02 квітня 2013, 11:20

Спростування інформації у передвиборний період

Чи потрібно доводити неправдивість інформації для її спростування?

Опубліковано в №14 (356)

Віталій Мазур

Набуття статусу «публічної особи» не означає, що таким особам гарантовано більший захист репутації порівняно з іншими громадянами

Віталій Мазур «ЮК «АйЛекс»» керуючий партнер

Кандидати в депутати, партії та у Президенти, які є суб’єктами виборчого процесу (як і кожен громадянин України, для якого в ч. 4 ст. 32 Конституції України проголошено принцип поширення лише правдивих та достовірних відомостей), мають право на захист від оприлюднення недостовірної інформації про них під час виборів друкованими засобами масової інформації (далі – ЗМІ).


Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час!


Статтями 3, 4, 6 Декларації про свободу політичних дебатів у ЗМІ, схваленої 12 лютого 2004 р. на 872-му засіданні Комітету міністрів Ради Європи, передбачено, що політичні діячі та посадові особи, які обіймають публічні посади або здійснюють публічну владу на місцевому, регіональному, національному чи міжнародному рівнях, вирішили апелювати до довіри громадськості та погодилися «виставити» себе на публічне політичне обговорення, підлягають ретельному громадському контролю і потенційно можуть зазнавати гострої та сильної громадської критики у ЗМІ з приводу того, як вони виконували або виконують свої функції.

При цьому набуття статусу «публічної особи» не означає, що таким особам гарантовано більший захист репутації та інших прав у порівнянні з іншими громадянами. Політичний діяч має право на захист свого приватного життя, але межа захисту його репутації має бути такою, щоб забезпечити й вільне обговорення політичних питань. Публічні особи неминуче відкриваються для прискіпливого висвітлення їхніх слів та вчинків, тож вони повинні це усвідомлювати.

Щоб читати далі, передплатіть доступ
0
0