54 трлн доларів (25%), що лише незначною мірою менше, ніж повний глобальний обсяг акцій та боргових інструментів, що торгуються на біржах.

Якщо ми приймемо стриману оцінку, що комерційна нерухомість має прибутковість у 10% річних, то токенізація лише комерційної нерухомості може дати ліквідність у розмірі 5,4 трлн доларів США, що майже у 10 разів більше ніж загальна ринкова капіталізація всіх криптовалют. Лише на цьому прикладі можна переконатися в тому, що токенізація активів має величезні перспективи.

Повернемося до нашої Галі. Уявімо, що вона не набула значних активів у золоті та предметах мистецтва, а є лише молодим юристом. Галя вирішила придбати 10 токенів об’єкта нерухомості із загального обсягу випуску 100 токенів. Таким чином Галя володіє 10% будинку і має право на отримання 10% доходу від оренди, що сплачується через смарт-контракт. Також Галя отримує 10% голосів щодо вирішення питань стосовно будинку (наприклад, ремонт, створення і призначення членів ОСББ). Голосування відбувається через децентралізовані застосунки на блокчейні.

При цьому Іванко, який успадкував цей будинок, також бажає отримати прибуток від нього. Якщо будинок коштує 10 млн грн, то Іванко може призначити ціну за кожен зі 100 токенів у розмірі 110 тис. грн, з націнкою 10 тис. грн на кожному токені за можливість отримати частку у власності на будинок. Таким чином, загальна вартість токенів складе 11 млн грн, що забезпечить Іванку прибуток у розмірі 1 млн грн. Також Іванко може продати лише 25% токенів будинку, залишивши собі 75%, що дозволить йому отримати прибуток, з якого придбавати частки власності у золоті та предметах мистецтва у вигляді відповідних токенів, щоб диверсифікувати свої інвестиційні ризики, а також легко передавати права на активи шляхом передачі токенів.

Фіксація права власності на нерухомість

Щодо фіксації права власності у випадках, коли це вимагається законом. На прикладі нерухомості можна зазначити, що команда проекту Bitrent, який спеціалізується на токенізації комерційної нерухомості, на перспективу розробляє протокол «Proof of Ownership». Він дозволить напряму реєструвати право власності на нерухомість шляхом передачі даних зі смарт-контрактів блокчейну, в якому випущені токени об’єкта, до державного реєстру прав, який функціонує на блокчейні або дозволяє здійснювати реєстрацію прав через електронні комунікації.

Нагадаю, що Міністерство юстиції України неодноразово анонсувало перехід реєстру прав на нерухоме майно на блокчейн, і такі роботи здійснюються. Крім того, в аналогічному напрямку працюють ОАЕ, Швеція, Греція, Грузія, Казахстан, РФ та деякі інші країни.

Для впровадження механізму токенізації нерухомості в сучасних умовах проектом Bitrent розроблений юридичний механізм з використанням ланцюга догоорів довірчого управління і передачею майнових прав на частку у праві власності на об’єкти нерухомості. Передбачена можливість офіційного оформлення за результатами голосування власників токенів.

Українське законодавство і токенізація

В Україні токенізація більшою мірою залишається неврегульованою. Мабуть, це на краще, враховуючи українські реалії, які добре відомі читачам.

Основним питанням щодо токенів у глобальному масштабі є розмежування токенів, які можуть бути визнані цінним папером і підпадають під відповідне складне регулювання у більшості країн-провідних економік світу, та токенів, які не визнаються цінними паперами.

На щастя, загальний позитивістський підхід вітчизняного законодавця, висловлений у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок», надає визначення цінного паперу, яке виключає визнання будь-якого токену цінним папером. Отже, ця глобальна проблематика не актуальна в нашій країні.

Що стосується оподаткування токенів, то більшість податкових органів розвинених країн світу дотримуються підходу, за яким токен активу оподатковується так само, як і актив, права щодо якого він надає, а прибуток від володіння токену – як інвестиційний прибуток або як прибуток від операцій оренди та інших, які є джерелом такого прибутку. Україна не є винятком, цілком логічним буде саме таке застосування норм Податкового кодексу, а в деяких випадках слід звернутися до ДФС за індивідуальною податковою консультацією.

Висновок

Токенізація активів містить величезні можливості для зростання і диверсифікації ринку активів як для виробників/продавців, так і для покупців активів, а також для тих, хто віддає перевагу володінню активами з інвестиційною метою. Більшість таких можливостей пов’язана з технологічними особливостями блокчейну, а саме спрощення володіння активами та виключення посередників, які вимагають значних комісійних витрат. Однак слід мати на увазі, що технологія досі залишається новою, а більшість юридичних питань знаходяться у процесі регулювання або взагалі залишаються невирішеними, залежно від країни. Також нагальною є необхідність розробки та викладення у певні документовані стандарти уніфікованих підходів і принципів до токенізації активів.

Зважаючи на те, що галузь переживає період стрімкого розвитку (загальний обсяг коштів, зібраних на ICO, вже у квітні 2018 р. перевищив загальну суму за весь 2017 р.), кількість проектів, які намагаються розв’язати окреслену проблематику, позитивне ставлення урядів провідних країн, є дуже і дуже ймовірним, що вже у 2018 р. ми побачимо значні прориви у цій галузі. Отже, не варто зволікати – ловіть гребінь технологічної хвилі!

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати