Популярні матеріали

17 листопада 2017, 13:03

Ринок фінансових технологій

Чому потрібен розвиток

FinTech (від англ. «financial technology»), тобто застосування сучасних інноваційних технологій у фінансовому та банківському секторах, вже давно став важливою та самостійною галуззю. Більше того, FinTech стає основою для впровадження інновацій у світовій банківській системі, оскільки пропонує більш ефективні рішення у багатьох сферах послуг, зокрема, міжнародні платежі та грошові перекази,  кредитування, управління капіталом, валютні операції, страхування, тощо.

Водночас, в Україні на сьогодні не так багато самостійних та незалежних FinTech проектів. Більшість нововведень FinTech розробляються та впроваджуються банками в межах надання банківських послуг. Така ситуація викликана, з однієї сторони  станом фінансового ринку, а з іншої – нормативними вимогами Національного Банку України (далі – «НБУ»), які часто створюють перешкоди для розвитку та впровадження FinTech рішень небанківським установам.

Незважаючи на це, неспинний поступальний розвиток та впровадження FinTech рішень не залишається поза увагою НБУ. У зв’язку із зростанням попиту на такі послуги з боку споживачів, а також появою вітчизняних стартапів, які розробляють проекти у цій галузі, НБУ анонсував запуск проекту «Сприяння розвитку FinTech в Україні». НБУ виокремлює наступні ознаки ринку FinTech в Україні на сьогодні: (і) ринок знаходиться на початковій стадії розвитку (нині сконцентрований виключно на сфері цифрових платежів), (іі) переважно тільки банки готові вкладати гроші в розвиток FinTech рішень, (ііі) росте кількість українських стартапів, водночас, відсутнє системне розуміння всього обсягу ринку FinTech в Україні, та цілей та об’єктів інвестицій, залучених в FinTech-компанії в Україні. Пріоритетними напрямками розвитку FinTech в Україні НБУ бачить цифровий банкінг (без банківських відділень), електронні платежі, онлайн кредитування (Р2Р, B2P і кредитування фінансових компаній) та страхування (автострахування, туристичне страхування).

Серед існуючих проблем ринку FinTech в Україні НБУ виокремлює, зокрема, орієнтованість FinTech рішень на окремі компанії або міста та загальну орієнтованість українських стартапів на західний ринок з огляду на кращі можливості пошуку інвесторів.

Водночас, очевидною перепоною у розвитку FinTech стартапів в Україні є загальний стан нормативної бази НБУ, який наразі не є сприятливим для розвитку та впровадження FinTech рішень поза межами банківської системи. Відтак, для цілей розвитку та впровадження FinTech рішень в Україні необхідним є комплексне регулювання на законодавчому рівні та на рівні нормативних актів НБУ, водночас, досі таких пропозицій НБУ ініційовано не було.

Україна і криптовалюти

На сьогодні в Україні відсутній чіткий підхід до визначення правового статусу криптовалют. Позиція НБУ у цьому питанні  досить однозначна. Вважається, що криптовалюта не є грошима, але  дати визначення цьому явищу НБУ поки не готовий. У серпні 2017 року представники НБУ, Мінфіну та Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку (далі – «НКЦПФР») обіцяли виробити спільне розуміння правового статусу криптовалют, однак ніяких зрушень у цьому напрямку на сьогодні немає.

Поки Україна ще не визначилась із правовим статусом криптовалюти, уже набуло поширення нове явище ICO (від англ. «initial coin offering») або первинна пропозиція монет - новий механізм залучення інвестицій технологічними компаніями. По суті це аналог ІРО, однак інвестор в ІСО не отримує акцій (часток) у компанії, а отримує монети (токени), які може продати (обміняти) на щось в інших зацікавлених осіб або може отримати знижку на продукцію, яку випустить компанія-емітент монет (токенів). За допомогою ІСО компанії можуть залучати сотні мільйонів доларів інвестицій за години або навіть хвилини. Однак, ризиковість таких інвестицій настільки велика, що держави серйозно стурбовані захистом прав інвесторів в ІСО, а деякі експерти вважають, що кілька недобросовісних ІСО може обвалити вартість усіх криптовалют та знівелювати такий фінансовий інструмент .

Відтак, питання правового статусу криптовалют та правил обігу мають бути щонайменше  встановлені на рівні закону. У жовтні цього року у Верховній Раді України зареєстрували Проект Закону України «Про стимулювання ринку криптовалют та їх похідних в Україні» від 10 жовтня 2017 року № 7183-1 (далі – «Законопроект № 7183-1») спрямований на створення умов для розвитку ринку криптовалют, діяльності з їх видобування та захисту прав інвесторів.

