Популярні матеріали

24 травня 2017, 12:45

Robotic Process Automation: юристам нічого боятися?

З розвитком інформаційних технологій, які активно проникають у юридичну сферу, способи поширення правового контенту, міжвідомчих комунікацій, ведення діалогу з клієнтами та судом істотно змінилися. Сьогодні довідково-правові системи, автоматизовані робочі місця, електронні документи – звична справа. Сучасним юристам вже недостатньо просто надати інформацію по справі та компанії – їм треба дати інструмент, який допоможе з нею працювати: шукати, фільтрувати, будувати статистику, формувати звіти, проводити аналіз. Останнім часом розробники юридичного програмного забезпечення роблять акцент саме на аналізі даних і використовують для цього технології Machine Learning, штучний інтелект і нейронні мережі.

У звіті компанії Deloitte в Україні, складеному на підставі вивчення ринку Великої Британії, йдеться, що у найближчі 20 років будуть автоматизовані близько 35% робочих місць, а близько 20% бізнес-послуг, з дуже високою часткою ймовірності, перейдуть на обслуговування роботами. Це можна порівняти з приблизно 1 млн робочих місць. Роботизована автоматизація процесів (Robotic Process Automation, RPA) та інтелектуальна автоматизація (Intelligent Automation, IA) торкнуться цілої низки галузей і професій. Організації, що працюють на межі прибутковості, скористаються будь-якою можливістю зменшити витрати і збільшити продуктивність. Успішні бізнеси також зацікавлені у автоматизації для посилення своїх конкурентних позицій на ринку. І виграють ті, хто почне ці процеси першими.

«З одного боку, роботизація не змінює сам процес, лише автоматизує рутинну роботу, а з іншого – інструменти роботизації можна безперешкодно впровадити, не змінюючи наявні комп'ютерні системи. Рішення, які використовуються для роботизації процесів, є крос-платформними, тому їх можна застосовувати до будь-яких систем, які люди використовують для виконання будь-якого завдання. При цьому автоматизація може бути виконана силами операційних підрозділів, а вимоги для залучення ІТ-фахівців досить низькі. Тим більше, що роботизацію процесів можна впроваджувати поступово, почавши з малого і вже на цьому етапі отримуючи позитивний результат. Зазвичай так можна досягти зниження витрат з меншими капіталовкладеннями за коротші строки порівняно з традиційною автоматизацією. Роботизувати можна будь-яке завдання, що ґрунтується на чітких правилах, повторюється і має певний масштаб», – каже старший менеджер компанії «Делойт» Андрій Красний.

Обробка вручну – у минулому?

При цьому експерт запевняє, що застосування роботом однієї або кількох навичок принесе потенційні вигоди порівняно з обробкою інформації вручну. Цю роботу вирізнятиме підвищена ефективність, точність та продуктивність, оскільки вона буде виконуватися швидше і у режимі 24/7, а витрати на утримання штату та офісного простору зменшаться.

Крім того, у роботодавця з’являється можливість змінювати масштаб автоматизації та додавати роботів за необхідності, звільняючи таким чином людей від одноманітних завдань і надаючи їм можливість перейти на більш складні та творчі завдання.

Приміром, компанія «Делойт» в Україні реалізувала проект з роботизації розрахунку заробітної плати. «Він відповідав усім критеріям: ізольований повторюваний процес, який регулярно відбувається і підпорядковується певному чіткому алгоритму. Як результат, робот протягом 2–3 годин виконує завдання, на яке наш фахівець витрачав більше 10 годин робочого часу. Ймовірність похибки та помилки у розрахунках значно нижча. А до завдань людини тепер належить надати для робота табель обліку робочого часу, виконати контроль розрахунку, перевіривши ключові параметри, і провести підготовлений роботом документ у обліковій системі. Поступово наша віртуальна команда роботів зростає. Наприклад, зараз завершується впровадження робота, який відстежує цікаві для нас новини, вивільняючи час для вирішення інших завдань. Ми й далі продовжуємо вибір і автоматизацію процесів, у яких застосування роботів дасть відчутні результати», – розповідає Андрій Красний.

Промова від робота

Сьогодні роботи ефективно працюють у сферах точних наук, фінансуванні, навчанні. Праця таких машин дуже дешева, а подекуди навіть безкоштовна. Компанія ASIMA (Японія) випускає антропоморфних роботів, призначених для догляду за літніми та маломобільними людьми, виконання функцій офіс-менеджера та іншої роботи, де необхідні терпіння, точність, невтомність та делікатність.

Активно впроваджується робототехніка і у сфері освіти. У цьому випадку використовують когнітивні інтерфейси, наділені здатністю machine learning, у вигляді асистентів учнів для того, щоб зробити процес навчання максимально індивідуалізованим.

Не стала виключенням і юриспруденція. І хоча в Україні роботи-юристи поки що не так розповсюджені, подальший розвиток когнітивних технологій і штучного інтелекту невдовзі призведе до повсюдної діджиталізації. Яскравим прикладом цього є зарубіжний досвід роботизації юридичної сфери.

Так, у Австралії робот-юрист консультує громадян, котрі не можуть найняти адвоката. Оскільки судова система Австралії не завжди передбачає надання державного захисника, австралійцям нерідко доводиться захищати свої інтереси у суді самостійно. Найчастіше це стосується цивільних спорів. Виправив цю ситуацію сервіс онлайн-консультацій від юридичної фірми Doogue O'Brien George з Мельбурна. Робот-юрист, створений Білом Дугом, допомагає громадянам готуватися до виступів у суді. Сервіс досить простий: користувачі відповідають на запитання, і після цього робот пропонує їм варіант готової промови. За словами розробника програми, він не раз бачив, як хвилювання не дозволяло людям гідно представити свою позицію в суді.

Наразі робот-юрист займається тільки дрібними справами. Найчастіше допомагає побудувати лінію захисту для тих, кому загрожує штраф за водіння у стані алкогольного сп’яніння. А от на кримінальні справи компетенція робота не поширюється. Варто відзначити також, що у системі є певні обмеження: відповідач повинен не мати судимостей, визнавати свою провину і не замовчувати факти.

3 млн за півроку

У Британії робот-юрист, створений 19-річним студентом Стенфордського університету Джошуа Броудером, за півроку виграв справ на $3 млн. Запущений Броудером сайт DoNotPay покликаний допомогти користувачам оспорювати несправедливі штрафи за парковку. Після того, як сайт став популярним, Броудер створив іншу програму, яка допомагала користувачам юридичними порадами у різних ситуаціях.

Після того, як про DoNotPay почали розповідати ЗМІ, користувачі засипали Броудера запитаннями, яких з часом стало настільки багато, що студент не мав можливості відповісти усім. За словами розробника, він намагався відповідати на кожне запитання, але сайт набирав дедалі більшої популярності, і стало важко коментувати кожен email у деталях. На думку Броудера, кращим способом вирішення цієї проблеми стала б комп'ютерна програма, яка могла б спілкуватися з користувачами: відповідати на питання як людина і генерувати тексти апеляційних скарг.

В результаті був створений робот, який ставить користувачеві кілька питань, а після того, як інформації стає достатньо (і за умови, що у користувача є законні підстави для подання апеляції), він складає апеляційну скаргу. Робот може впоратися з ситуаціями, пов’язаними з несправедливими штрафами за парковку, страхуванням платежів, відміною рейсів або потягів. За перші 4 місяці роботи він допоміг користувачам зекономити близько 2 млн фунтів ($3 млн).

У випадку ж, якщо робот не може впоратися із завданням, він пропонує користувачеві зв'язатися безпосередньо з розробником. Послугами робота вже скористалися близько 86 тис. користувачів, 40% з яких стверджують, що спори були успішно розглянуті на їх користь.

А відповідатиме хто?

Глобальна всесвітня роботизація робочих процесів не може рухатися поза правовим полем. Серед найбільш нагальних проблем у цій сфері експерти виділяють, зокрема, питання про те, хто буде нести відповідальність за можливі збитки, яких можуть завдати роботи, а також про податки на роботів, які підуть на соціальні потреби людей, що втратили роботу через тотальну роботизацію.

Так, у лютому ц.р. Європарламент схвалив резолюцію про роботизацію та штучний інтелект, запропоновану депутаткою Маді Дельво, що представляє Прогресивний альянс соціалістів і демократів у Європі. Цю резолюцію з поправками ухвалили більшість членів Європарламенту.

Автор документу пропонує привласнювати роботам статус юридичних осіб. При цьому уся відповідальність за андроїдів лягає на їх власників. Якщо робот завдасть збитку людині, відповідати буде його законний власник. Крім того, пропонується сформувати Європейське агентство з робототехніки та штучного інтелекту і створити систему реєстрації роботів. Власники мають забезпечити доступ до кодів своїх роботів і зареєструвати їх у Європейському агентстві роботизації та штучного інтелекту. Для компенсації можливих збитків, яких може бути завдано внаслідок дій розумних роботів, планується створити спеціальний фонд і програму страхування відповідальності.

Окремий пункт резолюції присвячений проблемі безробіття, яке можуть викликати роботи. Дельво пропонує обкладати власників роботів податками, а з отриманих виплат формувати фонд для перенавчання співробітників, що залишилися без роботи через розвиток технологій. Однак ідею обкладати власників роботів соціальним податком не підтримали чиновники. На думку представників робототехнічної індустрії, введення такого податку стримуватиме темпи інновацій. Маді Дельво невдоволена цим рішенням Європарламенту, оскільки, на її думку, чиновники не беруть до уваги вплив роботизації на ринок праці і не прислухаються до проблем, що турбують громадян.

Варто відмітити, що законодавство відносно роботів поки що не сформовано ні в одній країні. Формуванням відповідних нормативно-правових актів та їх кодифікацією займаються ініціативні групи, котрі складаються з учених і підприємців. Один з таких прикладів – «Асиломарські принципи штучного інтелекту», які підтримали фізик Стівен Хокінг і підприємець Ілон Маск. Розробкою стандартів і правил регулювання у цій сфері також займаються у Британії, Японії і РФ.

Юристам посунутися?

Сучасні способи обробки великих обсягів інформації ведуть до появи машин нового класу, здатних краще за людину виконувати високорівневі когнітивні завдання. Такі механізми можуть дуже швидко замінити кілька тисяч працівників підприємств, тоді як для контролю над ними досить буде кількох десятків чоловік. Минулого року світові ЗМІ писали про приголомшливий успіх компанії по виробництву деталей для мобільних телефонів Changying Precision Technology. На її заводі 650 співробітників було замінено на 60 роботів. Працюючи цілодобово, роботи зробили у 3 рази більше деталей, причому набагато якісніше за висококваліфікованих робітників. Відсоток браку в продукції заводу після автоматизації виробництва скоротився з понад 25% до 5%.

За словами експерта з питань освіти Українського інституту майбутнього, засновника освітньої платформи Next Generation Business School Миколи Скиби, четверта промислова революція (масове впровадження у виробництво кіберфізичних систем для обслуговування людських потреб), промисловий інтернет (безпосередня передача даних між машинами без участі людей) і технології 3D-друку дозволяють говорити про наближення моменту, коли одні кластери роботів, під'єднані до хмарних рішень зі штучним інтелектом, зможуть відтворювати інші високоточні механізми (навіть собі подібних). При цьому пан Скиба робить акцент на тому, що при всій глобалізації впровадження кіберсистем у сучасне життя основним елементом у цьому процесі є і залишатиметься людина.

ravn-man-robot

«Наприклад, автомобілі компанії Tesla – це, по суті, комп'ютер на колесах. Вони оснащені автопілотом, ними можна дистанційно керувати зі смартфона, основний комплекс техобслуговування здійснюється онлайн. На новому заводі Tesla у Каліфорнії зараз використовується 160 промислових напівуніверсальних роботів для збирання 400 електромобілів за тиждень. Точніше кажучи, технічно створено таку «точку збирання», проте «головна кнопка» знаходиться у людини», – підкреслює експерт.

Наголошує на людському факторі і авторка резолюції про роботизацію та штучний інтелект. «Ви повинні донести до людей, що робот – не людина і ніколи не буде людиною. Він може продемонструвати співпереживання, але ніколи не буде відчувати його. Ви можете бути фізично залежним, коли вам потрібен робот для деяких завдань. Але не слід думати, що робот – людина, і що він любить вас», – заявила Маді Дельво, виступаючи з доповіддю в Європарламенті.

У цьому контексті варто відмітити, що роботизація у юридичній сфері добре працює на одноманітних, передбачуваних, простих процесах. Роботи виконують ці прості завдання замість людей, поки останні займаються роботою, що вимагає людської участі, логіки та спрямована на підвищення якості послуг, що надаються клієнтам. Наразі штучний інтелект не здатний прийняти рішення в умовах невизначеності, як і у питаннях, при вирішенні яких неможливо заздалегідь побудувати якийсь алгоритм дій,. Тож комп'ютер скоріше помічник, а не суперник для людини.

Надто, якщо говорити про юриспруденцію, в якій чи не кожна галузь права складна й не піддається абсолютно точному прогнозуванню. Таким чином, робот-юрист розглядається не як заміна, а як помічник експертів у галузі права, який може прискорити пошук необхідної інформації та вирішувати нескладні, стандартні рішення, тобто полегшувати роботу юриста.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати