Чи може учасник товариства з обмеженою відповідальністю голосувати на загальних зборах учасників товариства неоплаченою часткою? Закон не дає однозначної відповіді на це питання. І хоча правовим нормам, що регулюють це питання, уже понад 10 років, суперечки, яким чином визначається кількість голосів учасників при визначенні повноважності зборів та результатів голосування, точаться донині.
 |
Маєте Телеграм? Два кліки - і ви не пропустите жодної важливої юридичної новини. Нічого зайвого, лише #самасуть. З турботою про ваш час! |
Переоцінити важливість зазначеного питання складно. Чинне законодавство фактично встановлює, що недобросовісний учасник товариства користується тими самим обсягом прав, що й учасник, який виконав свій обов’язок перед товариством. При формальному прочитанні норм закону учасник, якому згідно зі статутом (тобто лише на папері) належить понад 40% у статутному капіталі товариства, навіть якщо він і не вніс свій вклад, може повністю паралізувати діяльність товариства, не з’являючись на загальних зборах учасників. Такий недобросовісний учасник має право на отримання дивідендів, а виключити його з товариства у зв’язку з відсутністю необхідного кворуму неможливо. Такий стан речей, коли положення законодавства використовуються для забезпечення реалізації незаконних інтересів недобросовісного учасника товариства, повністю суперечить логіці та принципу справедливості, добросовісності та розумності.
Відповідно до ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства» (далі – Закон) учасники товариства з обмеженою відповідальністю мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі. Є два альтернативних підходи до того, яким чином визначається кількість голосів учасника товариства, які ми розглянемо далі у цій статті.
Кількість голосів учасників товариства визначається пропорційно їх фактичним вкладам, які вони внесли до статутного капіталу
Статутний капітал – це сукупність вкладів учасників, які згідно з ч. 1 ст. 13 Закону повинні обов’язково мати грошову оцінку. Оскільки статутний капітал виражається в гривнях, частка як частина цілого так само вимірюється в гривнях. Саме гривневий еквівалент частки зазначається у статуті товариства та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Закон не встановлює обов’язку визначати частку у відсотках або через дріб. Водночас, не визначивши розмір часток учасників у гривнях, зареєструвати товариство або ж нову редакцію статуту товариства неможливо. Якщо ж частка – це умовно гроші (речі або майнові чи інші права, що мають грошову оцінку), які учасник вносить до статутного капіталу, то яким чином в учасника, який ці гроші до статутного капіталу товариства не вніс, може з’явитися частка? Якщо товариство емітує корпоративні права в обмін на кошти або майно, що вносяться учасником до статутного капіталу товариства, логічним є висновок, що учасник не набуває корпоративних прав, якщо не вносить свого вкладу до статутного капіталу, а тому кількість голосів, пропорційна його невнесеній частці, при визначенні кворуму та результатів голосування враховуватися не повинна.