Так, Законопроект № 7183-1 передбачає, що діяльність в сфері обігу, обміну криптовалют є фінансовими послугами, а видобувати криптовалюти можуть тільки суб’єкти підприємницької діяльності.  Уцілому цей законопроект передбачає формування інфраструктури ринку криптовалют в Україні, створює передумови для інвестування в криптовалюти та обміну її на гривню. У той же час модель правового регулювання, яка пропонується, занадто складна та обтяжлива для суб’єктів ринку. Такий підхід не сприятиме його розвитку та не заохочуватиме український криптовалютний бізнес здійснювати свою діяльність в Україні.

Відповідно до Законопроекту № 7183-1 державне регулювання у сфері регулювання ринку криптовалют та діяльності професійних учасників на ньому здійснюватиме Національна комісія, що здійснює державне регулювання в сфері фінансових послуг (далі – «Нацкомфінпослуг»), а НКЦПФР здійснюватиме державне регулювання випуску та обігу деривативів на криптовалюту. При цьому, у законопроекті відсутнє чітке розмежування функцій та повноважень між регуляторами, що може бути наслідком ускладнення здійснення відповідних функцій. У цьому контексті доцільно згадати, що у липні 2016 року Верховна Рада України у першому читанні схвалила проект Закону України № 2413а «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо консолідації функцій із державного регулювання ринків фінансових послуг», який передбачає ліквідацію Нацкомфінпослуг та розподіл її функцій між НКЦПФР та НБУ.  З огляду на це, вважаємо, що надавати Нацкомфінпослуг повноваження з регулювання ринку криптовалют наразі недоцільно.

Законопроект № 7183-1 встановлює, що на ринку криптовалют надаватимуться такі послуги: (і) ведення рахунків клієнтів у криптовалюті; (іі) здійснення транзакцій в криптовалютах між ними; (ііі) проведення криптообмінних операцій та операцій з деривативами на криптовалюту. Вважаємо, що таке обмеження послуг на ринку криптовалют не відповідає реаліям у цій сфері, адже вони не охоплюють собою ІСО та послуги пов’язані із його проведенням. Фінансові послуги на ринку криптовалют надаватимуться тільки криптобіржами та іншими професійними учасниками на ринку криптовалют. Вказані суб’єкти повинні мати статус фінансових установ, а їх діяльність підлягає ліцензуванню Нацкомфінпослуг. При цьому, виникає питання щодо необхідності залучення сторонньої організації для ведення рахунка у криптовалюті, якщо кожна криптовалюта передбачає можливість її обліку та зберігання без участі посередників – вся інформація про кількість та вид криптовалюти, яка належить певній особі зберігається у розподіленій мережі і не потребує дублювання.

Окрім того, встановлюється вимога, відповідно до якої не менше ніж 51 відсоток часток у статутному (складеному) капіталі криптобіржі має належати громадянам України. З якою метою запроваджується таке обмеження щодо структури власності криптобірж наразі не зрозуміло, адже це створює перешкоди для іноземних інвесторів.

Законопроект № 7183-1 передбачає, що видобування (майнінг) криптовалют мають право здійснювати виключно фізичні особи та юридичні особи, що мають статус суб’єктів підприємницької діяльності. Залишається відкритим питання на якій системі оподаткування будуть працювати такі підприємці, чи зможуть вони включити витрати на електроенергію та амортизацію обладнання до складу витрат підприємницької діяльності і відповідно зменшити базу оподаткування – зміни до відповідних законодавчих актів Законопроектом № 7183-1 не передбачені.

Законопроект також передбачає, що криптообмінні операції з придбання криптовалюти за національну валюту можуть здійснювати виключно інвесторами на ринку криптовалют, такими інвесторами є юридичні особи та фізичні особи, які уклали публічний договір з фінансовою установою, що надає фінансові послуги на ринку криптовалют і прийняли на себе можливі ризики інвестування.

Водночас, така норма може поставити під питання можливість продажу криптовалюти від одного власника до іншого без участі криптобірж, оскільки принцип функціонування будь-якої криптовалюти передбачає можливість здійснити такий обмін через проведення відповідного запису у системі блокчейн. Як збирається Україна протидіяти таким транзакціям?

Таким чином, Законопроект № 7183-1 не враховує істотних аспектів природи криптовалют, сучасних реалій їх обігу та нових механізмів на цьому ринку (таких як ІСО). У документі також не визначено жодних механізмів захисту прав інвесторів у криптовалюту, незважаючи на те, що така ціль була задекларована. Таким чином Законопроект № 7183-1 фактично має намір запровадити жорстке державне регулювання обігу криптовалюти, оскільки всі операції з ними можуть проводитись через інститути, які перебуватимуть під контролем регулятора, що навряд чи справить стимулюючий вплив на розвиток ринку криптовалют в Україні.

