24 червня 2019, 17:53

Новий закон про ТОВ: чи потрібні зміни?

Опубліковано в №25-26 (679-680)

Вероніка Ширман
Вероніка Ширман «Pavlenko Legal Group» юрист

17.06.2018 р. набрав чинності Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» №2275‑VIII від 06.02.2018 р. (далі — Закон), який протягом тривалого часу залишається предметом для дискусій серед правознавців. Забігаючи наперед, варто зазначити, що Закон містить багато позитивних нововведень, які були необхідні українському бізнесу. Однак існують питання, які потребують доопрацювання.

Конвертація боргу у статутний капітал

У зв'язку з набранням чинності Законом, з Цивільного кодексу України було вилучено розділ про товариства з обмеженою відповідальністю (далі — ТОВ, Товариство), в тому числі про заборону на конвертацію боргу в частку у статутному капіталі Товариства. Наразі цей механізм є поширеним способом реструктуризації внутрішньо-групової заборгованості у світі, коли компанія-боржник збільшує статутний капітал на суму боргу, а кредитор обмінює своє право вимоги на розмір збільшення статутного капіталу. Однак, незважаючи на законодавчі зміни, цей механізм не популярний в Україні через неоднозначне трактування наслідків конвертації податковими органами, у зв'язку з відсутністю належних змін у Податковому кодексі України.

У нещодавній індивідуальній податковій консультації від 15.03.2019 р. №1047/6/99‑99‑15‑01‑01‑15/ІПК встановлено, що операція з внесення учасником ТОВ до статутного капіталу прав вимоги кредиторської заборгованості в обмін на корпоративні права (частки у статутному капіталі) не є об'єктом оподаткування ПДВ. Проте цей висновок не можна вважати безумовним, а податківці звертають увагу на необхідність отримання індивідуальної консультації в кожному конкретному випадку.

Стягнення частки

Ст. 22 Закону передбачено порядок звернення стягнення на частку учасника ТОВ у межах виконавчого провадження. Виконавець пропонує іншим учасникам Товариства придбати частку, на яку здійснюється стягнення, шляхом реалізації їх переважного права. Статутом ТОВ може передбачатися відсутність такого переважного права, але навіть у такому випадку вищезазначена стаття все ж таки зобов'язує виконавця звернутися до учасників (окрім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права) придбати частку.

Законом не передбачається можливість викупу частки Товариством, що могло б стати компромісним варіантом у разі наявності суперечок, а також не врегульовується питання щодо порядку передачі частки новому покупцю. Окрім того, Закон не врегульовує процедурні питання (зокрема, хто підписує договір купівлі-продажу частки з учасником, який використав своє переважне право). Однак сьогодні практика застосування звернення на частку не є поширеною, тому зарано говорити про формування чіткого підходу.

Смерть єдиного учасника та директора

Відкритим залишається питання щодо управління ТОВ у випадку смерті особи, яка одночасно є єдиним учасником та керівником товариства. Закон не передбачає, яким чином Товариство буде вести свою діяльність до моменту прийняття спадщини спадкоємцем. З великою ймовірністю, бізнес може зупинитися через відсутність особи, уповноваженої на укладення договорів, здійснення оплати від імені ТОВ. До моменту вступу у права спадкоємців у Товариства виникне податковий борг через несвоєчасне нарахування та сплату податків, подання звітності. Податковий кодекс, на жаль, не передбачає винятків відстрочення у подібних випадках.

Питання смерті керівника Товариства певною мірою регулює новий модельний статут, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.03.2019 р. №367. У разі смерті директора ТОВ виконувачем обов'язків, до обрання в установленому порядку іншої особи, стає його заступник, у разі його відсутності — головний бухгалтер товариства, якщо така посада відсутня або вакантна — працівник Товариства з найвищою заробітною платою, нарахованою за останній повний календарний місяць. Якщо двом або більше працівникам за відповідний місяць нараховано однакову заробітну плату, виконувачем обов'язків стає той з них, який є найстаршим за віком. Таким чином, вважаємо за доцільне внести до статутів положення, які врегулювали б це питання, враховуючи особливості кожного Товариства.

Отже, Закон містить багато нововведень, які покращили корпоративне управління та функціонування ТОВ, проте він не є ідеальним, а також має певні неточності та недопрацювання. Сподіваємося, що найближчим часом наявні недоліки будуть відшліфовані як законодавчою ініціативою, шляхом внесення більш чітких правових норм до Закону та інших нормативно-правових актів (зокрема, до Податкового кодексу України), так і судовою практикою. Допоки відповідні зміни не відбулися, рекомендуємо максимально врегулювати всі відкриті питання у статуті ТОВ з метою уникнення можливих збитків та пом'якшення ризиків.

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати