Під час передвиборних перегонів деякі ЗМІ помилково вважають, що для надання відповіді чи спростування недостовірної інформації суб’єкти виборчого процесу повинні довести факт недостовірності поширених відомостей. Але це не так. У передвиборний період застосовуються інші норми законодавства, які не потребують встановлення факту недостовірності.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Порядок спростування інформації ретельно прописаний у законодавстві. Зокрема, Цивільний кодекс містить норми про спростування недостовірної інформації щодо фізичної особи: право на відповідь та на спростування. При цьому спростування здійснюється особою, яка поширила інформацію, а в разі, якщо особа, що поширила таку інформацію здійснила це при виконанні своїх службових або посадових обов’язків, то спростування інформації здійснюється юридичною особою, у якій вона працює.
Спростування інформації відбувається в разі поширення недостовірних відомостей, на відміну від недостовірної інформації, що викладена у документах, виданих юридичною особою. Для спростування недостовірної інформації у документах законодавець передбачив спосіб захисту через обов’язок відкликання документа.
До масової інформації законодавець відносить публічно поширювану друковану та аудіовізуальну інформацію (ст. 20 Закону України «Про інформацію»), тобто поширювану через газети, журнали, радіомовлення та телебачення.
Аналіз норм законодавства дозволяє зробити висновок про те, що законодавець визначає такі способи захисту, як спростування інформації та права на відповідь. Так, надання відповіді – це коментар чи власне тлумачення поширених відомостей. Надання відповіді не позбавляє особу права звернутися до ЗМІ з вимогою про спростування поширеної інформації. Надання відповіді та спростування у період між виборами потребує підтвердження факту недостовірності інформації.
Загальний порядок спростування та надання відповіді передбачений ст.ст. 61, 65 ЗУ «Про телебачення і радіомовлення». Телеглядачі і радіослухачі мають право вимагати спростовання поширених відомостей, які не відповідають дійсності та/або принижують честь чи гідність особи. Право на відповідь мають громадянин або юридична особа, стосовно якого (якої) у програмі чи передачі телерадіоорганізації було поширено відомості, що не відповідають дійсності або порушують його права і законні інтереси та /або принижують честь і гідність особи. У період між виборами для надання відповіді на інформацію, яка не відповідає дійсності та/або принижує честь та гідність особи, необхідно встановити факт недостовірності та/або приниження честі і гідності. Особа, щодо якої поширено недостовірну інформацію, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та про її спростування. Ці норми, зрозуміло, діють і під час передвиборних перегонів. Але як під час виборів захиститися кандидату в депутати чи партії в умовах обмеженого часу перегонів?