Нововведення запропоновані в Законопроекті № 7183-1 цікаво порівняти із підходами, які застосовують до регулювання криптовалют та ІСО в інших країнах світу.

Досвід США

США є найбільш зручною для криптовалютного бізнесу юрисдикцією. У країні функціонує велика кількість хедж-фондів і криптовалютних бірж. Інституційні інвестори проявляють все більшу зацікавленість в інвестування у криптовалюту. У США криптовалюти є засобом обміну, їх можна обміняти на звичайні (фіатні) гроші у спеціальних банкоматах. Цифрова валюта у США розглядається як гроші, об’єкт власності або як деривативи. Також у США існують вимоги щодо реєстрації криптовалютних бірж на федеральному рівні, а на рівні штатів такі суб’єкти повинні отримувати ліцензію. Операції з криптовалютами підлягають оподаткуванню за загальними правилами, наприклад, якщо фізична особа отримає дохід у біткойнах, то вона повинна сплатити з нього податок на доходи фізичних осіб.

Щодо ІСО, то відповідно до позиції Комісії з цінних паперів США, пропозиція монет підпадає під дію законодавства про цінні папери, а особа яка її здійснює має дотримуватись усіх вимог законодавства в сфері випуску цінних паперів. Такий підхід відображено у звіті Комісії за результатами розслідування щодо ІСО, проведеного віртуальною організацією «The DAO». Зі змісту звіту Комісії зрозуміло, що головною метою застосування такого підходу до ІСО є захист прав інвесторів та цілісності ринків.

Досвід Японії

У Японії повноваження щодо регулювання обігу криптовалют покладені на самоврядну організацію – Японську організацію цифрових активів (JADA). Установа  здійснює регулювання діяльності криптовалютних бірж, які повинні також реєструватись в Агентстві фінансових послуг. З 1 квітня 2017 року біткойн в Японії визнано офіційним платіжним засобом та засобом заощадження. У результаті біткойн і криптовалюти в цілому є об’єктом активної зацікавленості японських інституційних інвесторів. Операції з криптовалютами оподатковуються за загальними правилами. Японський підхід до статусу криптовалют робить цю країну привабливою юрисдикцією для ІСО. Однак, експерти вважають, що загроза заборони ІСО в Японії (як це відбулося в Китаї) найближчим часом є досить високою.

Досвід Сінгапура

Центральний банк Сінгапура (MAS) зайняв позицію відповідно до якої самі по собі криптовалюти не потребують державного регулювання. Виконавчий директор MAS в інтерв’ю виданню Bloomberg заявив, що центральному банку слід звернути увагу на діяльність, пов’язану з криптовалютами, і зосередитись на аналізі  ризиків такої діяльність та визначити, які з цих ризиків вимагають регуляторного впливу.

Щодо ІСО, то на сьогодні Сінгапур вважається сприятливою юрисдикцією для такої діяльності, оскільки донедавна держава не намагалась врегулювати цю сферу, а репутація Сінгапура, як престижної юрисдикції, не викликала сумнівів інвесторів щодо успішності ІСО. Однак, останніми місяцями надходить інформація, що країна  має чіткий намір застосовувати до ІСО (які відповідатимуть встановленим критеріям) положень законодавство щодо випуску та обігу цінних паперів. Відповідно, суб'єкти, які випускатимуть монети вперше, повинні будуть діяти відповідно до законодавства Сінгапура про цінні папери.

Як бачимо США вдалось поєднати державне регулювання (ліцензування криптовалютних бірж та застосування до ІСО законодавства, яке регулює емісію цінних паперів) та підхід надання свободи у використанні криптовалют як засобу платежу, біржового активу. Досвід Сінгапура цікавий тим, що держава відійшла від регулювання безпосередньо обігу криптовалют і зосередилась на управлінні ризиками, пов’язаними з використанням криптовалют для незаконної діяльності. Ці підходи є прикладом ефективного правового регулювання, за допомогою якого вдалось досягти стимулюючого ефекту. Таким чином, правове регулювання криптовалют та ІСО у найбільш розвинених державах має на меті захист прав інвесторів та запобігання недобросовісній діяльності на ринку криптовалют.

Відтак, існує очевидна необхідність розробки та реалізації комплексу заходів щодо впровадження спеціалізованого законодавства та  внесення змін в нормативні акти НБУ з метою  врегулювання питання обігу криптовалют в Україні, та розвитку і впровадження FinTech рішень загалом.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати