Популярні матеріали

14 липня 2017, 12:59

Нові правила контролю за горизонтальними концентраціями

Павло Верболюк
Павло Верболюк «Астерс, ЮФ» юрист

Концентрація є процесом об'єднання компаній, внаслідок чого зростає їхня економічна влада. Концентрацією визнається, зокрема, придбання акцій та активів, створення спільних підприємств, передача певних активів в оренду тощо. Залежно від характеру інтеграції компаній, виділяють наступні види концентрацій:

  • горизонтальні – об'єднання компаній, що діють в одній сфері (тобто конкурентів);
  • вертикальні – об'єднання компаній, що діють на різних стадіях виробництва того чи іншого товару (наприклад, виробників тканини та одягу).
  • конгломератні – об'єднання компаній, що діють у різних, непов'язаних сферах.

Потенційно найбільш небезпечними для конкуренції є горизонтальні концентрації, оскільки вони зменшують кількість конкурентів на ринку, підвищуючи рівень ринкової концентрації. Проте вертикальні та конгломератні концентрації також можуть мати негативні наслідки (наприклад, обмеження доступу конкурентів до постачальників або ринків). Тому держава здійснює контроль за концентраціями та у разі перевищення її учасниками певних порогових показників вона потребує одержання попереднього дозволу Антимонопольного комітету України (далі – АМКУ).

Донедавна підходи АМКУ до оцінки концентрацій не були загальновідомими, а поведінку відомства в певних ситуаціях було важко передбачити. Однак наприкінці грудня 2016 р. АМКУ затвердив Рекомендаційні роз'яснення щодо оцінки горизонтальних концентрацій (далі – Роз'яснення), які розкривають алгоритм та критерії оцінки їхнього впливу на конкуренцію (відповідний документ для вертикальних і конгломератних концентрацій планується затвердити пізніше).

Ми спробуємо проілюструвати механізм застосування Роз'яснень і розберемо основні чинники, які можуть досліджуватися у процесі розгляду горизонтальних концентрацій.

граф1

На першому етапі розгляду горизонтальної концентрації АМКУ здійснює:

1. Визначення товарних та географічних меж задіяних ринків. Зазвичай, розгляд будь-якої концентрації починається з визначення ринку, на який вона може вплинути. У горизонтальних концентраціях це ринки, на яких конкурують або можуть конкурувати її учасники. Товарними межами ринку є група взаємозамінних товарів/робіт/послуг (наприклад, всі смартфони загалом є взаємозамінними та належатимуть до одного товарного ринку). Територіальна межа ринку – це та мінімальна територія, за межами якої придбання відповідних товарів/робіт/послуг, з позиції споживача, є неможливим або недоцільним (наприклад, товари з коротким строком придатності, як правило, належать до регіонального ринку (одна або кілька областей), а товари з необмеженим строком придатності – до загальнодержавного).

2. Розрахунок та оцінку ринкових часток на задіяних ринках. АМКУ оцінює загальний обсяг ринку і встановлює ринкові частки кожного учасника, а також конкурентів (у разі потреби). Зазвичай, АМКУ аналізує поточні ринкові частки. Припускається, що ринкова частка сторін після концентрації дорівнюватиме сумі їхніх ринкових часток до концентрації.

3. Оцінку рівнів ринкової концентрації на задіяних ринках. АМКУ використовує індекс Герфіндаля-Гіршмана (далі – ННІ) як показник, що характеризує загальний рівень концентрації ринку. ННІ обчислюється шляхом додавання квадратів індивідуальних ринкових часток всіх учасників ринку. Ринок, на якому після концентрації ННІ буде нижче ніж 1000, розглядатиметься як «не концентрований» (низький ризик обмеження конкуренції); між 1000 і 2000 – «помірно концентрований» (середній ризик); вище ніж 2000 – «високо концентрований» (високий ризик).

Після оцінки вказаних вище чинників можливі наступні результати:

1. АМКУ вирішує розглядати концентрацію за спрощеною процедурою. Така процедура встановлена для концентрацій, які потенційно не становлять загрози для конкуренції. У цьому випадку після завершення формального розгляду АМКУ надає дозвіл на концентрацію.

2. Концентрація не може бути розглянута за спрощеною процедурою, але відсутні структурні передумови монопольного становища. Концентрація може не виконувати формальні вимоги для розгляду за спрощеною процедурою, проте не викликати серйозних занепокоєнь щодо можливого негативного впливу на конкуренцію. У цьому випадку АМКУ бере до уваги рівень ринкової концентрації та інші чинники (наприклад, звернення третіх осіб) і приймає рішення або про надання дозволу на концентрацію, або про початок дослідження можливих антиконкурентних наслідків концентрації (див. Етап 2).

3. Наявні структурні передумови монопольного становища. АМКУ робить висновок про наявність структурних передумов монопольного становища, якщо до та після концентрації ринкова частка учасників концентрації перевищує 35%; не перевищує 35%, але конкуренти мають порівняно малі ринкові частки; разом з двома найбільшими конкурентами перевищує 50%; разом з чотирма найбільшими конкурентами перевищує 70%. У цьому випадку АМКУ починає дослідження можливих антиконкурентних наслідків концентрації (див. Етап 2).

граф2 

На другому етапі АМКУ аналізує можливі антиконкурентні наслідки горизонтальної концентрації. Роз'яснення розрізняють такі основні види наслідків:

1) Односторонні – можуть виникати, коли концентрація усуває важливі конкурентні обмеження для одного або більше учасників ринку, надаючи йому або їм більшу ринкову владу. При односторонніх наслідках відсутня координація конкурентної поведінки.

2) Координуючі – можуть виникати, коли концентрація збільшує ймовірність того, що учасники ринку координуватимуть свою поведінку та збільшуватимуть ціни або іншим чином обмежуватимуть конкуренцію.

Залежно від висновку про наявність або відсутність вищезгаданих наслідків, АМКУ надає дозвіл на концентрацію або починає аналіз врівноважувальних чинників, які нівелюють потенційний негативний вплив концентрації на конкуренцію (див. Етап 3).

граф3

Якщо за результатами другого етапу було встановлено, що концентрація матиме антиконкурентні наслідки, на третьому етапі АМКУ аналізує, чи можуть наступні врівноважувальні чинники нівелювати потенційний негативний вплив:

1. Врівноважувальна влада покупця. Часто покупці мають можливість протистояти ринковій владі продавців або навіть значною мірою поводити себе незалежно від інтересів таких продавців (наприклад, завдяки своєму розміру, комерційному значенню для продавців та спроможності перейти до альтернативних постачальників).

2. Вступ нових учасників на ринок. Малоймовірно, що концентрація матиме негативні наслідки для конкуренції, якщо нові гравці можуть легко вступити на задіяний ринок. Щоб протистояти антиконкурентним наслідкам концентрації, вступ нових гравців на ринок повинен бути ймовірним (тобто бар'єри для вступу повинні бути незначними, а вступ – достатньо прибутковим), своєчасним (як правило, протягом 2-х років) та достатнім (тобто у достатніх масштабах).

3. Ризик банкрутства. Цей врівноважувальний чинник може застосовуватися, якщо одним з учасників концентрації є компанія на межі банкрутства. При цьому за відсутності концентрації конкуренція на ринку погіршиться (через витіснення такого учасника з ринку) щонайменше так само, як і у разі здійснення концентрації.

Якщо за результатами аналізу вказаних вище чинників АМКУ приходить до висновку, що їх достатньо для нейтралізації антиконкурентних наслідків концентрації, тоді АМКУ надає дозвіл на відповідну концентрацію. Якщо ж АМКУ вирішує, що врівноважувальні чинники відсутні або їх недостатньо, тоді надається дозвіл на відповідну концентрацію, якщо негативних наслідків можна уникнути шляхом виконання учасниками концентрації певних вимог і зобов’язань (наприклад, зобов'язання вчинити чи утриматися від вчинення певних дій); або концентрація підлягає забороні, якщо негативні наслідки не можуть бути відвернуті навіть за допомогою спеціальних вимог і зобов’язань.

Таким чином, нові Роз'яснення впорядкували підходи АМКУ до розгляду горизонтальних концентрацій та загалом сприяють підвищенню передбачуваності рішень, що прийматимуться АМКУ. Безперечним плюсом є те, що документ багато в чому наслідує аналогічні роз'яснення Європейської комісії, які ефективно діють вже понад 10 років. Однак успіх та користь Роз'яснень для здійснення контролю за концентраціями залежатиме від того, як вони застосовуватимуться на практиці. 

0
0

Додати коментар

Відмінити Опублікувати