28 січня 2019, 12:27

Перехід на попередню стадію судового процесу в розрізі ГПК: чи все так однозначно?

Опубліковано в №4-5 (658-659)

Роман Кобець
Роман Кобець «INPRAXI LAW» адвокат

Минуло більше року з моменту набрання чинності процесуальними кодексами. Ринок юридичних послуг вже повною мірою адаптувався до нових правил у судовому процесі. Тому сьогодні вже ніхто не дивується такому поняттю як «підготовче провадження».

Якщо коротко охарактеризувати підготовче провадження, слід зазначити, що на цьому етапі суд встановлює всі обставини справи та вирішує пов'язані з цим процесуальні питання. Водночас на стадії підготовчого провадження сторони мають можливість подати заяви з процесуальних питань та заяви по суті справи.

Підготовче провадження, враховуючи продовження строку, не може перевищувати 90 днів. Після завершення підготовчого провадження суд постановляє ухвалу про закінчення підготовчого засідання. Після цього сторони не мають права подавати до суду жодних документів.

У процесі реалізації вищевказаних норм багато наших колег зіштовхнулися з проблемою необхідності подачі до суду процесуальних документів чи нових доказів після завершення підготовчого провадження. Однак приписи ГПК не передбачають такої можливості, що може суттєво вплинути на прийняте у справі рішення.

Порятунок у судовій практиці

Хоча приписами ГПК не передбачається право подавати до суду процесуальні документи після завершення підготовчого провадження, таку можливість надає судова практика.

Господарський суд м. Києва у справі №910/5622/18 постановив ухвалу, якою суд повернувся до розгляду справи у підготовчому провадженні, продовжив його строк та вирішив питання про залучення до участі у справі третьої особи (ухвала від 11.10.2018 р.). Аналогічна ситуація склалася у справі №910/7960/18, але повернення до підготовчого провадження було здійснене з метою долучення до справи нових доказів (ухвала від 11.10.2018 р.).

В обох випадках суд виходив з того, що повернення до підготовчого провадження зумовлене необхідністю встановити фактичні обставини справи, що мають значення для її вирішення та не підтверджуються належними доказами. Тому з метою справедливого та неупередженого вирішення справи суд постановив відповідні ухвали. Варто зазначити, що наведенні приклади є непоодинокими, але варто звернути увагу на протилежний підхід у судовій практиці.

На кожен аргумент своя противага

На жаль, судова практика у питанні повернення до попереднього провадження не є однозначною. Зокрема, господарський суд м. Києва у справі №910/13091/18 постановив ухвалу, якою суд відмовив у задоволені заяви про повернення до підготовчого провадження (ухвала від 17.01.2019 р.).

Зазначена ухвала мотивована тим, що чинним Господарським процесуальним кодексом України не передбачається можливість процесуального переходу на попередню стадію розгляду справи. Як наслідок, на стадії судового розгляду справи після закриття підготовчого провадження не підлягають задоволенню подані відповідачем заяви, які можуть бути заявлені лише на стадії підготовчого провадження. Тобто суд вказав на відсутність прямого процесуального механізму щодо повернення на стадію підготовчого провадження.

За таких обставин, проблема повернення на попереднє провадження залишається невирішеною. Отже, у випадках, коли сторони на стадії розгляду справи по суті отримали нові докази та бажають їх долучити до матеріалів справи або здійснити інші процесуальні дії, не варто розраховувати на повернення на стадію підготовчого провадження. Описана неоднозначність не може сприйматися позитивно і повинна бути вирішена шляхом внесення відповідних змін до процесуального законодавства або застосуванням єдиного підходу в судовій практиці.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати